Протести в січні 2022 року стали найбільшими зіткненнями в новітній історії Казахстану. Експерти доходять висновку, що попри обіцянки влади за рік після “кривавого січня” в країні майже нічого не змінилося, інформує FREEДОМ.
Щонайменше 238 осіб загинуло під час розгону казахстанськими силовиками протестувальників у січні 2022 року. Поранених, за різними оцінками, нарахували від кількох сотень до кількох тисяч. Народ спочатку був незадоволений різким подорожчанням скрапленого газу, а за короткий термін протест набув антиурядового характеру. Головні вимоги — відставка уряду і остаточний відхід з політики так званого “елбаси” — першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
Протестувальники в багатьох містах Казахстану діяли радикально, зокрема підпалювали урядові будівлі, в Алмати захопили аеропорт. Тоді в країні оголосили надзвичайний стан. Кілька днів у Казахстані відключали інтернет.
Президент Касим-Жомарт Токаєв звернувся по допомогу до Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) — військового союзу Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії та Таджикистану. Росія та інші країни-члени ОДКБ провели так звану “миротворчу операцію” протягом 10 днів. Зрештою, ціни на газ було заморожено, а Токаєв виконав частину політичних умов протестувальників: уряд Аскара Маміна пішов у відставку. Сам президент очолив Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва.
“Токаєв “звільнився” від Назарбаєва і зміг правити країною без його присутності на задньому плані. І все ж економічний аспект цього розвінчання не був завершений і, як я вважаю, не зможе бути завершеним ніколи, тому що державі не вдасться дістатися до всіх активів, які сім’я Назарбаєва накопичила за 30 років перебування при владі”, — сказала експертка з Казахстану берлінського Інституту східноєвропейських і міжнародних досліджень Беате Ешмент в інтерв’ю Deutsche Welle.
Понад тисячу розслідувань, які розпочалися після закінчення протестів, умовно розділені на кілька категорій, кажуть експерти. Справи підозрюваних у так званому “держперевороті” розслідуються швидше за решту. А ось причетних до злочинів проти населення шукають куди менш ефективно.
Після масових протестів президент країни Токаєв оголосив курс на політичні реформи. Пообіцяв “прискорити системні перетворення в усіх сферах життя”. Через рік після “кривавого січня” обіцянки не виправдали очікувань народу Казахстану, кажуть експерти.
“Жодних принципових змін авторитарної системи не відбулося. Все обіцяне виявилося обманом. Той режим, який встановив Назарбаєв, він є досі. Було дійсно багато жертв серед мирного населення, потім були незаконні арешти, тортури. І це теж залишилося нерозслідуваним”, — сказав політолог Віктор Ковтуновський.
Протести січня 2022 року стали одними з найкривавіших сутичок в історії Казахстану. Уряд Астани оминає такі оцінки історичних подій, досі дотримуючись позицій, що невдоволенням народу Казахстану скористалися треті сили.
“Токаєв на початку, в січні теж говорив, що це втручання ззовні, що якісь там 20 тисяч іноземних терористів організували все це, але потім він від цієї версії відмовився і зараз його риторика дещо обережна. Він каже, що змовники, ті, хто хотів його повалити, скористалися народним обуренням для того, щоб досягти своїх непристойних цілей”, — зазначає Ковтуновський.
Російська пропаганда продовжує користуватися подіями “кривавого січня” у своїх цілях, намагаючись знецінити будь-які волевиявлення народу. Керівництво Астани, запевняють експерти, дозволяє цьому відбуватися, щоб тримати певний баланс, якого намагаються дотримуватися в Казахстані навіть на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну. З одного боку, Астана покращує торговельні відносини з Європою, підтримує антиросійські санкції й Київ, а всередині Центрально-Азіатського регіону намагається не сильно злити Кремль.
Читайте також: ОДКБ неефективна й дискредитує Росію, — вірменський політолог