Вірменія відмовилася проводити навчання Організації договору колективної безпеки (ОДКБ) на своїй території. Про це повідомив Інтерфакс із посиланням на прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. Він назвав навчання “недоцільними”. Це була відповідь Вірменії на заяви Міністерства оборони Росії від 1 січня. Ті оголосили, що навчання ОДКБ у Вірменії будуть. І це попри те, що Єреван ще в листопаді минулого року заявив про небажання проводити маневри на своїй території, інформує FREEДОМ.
ОДКБ мала стати гордістю російського президента Володимира Путіна і противагою НАТО з Росією на чолі. Але не вийшло.
“Але є ключова відмінність, що об’єднує країни НАТО, перш за все, — демократичні цінності, це повага до міжнародного права і готовність захищати спосіб життя, який базується на базових цінностях. Що стосується ОДКБ, то там чітко простежується російський інтерес створити а-ля “Варшавський договір” у набагато меншому складі, але умови зовсім інші”, — пояснює співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Із шести країн-учасниць ОДКБ три перебувають у стані конфлікту із сусідами. Минулого року відбулося зіткнення Вірменії з Азербайджаном і Таджикистану з Киргизстаном. Вірменія в момент загострення на кордоні з Азербайджаном попросила підтримки в ОДКБ, але не отримала її. Експерти впевнені, Росія і не планувала допомагати нікому зі своїх так званих партнерів. У цьому й проблема.
“Блок ОДКБ, природно, не був блоком рівноправних партнерів, Росія завжди була “старшим братом”, і на російську армію, на Росію завжди сподівалися, як на гаранта безпеки і територіальної цілісності. Але провал війни в Україні показав молодшим партнерам по ОДКБ, що Росія вже не може виконувати свою роль, і ба більше, під час відновлення конфлікту між Азербайджаном і Вірменією Росія нічого не змогла зробити. Уже зараз проблеми країн ОДКБ набагато ефективніше вирішують Туреччина, Китай або Європейський Союз”, — зазначив старший експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.
Минулого року уряд Вірменії вже заявляв про можливий вихід з організації. У Єревані розглядали варіант введення міжнародного миротворчого контингенту в Нагірний Карабах замість російських “миротворців”, якщо вони не в змозі забезпечити стабільність. У 2023 році Вірменія відмовляється від проведення навчань ОДКБ на своїй території, попри те, що Росія вже оголосила про них.
“Порахували проведення навчань недоцільним, оскільки вони створять загрозу для турецько-азербайджанського тандему. Прийдуть, проведуть навчання, а потім ми залишимося самі з цією загрозою. Я сподіваюся на ОДКБ, але інша справа, що ОДКБ може розчарувати”, — заявив під час пресконференції прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.
Путін відчуває брак підтримки і серед інших учасників організації. У Таджикистані та Киргизстані можна отримати термін до 10 років позбавлення волі за участь у російсько-українській війні.
У Казахстані прямо заявили, що не братимуть участі у війні Росії проти України. Президент Касим-Жомарт Токаєв особисто сказав Путіну, щоб той не розраховував на них у питанні визнання так званих “ЛНР” і “ДНР”. Казахстан і сам побоюється агресії з боку Росії, вважають експерти.
“У Казахстану з Росією — найдовша лінія сухопутного кордону у світі. Це понад 7 тис. км. Також у Казахстані проживає значна кількість російськомовної етнічної меншини та етнічних росіян, особливо на півночі Казахстану, наприклад, у районі Павлодара. Це питання цілісності самого Казахстану, тому вони не можуть підтримувати дезінтеграційні процеси з боку Росії”, — висловив думку експерт Національного інституту стратегічних досліджень Віталій Єрмоленко.
Атмосфера всередині ОДКБ залишає бажати кращого. Кількість зустрічей глав держав з Путіним і рівень спілкування істотно змінився і не в кращий бік для президента РФ.
“Деякі лідери цих держав, наприклад, Вірменії, дедалі менше і менше спілкуються з Путіним або роблять заяви, які суперечать позиції Російської Федерації, не узгоджені з Російською Федерацією та, в принципі, суперечать усім тим нормативам, які намагається Російська Федерація впровадити у світовий інформаційний простір. За фактом, вони не ведуть до посилення співпраці”, — звернув увагу політолог Ігор Рейтерович.
Читайте також: Усі пострадянські країни дистанціюються від Путіна — не хочуть паплюжити свою репутацію, — Вячорка