Завтра сесія Європарламенту голосуватиме за резолюцію про визнання Росії державою — спонсором тероризму, а також ухвалюватиме рішення про нову фінансову допомогу Україні. Як налаштовані з цих двох питань євродепутати, з місця подій зі Страсбурга (Франція) розповіла ведуча телеканалу FREEДОМ Ксенія Смирнова.
Сьогодні, 22 листопада, у кулуарах Європарламенту тривала дискусія про те, як назвати резолюцію щодо Росії. Пропонується кілька варіантів: чи то “держава-терорист”, чи то “держава — спонсор тероризму”, також була версія “держава з терористичним режимом”.
Цей момент пояснив євродепутат від Литви Андрюс Кубілюс, котрий сьогодні дав короткий брифінг для засобів масової інформації. Кубілюс уточнив, що йдеться про більш широке використання цього терміну, ніж просто такого, що стосується війни РФ проти України.
“Він сказав, що йдеться про всі безчинства, пов’язані з Російською Федерацією. Кубілюс згадав і Чечню, і вбивства опозиціонерів, він згадав про неугодних, яких російські спецслужби намагалися винищити на території Європейського Союзу, і сирійські бомбардування росіянами на підтримку режиму Асада. На питання про наслідки такого визнання він доступно аргументував, що сам Європарламент не може гарантувати жодних наслідків, бо цей орган має дещо інші функції. Але потім йде звернення до Єврокомісії, яка має законодавчі функції і яка якраз може розробити законодавчу базу для подальшого притягнення до відповідальності вже на всіх рівнях — і політичних, і дипломатичних, і економічних, та інших”, — передала слова євродепутата Ксенія Смирнова.
Головне, що євродепутати готові чітко схарактеризувати дії Росії як “тероризм”.
Статус “держава — спонсор тероризму” законодавчо використовується у США. І євродепутати ґрунтувалися на цьому досвіді. І якщо резолюцію завтра ухвалять, то Росію може чекати:
- повна ізоляція;
- неможливість брати участь у будь-яких міжнародних активностях на найвищому рівні;
- запровадження нових санкцій щодо РФ та її високопоставлених громадян; запровадження санкцій на політичні партії Державної Думи за голосування за терористичні закони;
- запровадження зустрічних санкцій на учасників, які співпрацюють із державою-терористом.
“Крім того, до списку терористичних організацій планується внести “групу Вагнера” (російська приватна військова компанія “Вагнер, — ред.) та — групу Кадирова. Це також станеться вже завтра. І це закриє, зокрема, учасникам цих груп допуск до рахунків у Європі, що не дозволить фінансувати ці організації”, — повідомила Смирнова.
“На моє питання про те, якщо за основу взяли досвід США, то чому не можна як США боротися з терористами радикально, а не тільки економічними методами, пан Кубілюс відповів: Європа дотримується своїх правил, своїх законів, тому вони можуть лише посилити інструменти відповідальності за підтримку тероризму на всіх рівнях, окрім радикального”, — додала вона.
Визнання Росії державою – спонсором тероризму відкриває шлях до створення міжнародного трибуналу.
“Ну і головне, що резолюція та закони будуть спрямовані на створення бази для передачі заморожених російських рахунків на відновлення України шляхом зняття імунітету. Є таке поняття “імунітет на державне майно іншої країни”. Цей імунітет буде знятий після того, як Єврокомісія ухвалить відповідні законодавчі акти”, — додала Смирнова.
Крім того, з’являється надія на радикальні кроки від ООН — виведення Росії зі складу Ради безпеки ООН та загалом з Організації Об’єднаних націй. Адже завтрашнє європейське рішення заборонить спільні політичні заходи з Російською Федерацією.
Також завтра євродепутати готуються голосувати за надання Україні фінансової допомоги на 2023 рік. Спочатку затверджено суму в 18 млрд євро, з розрахунку 1,5 млрд євро на місяць. Але частина парламентарів пропонують збільшити обсяг макроекономічної допомоги з розрахунку 4 млрд євро на місяць.
“Люди, які зацікавлені, щоб скоріше ця війна закінчилася, і щоб світ повернувся з рецесії до нормального життя, наполягають на збільшенні цієї суми щомісяця до 4 млрд євро. І, як зазначають депутати, багато європейців готові платити, бо війна проходить близько з ними. Мешканці більш віддалених країн Європи теж починають розуміти ситуацію, але з ними потрібно продовжувати роз’яснювальну роботу. І в цьому напрямі було правильним рішенням — заборонити російські пропагандистські канали. Тому зараз є всі шанси достукатися до людей”, — зазначила Смирнова.
Сьогодні в Європарламенті виступив верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Джозеф Боррель. Примітно, що він вимовляв свою промову поперемінно чотирма мовами.
Боррель акцентував на тому, що Європа, крім військової та фінансової допомоги, одночасно тримає ще два фронти світового рівня, мета яких — забезпечити людей їжею та позбавити їх від отруєння дезінформацією.
“Йдеться про розблокування продовольчих поставок з України та боротьбу на всіх рівнях із російською пропагандою, яка досі добиває до європейського глядача”, — пояснила Ксенія Смирнова.
Читайте також: Україна — у центрі уваги: у Страсбурзі стартувала ювілейна сесія Європарламенту
Нагадаємо, 21-24 листопада у Страсбурзі (Франція) відбувається ювілейна 70-та сесія Європарламенту. Наскрізною темою стала війна Росії проти України та наслідки для Європи.