“Національні громади: життя в Україні” – історія румунів (ВІДЕО)

Фото UATV

Понад 12% населення Чернівецької області – румуни. Там працює кілька товариств румунської культури та школи з навчанням рідною мовою. Румунською мовлять також місцеві радіо й телебачення. Журналісти UATV дізналися, як живеться румунам на Буковині.

“Наше село було поруч із Великим Кучуровом – українським селом. Загальний ліс між моїми Йорданешті та Великим Кучуровом. Ми зустрічалися в лісі й говорили “Добрий день!”, а українці нам відповідали “Буна зіуа!”. Вони знали кілька румунських слів, а ми – кілька українських. і радісно спілкувалися, зустрівши сусідів і справжніх друзів”, – розповів український румуномовний поет і перекладач Мірча Лютик.

Він народився в румунському селі на Буковині. У ранньому дитинстві вивчив українську мову, але пише рідною – румунською. Перекладає румунською українську поезію і прозу. Також брав участь у перекладі українською мовою творів Міхая Емінеску. У день пам’яті генія румунської словесності Мірча Лютик разом з іншими представниками громади прийшов покласти квіти до його меморіалу.

“Це була людина Всесвіту. Людина, яка через свою творчість, публіцистику, роботи в області філософії, зробив дуже багато і для української культури, української цивілізації. Він вивчав історію даків, римлян. І цьому присвятив практично все своє життя. А поетична спадщина Емінеску – неперевершена в румунській культурі”, – поділився директор Буковинського центру румунської культури Юрій Левчик.

На вулиці, названій на честь Міхая Емінеску, в прикордонному селі на Буковині живе румунська сім’я Семків. Разом вони 45 років. Спільно працювали в місцевій румунській школі. Нині займаються домашнім господарством. У побуті спілкуються румунською мовою.

“Мій покійний батько був музикантом і грав на трубі. В селі був духовий оркестр, яким він керував. Бували танці, не такі як сучасні дискотеки. Але культурні традиції у нас зберігаються”, – говорить мешканка села Опришени Валерія Семко.

Село Опришени всього на 10 років молодше від обласного центру.

99 відсотків жителів – румуни. Навчання в місцевій школі відбувається румунською мовою. У стародавні часи через село проходила дорога, котра з’єднує Західну Європу з Балканами. Сьогодні про це розповідають відвідувачам сільського музею історії, відкритого 14 років тому, вже в незалежній Україні.

“Таких сіл, як наші Опришени – з такою давньою історією, в нас не так багато, одиниці. Ми пишаємося тим, що село з дня першої писемної згадки має 600 років“, – пояснює засновник музею археології та етнографії Микола Боднарюк. Гордість села – пам’ятник молдавському воєводі Штефанові Великому. Його військовий табір розміщувався в околицях села 1497 року.

Зберігають опришенці й народні традиції. Вокально-хореографічний ансамбль демонструє давній народний танець румунів.

12 обласних газет у Чернівецькій області виходять румунською мовою. Румунські редакції є на обласних радіо й телебаченні.  “Слухати щодня румунською про головні події в Україні – це має дуже велике значення. Зараз ми мовимо в інтернеті та через супутник”, – повідомив продюсер румунської служби “Радіо Україна” Василь Карлащук.

“Я слухаю і румунське радіо, та бачу, що там немає кореспондента, який розповідав би про події в Україні. І в Румунії не знають, наприклад, про конфлікт на сході України, соціально-політичну та культурну ситуацію. Тому в нас дуже важлива місія – розповідати про це закордонному слухачеві”, – поділилася ветеран румунської служби “Радіо Україна” Віоріка Висоцька.

У червні в Чернівцях відкрили нове приміщення центру румунської культури: тут діятиме школа традиційного румунського мистецтва.  Нагадаємо, 2 липня на телеканалі іномовлення України UATV стартував цикл соціальних сюжетів “Національні громади: життя в Україні”.