Україна може стати історією успіху: візит Володимира Зеленського до США обговорюємо з експертами (ВІДЕО)

31 серпня розпочався офіційний візит президента України Володимира Зеленського до США. Лідер України вже зустрівся з керівниками ключових для україно-американських відносин відомств, зокрема – з міністрами оборони та енергетики, а також президентом Світового банку Девідом Малпассом і очільником NASA Білом Нельсоном.

Досягнення й перспективи

Із Білом Нельсоном Володимир Зеленський обговорив можливість приєднання до низки космічних проєктів. За підсумками цієї зустрічі глава NASA заявив, що для нього було честю зустрітися з президентом України.

Держпідприємство “Енергоатом” підписало меморандум із Westinghouse electric про спільне будівництво енергоблоку Хмельницької АЕС як пілотного проєкту, а потім – ще чотирьох блоків за їхньою технологією. Загальна вартість проєкту – близько 30 млрд дол. Крім того, країни почали стратегічний діалог у сфері енергетики та клімату.

Очільники оборонних відомств у Пентагоні підписали угоду щодо стратегічних основ оборонного партнерства.

Завершився день презентацією плану трансформації України, який представила українська делегація. Захід відбувся у резиденції першого президента США Джорджа Вашингтона – Маунт-Вернон. За словами президента, документ містить кілька складових: безпека, інфраструктура, енергетична безпека, економічне зростання.

“Попри великі труднощі ззовні й великий опір зсередини, Україна сьогодні – це країна свободи, надії та руху лише вперед, країна розвитку”, – наголосив Зеленський.

Він зазначив, що немає іншої країни, яка б нині проводила такі важливі реформи в умовах збройного протистояння з однією з найпотужніших армій у світі.

Сьогодні, 1 вересня, у Вашингтоні відбудуться перемовини Джо Байдена та Володимира Зеленського. І почати їх очільник української держави планує з питання щодо тимчасово окупованих Донбасу та Криму.

“Ми проговоримо це з командою президента США, з президентом особисто. Я думаю, ми з цього і почнемо перемовини”, – сказав Зеленський.

Окрім того, за словами президента, на зустрічі з Байденом буде обговорюватися тема інвестицій. Також він зазначив, що є й болючі питання, які порушуватимуть сторони під час зустрічі. Це, зокрема, “Північний потік-2”.

Прогнози перемовин

Детальніше про значення візиту Володимира Зеленського в США та перспективи україно-американського партнерства у програмі “Украина на самом деле” телеканалу UA говорять політолог-міжнародниця Віра Константинова та завідувачка програми славістики в Університеті Вашингтона та Лі у штаті Вірджинія (США) Анна Бродські-Кроткіна.

– Зустріч президентів Зеленського та Байдена. Ваші очікування?

Константинова: Зустріч шалено важлива не лише для України, але й для американської сторони.

Ті домовленості, які вже досягнуті, – це перший крок до поглиблення нашого стратегічного партнерства. Тобто перша мета в переговорному процесі – поглибити наші українсько-американські відносини.

Питання Афганістану трохи змінило умови візиту. Але що важливо: Україна – не Афганістан. Україна не failed state, тобто не держава, що не відбулася. Україна – держава, яка вже останні 8 років протистоїть державі з ядерною зброєю, не забуваймо про це. Протистоїть державі, яка має право вето в Раді безпеки ООН. І протистоїть не просто в мілітарному сенсі. Гібридна агресія, інформаційна агресія. Україна вже напрацювала практичні навички для протидії агресії.

Водночас для мене важливі питання юридичного плану цього візиту до США. Було підписано кілька дуже важливих документів. З погляду подальшої імплементації цих документів, в принципі, все залежить лише від України. І президенту США, я переконана, цей візит надасть нового імпульсу. З огляду на те, що ми маємо стратегічне партнерство, двопартійну підтримку в Конгресі, дуже добру поінформованість президента Джозефа Байдена про український кейс.

Україна може стати історією успіху з погляду американської зовнішньої політики. У наших силах та інтересах – забезпечити цю історію успіху. Це реформи, питання правоохоронної системи, судової реформи, питання антикорупційної інфраструктури. Це важливо з погляду американського потенційного інвестора, що готовий вкладати гроші в Україну, й чекає на результати зустрічі Зеленського та Байдена.Бродські-Кроткіна: Дійсно, дуже важливо розуміти політичний фон цієї зустрічі. Політичний фон – все-таки Афганістан. Це те, що обговорюється всіма ЗМІ, усіма політиками. Байдена критикували і справа, і зліва. Тому тут дуже важливо розуміти американський контекст. Зараз Байдену необхідно показати, що союзники повинні довіряти йому та покладатися на Америку, тому що саме цій критиці він піддається.

Думаю, Байден постарається переконати Зеленського, що Америка стоїть пліч-о-пліч з Україною, і допомагатиме й економічно, і буде надана військова й політична допомога.

Крім того, велика тема для Америки – боротьба з корупцією в Україні. Безсумнівно, це буде. Це теж дуже важливо для Байдена – і в політичному плані, і в плані висоти політичної кар’єри.

Також думаю, що Зеленський на цьому саміті зміцнюватиме економічні зв’язки та заручатися військовою допомогою, яку Пентагон обіцяв, і, загалом, підписав угоду про її надання на 125 млн дол.

– Які дії України можуть зробити цю зустріч теплішою? Наприклад, участь України в евакуації людей з Афганістану. Україна показала, що може спільно з США вирішувати завдання як партнери, не лише одержуючи, а й надаючи допомогу.

Константинова: Україна провела, якщо оцінювати неупереджено, одну з найбільш успішних операцій з евакуації. Україна змогла показати, що ми готові надавати допомогу нашим союзникам у тих точках світу, де з об’єктивних, суб’єктивних причин союзники не можуть діяти власними силами.

Афганістан показав не просто здатність українського керівництва приймати на себе такі важливі рішення. Хороший сигнал, що українська армія готова виконувати завдання в рамках нашої інтеграції до структури Північноатлантичного альянсу. Це важливо з погляду наших конституційних прагнень до НАТО та ЄС.

Мені здається, у нас дуже великий порядок денний у двосторонніх відносинах. Особливо в контексті питань безпеки. Плюс, враховуючи додаткові 60 млн дол., про виділення яких Україні напередодні підписав указ президент Байден. Мені здається, у нас хороші перспективи на найближчі кілька років: якщо Україна гарантує регіональну безпеку, у нас відкривається дуже багато можливостей.

Ось порівнювали Україну й Афганістан з погляду набуття статусу особливого партнера поза НАТО. Це дві абсолютно різні історії. Для України статус особливого партнера поза НАТО – це певні зобов’язання, які ми вже готові виконувати. І якраз ситуація з Афганістаном продемонструвала наші здібності й можливості. І це треба використовувати.

Ризики “Північного потоку-2”

– Напевно, обговорюватиметься тема запуску “Північного потоку-2”. Україні радять експерти: якщо не вдасться протистояти, то хоча б отримати максимальну вигоду.

Бродські-Кроткіна: Що стосується “Північного потоку-2”, це, звісно, болюча тема. Треба згадати, що Байден був проти “Потоку”. І Блінкен теж був дуже проти. Блінкен в якийсь момент сказав: “Ви повинні зробити все, щоб зупинити цей проєкт”. Байден теж свого часу сказав: “Це дуже поганий проєкт для Європи. Це поганий бізнес для Європи”.

Проте, і Байден і Блінкен поміняли свій курс порівняно нещодавно. І вони намагалися пояснити це тим, що, коли вони отримали доступ до влади, коли Байден виграв вибори та став президентом, проєкт був уже завершений на 90%, і зробити було практично нічого не можна. У всякому разі, приблизно таке пояснення цих політиків ми можемо почути.

Проте, за чутками, Держдепартамент США збирав інформацію про те, у скільки в політичному і фінансовому плані обійдуться перешкоди, щоб завершити цей проєкт. Мабуть, усе-таки і Байден, і Блінкен вирішили, що це занадто дорога операція.

Константинова: На етапі, коли залишилося кілька кілометрів труби “Північного потоку” добудувати, мені здається, важливо сфокусувати свої зусилля саме на юридичному вимірі цього питання. Ми говоримо про те, що це не просто “погана угода”. Це загроза не лише Україні з погляду національної безпеки. Це загроза щонайменше центральним європейським країнам, включно з нашими партнерами — балтійськими країнами, Польщею. І це загроза єдності, принципу енергетичної солідарності, який існує в Європейському Союзі.

Тому всі зусилля зараз сфокусовані на тому, щоб максимально створити юридичні прецеденти для того, щоб мінімізувати негативний вплив “Північного потоку” на енергетичну безпеку України та наших партнерів у Європі.

Україна продовжує залишатися надійним енергетичним партнером, і Україна продовжує здійснювати модернізацію своєї енергетичної системи, зокрема використовуючи можливості стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки. Україна в цьому питанні, мені здається, дуже раціонально підходить зараз, з огляду на кон’юнктуру, яка є в контексті “Північного потоку-2”.

При цьому, наскільки мені відомо, останнє рішення німецького регулятора Верховного суду в Дюссельдорфі дуже негативне для “Північного потоку-2”, для компанії-оператора. Є постанова Європейського суду за позовом Польщі в контексті енергетичної солідарності, створення максимальних юридично зобов’язуючих умов, щоб Росія не використала “Північний потік-2” у своїх геополітичних цілях. Тобто зараз боротьба фактично перейшла до юридичної площини.

Чому зустріч двох президентів важлива з погляду енергетичної безпеки? Україна відстоює позицію, що “Північний потік” – це загроза. І ця загроза нашій екзистенціальній безпеці, потенційні опції для російської інтервенції. Зокрема з огляду на російсько-білоруські військові навчання “Захід-2021”, які розпочнуться 10 вересня в Білорусі. Тому для нас зараз “Час Х”, безумовно. І американські партнери це прекрасно розуміють.

Тому з європейського погляду те, що Україна почала використовувати інструменти, які дає нам Угода про асоціацію з ЄС – це теж плюс. Що ми намагаємося, використовуючи юридичні інструменти, відстоювати свої національні інтереси. І мені здається, саме цей досвід нам буде дуже релевантним, коли ми станемо членами Європейського Союзу. Тому що це юридична, переговорна, дипломатична площина, де Україна має посилювати свої можливості. Я абсолютно солідарна з думкою, що зараз протидія запуску “Північного потоку” триває.

Бродські-Кроткіна: Я думаю, що “Північний потік-2” зупинити не вдасться, хоча ми чуємо голоси й серед політиків, і серед журналістів, що зараз останній момент, коли цей “Потік” можна призупинити. Я думаю, що це реально не вийде.

Хочу додати, що Байден був не стільки зацікавлений, скільки був готовий змиритися з “Північним потоком-2”, тому що його дуже просувала Ангела Меркель. Але дні Меркель полічені, й “Зелена партія” в Німеччині набирає обертів, набирає популярності. І “Зелена партія” цей проєкт не вітає, і всіляко просуває перехід на зелену енергію в Німеччині.

Отже, можливо, що допомога прийде з абсолютно іншого боку. Частково з боку громадської думки, яке після катастроф цього літа, пожеж у Північній Європі та повеней у Німеччині, можливо, дуже сильно змінить свою думку щодо традиційних джерел енергії.

Оборонний сектор: допомагати партнерам

– Володимир Зеленський у Вашингтоні зустрівся з міністром оборони Ллойдом Остіном. Ваша оцінка?

Константинова: Питання оборони також є темою наших двосторонніх відносин. Американська сторона впродовж цих кількох років робила дуже багато з погляду посилення стійкості української армії. З погляду навіть посилення стійкості українського суспільства до російської агресії. Тому те, що ця зустріч відбулася, мені здається, абсолютно логічно. Ця зустріч потрібна була.

Те, що Україна показала свої здібності вирішувати кризові питання та допомагати партнерам, мені здається, це хороший шанс для нас говорити про те, що Україна готова не просто до статусу основного союзника поза НАТО, але й про те, що Україна готова отримати план дій щодо членства в НАТО. І що Україна готова протистояти російській агресії. І захищати інтереси, цінності європейського та вільного світу.

Для України та для Сполучених Штатів Америки питання оборони, мені здається, це історія успіху, в якій у нас завжди є чим поділитися, які рішення оформити юридично.

І мені з експертного погляду абсолютно приємно, що ця зустріч ще раз підтвердила, що Україна стоїть на принципах свободи, демократії. І Україна готова покращувати свої показники в плані верховенства права. І коли є той рівень довіри, який напрацьовується упродовж років, і який конвертується потім у масштабні спільні навчання, ті самі Sea Breeze, які відбулися у нас в Одесі цього року.

Мені здається, що у нас хороші шанси не просто поглибити це стратегічне партнерство, а вивести його на якісно новий рівень.

– А якщо Зеленський запитає у Байдена: “Пан Байден, а коли Україна буде в НАТО?”. Якою може бути відповідь?

Константинова: Я думаю, що ми вже отримали відповідь на це питання. Це все залежить лише від нас, наших успіхів у реформах. А саме – у реформі сектора безпеки та оборони країни.