Михайло Драпатий 22 липня розпочав виконання обов’язків головнокомандувача Збройних сил України. Одночасно готуються укази про зміни в керівництві ЗСУ та низка організаційних рішень, які мають посилити обороноздатність країни. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
Новий головком, начальник Генштабу та реформи: які зміни відбулися у ЗСУ
Глава держави також оголосив, що новим начальником Генерального штабу ЗСУ замість Андрія Гнатова стане генерал-майор Ігор Скибюк. Раніше він служив разом із Драпатим.
“Визначили порядок подальших кроків. Сьогодні будуть формалізовані рішення про заміну керівництва Збройних сил України — відповідні укази готуються. Разом із Михайлом Драпатим та Євгеном Хмарою визначили, що новим начальником Генерального штабу Збройних сил України стане генерал-майор Ігор Скибюк — дуже досвідчений військовий, з яким новий головнокомандувач пліч-о-пліч захищав Україну. Важливо, щоб усі частини нашої армії й надалі функціонували абсолютно злагоджено. Так само разом визначили, як надалі Олександр Сирський та Андрій Гнатов служитимуть захисту нашої держави”, — сказав Зеленський.
Про рішення призначити Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ Зеленський оголосив увечері 21 липня. Тоді президент повідомив, що вже обговорив із Драпатим, Євгеном Хмарою та Павлом Палісою оновлену конфігурацію Генерального штабу. Зеленський також провів переговори з Олександром Сирським та Андрієм Гнатовим щодо передачі справ і подальших форматів їхньої служби.
За словами президента, зміна керівництва не повинна вплинути на стабільність бойових операцій. Серед першочергових завдань нового головкома — продовження далекобійних ударів, реалізація програми ударів середньої дальності та виконання запитів командирів підрозділів.
Михайло Драпатий, Євген Хмара та інші командири мають підготувати оновлену стратегію оборони України та подати її на затвердження. Нове керівництво ЗСУ також має продовжити реформу корпусної системи, покращити підготовку військовослужбовців і забезпечити підрозділи необхідною зброєю, безпілотниками та обладнанням.
Окрему увагу планують приділити розвитку українських кіберсил і зміні мобілізаційного процесу. Зеленський наголосив, що ефективна мобілізація залишається однією з головних умов здатності армії виконувати оборонні завдання.
Під час зустрічі з новим головнокомандувачем президент також обговорив результати далекобійних ударів по військових об’єктах на території Росії та по російських військах.
За розв’язання питань, пов’язаних із постачанням для ударів великої та середньої дальності, відповідатиме Євген Хмара.
Ще одним пріоритетом стане посилення протиповітряної та протиракетної оборони України. Йдеться, зокрема, про реалізацію антибалістичної програми “Фрея”, переговори зі США щодо ліцензій на виробництво систем Patriot і спільні проєкти з європейськими партнерами.
За словами Зеленського, кінцева мета кадрових та організаційних змін полягає у посиленні позицій України на фронті та збільшенні тиску на Росію.
Після оголошення про призначення головнокомандувачем Драпатий публічно подякував своєму попереднику.
“Вдячний головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському за послідовну роботу зі зміцнення української армії. Я виріс у цій системі”, — написав він у Facebook.
Олександр Сирський, коментуючи своє звільнення, заявив, що передає наступнику армію, яка продовжує оборонні та наступальні дії.
“Я передаю своєму наступнику армію, яка не лише тримає оборону, а й перебуває у стані наступу, з ініціативою, зі структурою, з людьми, які знають, як бити ворога. І я щиро сподіваюся, що цей наступ буде продовжено. Для цього є все необхідне”, — додав він.
Хто такий Михайло Драпатий
Михайло Драпатий — генерал-майор, колишній командувач Сухопутних військ ЗСУ та командувач Угруповання об’єднаних сил. Він є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького та нагороджений Хрестом бойових заслуг.
Драпатий народився 21 листопада 1982 року в Кам’янці-Подільському Хмельницької області. У 2004 році закінчив Харківський інститут танкових військ, після чого розпочав службу у 72-й окремій механізованій бригаді.
Навесні 2014 року він командував 2-м механізованим батальйоном цієї бригади, який брав участь в антитерористичній операції на сході України. Крім того, він брав участь у виведенні українських військовослужбовців з оточення під Ізвариним на українсько-російському кордоні.
У наступні роки Драпатий обіймав посаду начальника штабу та першого заступника командира 30-ї окремої механізованої бригади, яка брала участь у боях у районі Авдіївки та Ясинуватої. Пізніше він командував 58-ю окремою мотопіхотною бригадою імені гетьмана Івана Виговського.
У 2021 році Драпатий очолив управління підготовки військ оперативного командування “Північ”. Повномасштабне вторгнення Росії він зустрів у званні бригадного генерала та на посаді заступника командувача Об’єднаних сил.
На початку повномасштабної війни Драпатого призначили заступником командувача військ оперативного командування “Південь”. Він також очолив оперативне угруповання військ “Південь”.
Під його командуванням українські підрозділи зупинили просування російських військ у напрямку Кривого Рогу та брали участь у звільненні населених пунктів Дніпропетровської та Херсонської областей.
У 2024 році Драпатий став заступником начальника Генерального штабу ЗСУ з підготовки військовослужбовців. Пізніше він очолив оперативно-тактичне угруповання “Харків”, яке відбивало повторний наступ російських військ у Харківській області.
Після цього генерала призначили командувачем оперативно-тактичного угруповання “Луганськ”, а наприкінці 2024 року він очолив Сухопутні війська ЗСУ.
1 червня 2025 року Драпатий подав рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ. Це сталося після російського ракетного удару по навчальному полігону, внаслідок якого загинули щонайменше 12 новобранців, а понад 60 осіб дістали поранення.
Невдовзі Зеленський призначив Драпатого командувачем нового Угруповання об’єднаних сил. Він також керував оперативно-стратегічними угрупованнями військ “Хортиця” та “Дніпро”.
Новий головком ЗСУ розпочав роботу — що про це говорять експерти
Які першочергові завдання стоять перед Михайлом Драпатим після вступу на посаду головнокомандувача ЗСУ? Які зміни очікуються в керівництві армії та Генерального штабу? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Михайло Подоляк, радник Офісу президента України;
- Владислав Селезньов, військовий експерт.
МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Драпатий представляє нове покоління командирів стратегічного рівня
— Я з великою симпатією ставлюся до Залужного та Сирського — головнокомандувачів, які дуже ефективно проявили себе і, зрозуміло, заслужено обіймали свої посади. Вони принесли країні багато користі. Але президент вимагає оптимізації та концентрації на війні з урахуванням її нових етапів і технологій, які застосовуються у бойових діях. Для цього шукають найефективніших виконавців.
Драпатий представляє нове покоління командирів. Я маю на увазі командирів стратегічного рівня. Відповідно, президент очікує максимізації тих успіхів, які поки, на жаль, залишаються невеликими, тому що великий успіх — це руйнування Росії та її потенціалу.
Проте президент хоче концентрації на війні, максимального використання нових технологій та асиметричних дій, які будуть масштабовані й зіставні із симетричністю, яку демонструє Росія. Я маю на увазі використання тих інструментів, які застосовує РФ. І я сподіваюся, що ми побачимо ці результати.
ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Часу на розгойдування немає, роботи дуже багато
— Деякі пабліки в Росії вельми стривожені, засмучені, а подекуди навіть розлючені призначенням Драпатого, оскільки вважають, що саме з ним будуть пов’язані серйозні трансформації в українській армії. Це, безумовно, впливатиме на загальне становище російських окупантів на території нашої країни.
Річ у тім, що Михайлу Драпатому у спадок дісталася досить непроста ситуація, пов’язана і з певними трансформаціями в українському суспільстві, і з необхідністю змін в українській армії.
Попереду на нас чекають досить непрості часи. Дедалі частіше ми чуємо інформацію про те, що Путін наважиться провести наприкінці вересня черговий етап масштабної мобілізації. А це означає, що зараз у нас є буквально два-три місяці для підготовки до осінньо-зимового етапу оборонної операції, яка де-факто триває в нашій країні із середини жовтня 2023 року.
Тому попереду дуже багато роботи. Оцінюючи генерала, я думаю, що насамперед потрібно орієнтуватися не лише на його особистість як нового головнокомандувача Збройних сил України, а й на ту команду, яку він сформує і з якою працюватиме. Як то кажуть, один у полі не воїн.
Тому я сподіваюся, що досить оперативно він зможе підібрати на ключові посади своїх однодумців, щоб реалізовувати той самий концепт стратегічної оборони української армії.
Нам усім також потрібно подякувати за роботу попередньому головкому, генералу Сирському. До нього ставляться по-різному, але ключовий фактор полягає в тому, що всі ці роки, поки він перебував на посаді головкома з лютого 2024 року, він докладав усіх зусиль, щоб цементувати українську армію та формувати нашу стратегічну оборону.
Цей факт, безумовно, ми маємо визнавати. Наступність у процесі приймання-передавання посад також має бути забезпечена максимально оперативно та раціонально, оскільки часу на розгойдування немає.
Я вважаю, що ключовий фактор, який впливатиме на ухвалення Володимиром Путіним рішення про те, йти на деескалацію чи, навпаки, значно підвищувати градус російсько-українського протистояння, безпосередньо залежить від успішності дій української армії, зокрема в межах реалізації концепції МЗС-треків і диптреків.
Цілком очевидно: коли війна для пересічних росіян виходить з екранів телевізорів і переміщується за вікна їхніх будинків і квартир, сприйняття війни, або так званої “СВО”, значно, кардинально змінюється.
Серйозні удари української армії, спрямовані на руйнування російської енергетики та інфраструктури нафтопереробної промисловості, вже безпосередньо впливають на настрої росіян. Знищення ключових логістичних хабів і центрів також впливає на ці настрої.
Читайте також: Останній ривок для Путіна: чи мобілізує Кремль на війну проти України мільйон людей — думки експертів














