Сьогодні о 12:58
Путін і російське військове командування намагаються видати просування армії РФ на фронті за стратегічний успіх, який нібито може переломити хід війни на користь Кремля. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Завищені цифри та величезні втрати: як Кремль показує “успіхи” на фронті
Аналітики зазначають: на тлі паливної кризи, а також масованих ударів України по російських нафтопереробних заводах і військових підприємствах Кремль прагне переконати росіян, що так звана спеціальна військова операція нібито розвивається за планом. Крім того, подібна риторика може бути розрахована і на президента США Дональда Трампа, оскільки Москва, як і раніше, сподівається досягти на переговорах цілей, яких не може досягти на полі бою.
Путін заявив, що з початку 2026 року російські війська нібито захопили понад 3 тис. кв. км території України та 133 населені пункти. Начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов, своєю чергою, стверджував, що лише у червні російська армія зайняла 636 кв. км і 29 населених пунктів.
Однак підрахунки ISW показують значно нижчі показники. За даними аналітиків, від початку року російські війська захопили або просунулися лише на 621,7 кв. км території України та зайняли 64 населені пункти. Таким чином, цифри, озвучені Путіним, були завищені майже у п’ять разів за площею та більш ніж удвічі за кількістю населених пунктів.
В ISW вважають, що 3 і 4 липня Кремль навмисно поширював повідомлення про захоплення невеликих населених пунктів, щоб “перевантажити інформаційний простір і ускладнити спростування цих заяв”. Аналітики нагадали, що подібні перебільшення Путін озвучував і наприкінці червня в інтерв’ю пропагандисту Павлу Зарубіну.
“Ці постійні перебільшення є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на те, щоб представити перемогу Росії в Україні як неминучу, а українську оборону — як таку, що руйнується”, — йдеться у звіті Інституту.
При цьому аналітики вказують на величезні втрати російської армії. За їхніми підрахунками, у червні війська РФ втрачали в середньому 1 298 військовослужбовців на кожен квадратний кілометр захопленої або зайнятої території.
Крім того, в ISW спростували заяви Кремля про нібито захоплення Костянтинівки та прорив української оборони в Донецькій області. На думку аналітиків, зустріч Путіна з російськими командирами 3 липня була спеціально організована напередодні його телефонної розмови з Дональдом Трампом, щоб створити враження значних успіхів російської армії.
Костянтинівка Донецької області перебуває під таким самим “контролем” Росії, як рік тому Куп’янськ Харківської області, пояснили у Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки і оборони України. У ЦПД наголосили: начальник російського Генштабу Валерій Герасимов — звичайний брехун, який готує спеціальні карти для Путіна.
Раніше під час відвідування допоміжного пункту управління об’єднаного угруповання військ глава Кремля заявив, що російські військові нібито “захопили Костянтинівку” в Донецькій області. Те, що це не відповідає дійсності, наочно продемонстрували бійці 19-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ, які записали відео з міста, у якому тривають бої. Зокрема, відповідні ролики записали бійці 28-ї бригади, 3-го механізованого батальйону 156-ї окремої механізованої бригади, 100-ї окремої механізованої бригади, 36-ї бригади морської піхоти.
А на випадок, якщо кремлівська пропаганда вкотре скаже, що це все фейк, президент України Володимир Зеленський запропонував російському диктатору особисто зустрітися в Костянтинівці.
“Якщо Костянтинівка зараз перебуває під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблем зустрітися там зі мною і знайти дипломатичні рішення, щоб нарешті закінчити війну. Але все ж він не перейде лінію фронту: правда дуже відрізняється від путінських слів”, — написав глава Української держави у Telegram.
Костянтинівка у вогні: чому Кремль поспішає оголосити її своєю перемогою
Наскільки заяви Путіна про нібито захоплення Костянтинівки відповідають реальній ситуації в місті — на цю тему в ефірі телеканалу FREEДOM міркували:
- Микола Маломуж, генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України (2005–2010 рр.);
- Дмитро Снєгирьов, військово-політичний експерт;
- Андрій Сидельников, політик, лідер міжнародного руху “Говоріть голосніше!”;
- Сергій Грабський, військовий експерт.
МИКОЛА МАЛОМУЖ: Це черговий провал: Путін уже багато разів “брав” міста
— Путін намагається створити ілюзію захоплення нових територій щодня. Але щодо Костянтинівки йому потрібен якийсь знаковий рубіж. Костянтинівка є, як він сказав, “воротами” для захоплення Краматорська і Слов’янська, тобто для проведення операції з повної окупації Донецької області.
Тому він поставив Герасимову завдання найближчими днями захопити Костянтинівку. І дуже важливо було, щоб це сталося до 250-річчя незалежності США (до 4 липня, — ред.). Під час привітання Трампа з цією датою, пам’ятаємо, він уже чітко вказав, що Костянтинівка — один із вирішальних рубежів під контролем Росії.
Тобто вся ця модель заздалегідь вигадана з погляду впливу на російську масу: їм потрібно показати, що вони мають такий успіх. Але найголовніший чинник — зовнішній, особливо США, тому що американські лідери останнім часом уже почали жорсткіше оцінювати ситуацію на фронті й особливо агресивну роль Росії.
Тому потрібно було показати перемогу, оскільки вже пішов тренд, що ми не лише нейтралізуємо атаки ворога, а й завдаємо глибокої шкоди на території Російської Федерації. Тому Путіну потрібно було спрацювати на альтернативі.
Саме тому обрали Костянтинівку. Відпрацьовуючи схему просування малими штурмовими групами в самому місті та заходу з флангів, вони вже вказують на те, що нібито місто перебуває під контролем. Але це завдання було поставлене Герасимову, і Герасимов, відповідно, разом з іншими генералами повідомив про це на нараді у Путіна.
Путін, тим більше на військовому форумі, показав, що він нібито контролює стратегічний формат дій і, відповідно, має успіх. Тобто це все постанова.
Якщо ж говорити про реальні факти, то я особисто спілкувався з багатьма командирами, які тримають оборону в самій Костянтинівці на різних напрямках: у центрі, на півдні, на півночі, тобто на флангах. Такого факту однозначно немає. Так, тривають важкі бої. Вони проникають і в саме місто, і на околиці. Навіть було кілька випадків проникнення в центр малими штурмовими групами по кілька десятків осіб. Але ми проводимо спецоперації. Це важка форма боротьби.
Це не бойові операції на лінії фронту, де ми бачимо ворога, навіть якщо він рухається малими штурмовими групами. Ми виявляємо його і за допомогою розвідки, і за допомогою дронів, і безпосередньо військові виявляють такі групи.
А от у місті це, звичайно, робити складніше, оскільки є закриті сектори: будівлі, споруди, зруйновані приміщення, де вони ховаються, створюють центри ведення вогню, потім підтягують нові групи й намагаються просуватися далі.
Тут уже з нашого боку необхідні спеціальні операції. Як правило, працюють спеціально підготовлені підрозділи: десантно-штурмові, Сили спеціальних операцій, антидиверсійні групи. І саме вони зараз проводять таку роботу.
І за фактом, і за свідченнями конкретних бійців, командирів і командувачів, а також з урахуванням того, що президент Зеленський чітко вказав, що такого факту немає, можна говорити: це черговий провал.
Путін уже багато разів “брав” міста. Якщо говорити ширше, він “брав” і всю Україну, але все це виявилося блефом. Тому в цій ситуації ми показуємо факти, які свідчать про те, що Путін не має системних перспектив. Хоча він ще раз дав команду розпочати наступ не лише на Костянтинівку, а й по всьому фронту.
І ми бачимо, що це відбувається від Сумської області до Запорізької. Відповідно, ефективних успіхів немає, але демонстрація активності присутня.
Це, звичайно, складні бої. Ми ведемо їх у важких умовах, тим більше що вони мають можливості для маскування в зелених насадженнях та в інших місцях. Але ми виявляємо практично всі осередки й проводимо спеціальні операції. Ми на своїй території. Саме нам формувати систему захисту й знищувати ворога. І Костянтинівка не перебуває під контролем РФ.
Путін боїться всього, навіть у Москві. А тим більше їхати до Костянтинівки, яка перебуває під нашим контролем і постійно під обстрілами, для нього — все одно що йти на смерть. Тому так, президент зробив такий жест, зрозуміло, не розраховуючи, що Путін кудись приїде. Але він показав: місто не захоплене. Якщо Путін стверджує протилежне — нехай приїжджає.
Це такий інформаційний формат, інформаційний меседж. Відповідно, Москва одразу ж відреагувала: вони заявили, що так не працюють, що в них є якісь інші правила, що переговори можуть бути лише в Москві. Раніше вони говорили й про інші місця, але поки що ще не вирішили, де саме можуть відбутися ці зустрічі.
Вони вирішать тоді, коли, прямо скажу, ми будемо проводити операції не лише в Костянтинівці щодо їхнього знищення, а й на інших напрямках, а тим більше звільняти територію. Тоді вони стануть поступливішими й уже не будуть обирати, де їм бути. Їм чітко вкажуть: це може бути, наприклад, Стамбул або інше місто, але це буде нейтральна територія.
А зараз, звичайно, Москва ніколи не погодиться зустрічатися десь на лінії фронту або в наближеній зоні. Тому вона намагається прикритися загальними фразами, щоб показати, що Путін нібито стоїть над усім цим. Хоча фактично в Костянтинівці перспектив у нього немає. І він дуже побоюється за своє життя.
ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Костянтинівка перетворюється на руїни: Росія застосовує тактику випаленої землі
— У Часовому Яру Сили оборони України утримують мікрорайон Шевченко. Щобільше, за останній місяць вони мали значні тактичні успіхи. Саме контроль над цим мікрорайоном не дає окупантам можливості створити оперативне оточення українського угруповання в Костянтинівці.
Тобто всі заяви російського диктатора — не більше ніж чергові “перемоги авансом”. Це вже те, до чого ми звикли. Вони тричі “брали” Куп’янськ, Куп’янськ-Вузловий. Аналогічні заяви були й щодо інших населених пунктів.
У чому особливість боїв за Костянтинівку? Сама Костянтинівка розташована в низині. Це значно ускладнює позиції Сил оборони України. Водночас окупанти контролюють панівні висоти в Торецьку та Часовому Яру. Саме це дає їм можливість тримати під вогневим контролем як безпосередньо сам населений пункт, так і логістику Сил оборони України. Вона ускладнена. Це об’єктивні речі. Але говорити про те, що окупанти повністю контролюють цей населений пункт, немає жодних підстав.
Основний тиск окупанти чинять із західної частини населеного пункту — з боку Линівки та Берестка. Там ситуація ускладнюється тим, що окупанти мають можливість інфільтрації малих штурмових груп. Йдеться про те, що саме на західній околиці Костянтинівки зосереджена велика кількість промислових підприємств та об’єктів соціальної інфраструктури. Зокрема, йдеться про інфекційну лікарню, школу №1 та коледж №39.
І саме можливість контролю над цими об’єктами дозволяє окупантам застосовувати тактику накопичення та подальшої інфільтрації малих штурмових груп.
Слід зазначити, що, за даними українського Генштабу, у Костянтинівці на цей момент перебуває максимум до 160 російських військовослужбовців. Сили оборони України ведуть успішні ударно-пошукові заходи з метою знищення цих малих штурмових груп.
Ситуацію ускладнює те, що Сили оборони України в умовах міської забудови не можуть повною мірою використовувати свою основну перевагу у FPV-дронах. Саме цим і намагаються скористатися окупанти.
Крім західних околиць, є відповідне просування і зі сходу. Але там воно ускладнене тим, що окупантам доводиться прориватися до Костянтинівки через лісосмуги та фактично перетнутою місцевістю. А це якраз дає можливість знищувати малі штурмові групи ще на підході.
Зараз основні бої точаться в районі вулиці Соборності. Окупанти намагаються атакувати в районі приватної забудови. Основні зусилля вони зосередили на спробі відрізати так звану промзону. Тобто дії окупантів спрямовані на розсічення позицій Сил оборони України на окремі сектори, блокування логістики та створення умов для руйнування єдиної системи оборони наших захисників.
Але, попри всю складність ситуації, бої за Костянтинівку тривають уже півтора року. І говорити про те, що в Костянтинівці існує стійка зона контролю російських окупантів, не можна. Ситуація вкрай складна. Але на цей момент немає підстав говорити про можливу історичну перспективу захоплення цього населеного пункту.
Окупанти зазнають найсерйозніших втрат на цьому напрямку. Йдеться і про успішні рейдові дії наших захисників, і про тактику так званих кіл-зон, коли ударів завдають як у момент підходу штурмових груп, так і, головне, у момент евакуації та проведення евакуаційних заходів.
Тому не випадково коефіцієнт смертності, тобто так звані безповоротні втрати на цьому напрямку, становить близько 75%. А це дуже серйозні показники успішних дій Сил оборони України. Тобто окупанти фактично не мають можливості здійснювати логістику та підтримку малих штурмових груп традиційним способом.
Щодо боїв у Костянтинівці слід зазначити, що місто фактично припинило існування як населений пункт, пристосований до нормальної життєдіяльності в класичному розумінні. Окупанти завдають ударів із використанням штурмової авіації — від КАБ-250 до КАБ-3000. Тобто фактично Костянтинівка повністю перетворюється на руїни. Це традиційна тактика російської окупаційної армії — так звана тактика випаленої землі.
Крім того, завдаються удари з використанням FPV-дронів, ствольної та реактивної артилерії.
Але найважче — це те, що окупанти підтягнули до Костянтинівки важкі вогнеметні системи ТОС-1А “Солнцепек”. Це термобарична зброя. Вона заборонена до застосування в умовах міської забудови.
А з урахуванням того, що, за даними міської адміністрації, у Костянтинівці залишається 2500 цивільних, можна говорити про те, що місто фактично випалюється разом із місцевими жителями. Тобто йдеться вже про вибіркову тактику терору проти мирного населення з використанням заборонених видів озброєння.
АНДРІЙ СИДЕЛЬНИКОВ: Розраховувати на те, що США повірять у цю нісенітницю, неможливо
— Жодного слова правди від російських чиновників різного рівня останніми роками не було. Тому всю інформацію, яка лунає з вуст Пєскова, усе те, що говорить Путін, потрібно одразу сприймати як брехню.
Заява Путіна була розрахована на дві аудиторії. На Дональда Трампа і, звісно, на російську аудиторію. Російська аудиторія до цього звикла. Вона взагалі живе в Задзеркаллі. Там справді вже роками, десятиліттями все перевертається з ніг на голову. І треба сказати, що люди вірять у цю нісенітницю саме тому, що вони живуть у цьому вже довгі роки.
Що стосується американської сторони, то, мені здається, трохи дивно розраховувати на те, що їх можна здивувати такими заявами. Фахівці з країн — союзників України знають ситуацію, тому що стежать за нею, відстежують її із супутників, використовують розвідку та все інше. Тож їх такими словами точно не здивуєш. Та й, власне кажучи, розраховувати на те, що вони повірять у цю нісенітницю, неможливо.
Що стосується Дональда Трампа, то, мабуть, у принципі, цю інформацію він отримав, але як альтернативу. Напевно, є й правдива інформація, яку він отримує у вигляді зведень. Можливо, не в щоденному режимі, тому що він не займається цим питанням 24/7, як то кажуть. Але, у всякому разі, коли він щось висловлює щодо війни, йому інформацію надають. Навряд чи Трампу підсовують інформацію, яка не відповідає дійсності. Це все ж таки не Путін.
Кремль бреше. Бреше в усіх питаннях. Тому, мабуть, немає жодної можливості вірити йому на слово, тому що це може тривати довгі роки. Домовлятися з ними марно. Президент України вже вкотре заявляє про бажання зустрітися, поговорити. Але ми знаємо, що Путін, звичайно, на це не піде.
І справа навіть не в тому, що Путін не взяв Костянтинівку. Навіть якби російські війська її захопили, Путін туди, цілком очевидно, все одно не приїхав би.
Цей ролик, який він записував у камуфляжі, знову ж таки могли зняти в якійсь спеціальній студії. Нікуди він, звичайно, не їздив. І все це під нього підганяли.
СЕРГІЙ ГРАБСЬКИЙ: Армія РФ намагається вийти на підступи до Слов’янська та Краматорська
— Плани РФ є цілком очевидними. Вони, чесно кажучи, не змінюються з квітня 2022 року, коли Путін задекларував основну стратегічну мету — найближчу, як він тоді думав, окупацію всього Донбасу.
Саме тому на Донбаському напрямку ми відзначаємо найінтенсивніші бої. Якщо розбирати вже детальніше, то ми розуміємо, що оперативно-стратегічною метою противника найближчим часом, у найближчій кампанії є захоплення Слов’янсько-Краматорської агломерації.
Противник продовжує інтенсивні бойові дії в районі Костянтинівки. Він продовжує, як вони кажуть, “освоювати” або намагатися просуватися на північ від Покровського з метою взяти під повний контроль дорогу, яка з’єднує Бахмут, Костянтинівку, Покровськ і далі веде на Павлоград.
Це критично важливо для противника, щоб у майбутньому, під час планування операції наступу на Краматорськ, забезпечити собі можливість маневрування ресурсами та засобами, а також просування вперед.
Костянтинівка на сьогодні є головним елементом. Тому що саме через Костянтинівку проходить дорога на Краматорськ. Як би ми не говорили про дії військ, про інфільтрацію, переміщення, у будь-якому разі, якщо йдеться про операцію оперативного рівня, то без дороги, без комунікацій здійснити такий наступ буде неможливо.
Саме тому ми спостерігаємо такі активні бойові дії в районі Костянтинівки. Саме там на сьогодні зосереджені основні зусилля противника, і він продовжує тиснути на наші позиції.
Ситуація там украй складна. І Слов’янськ, і Лиман, і Слов’янська ділянка фронту, і Лиманська ділянка фронту є такими ж важливими елементами битви за Слов’янсько-Краматорську агломерацію, як і Костянтинівка.
Саме тому східніше Слов’янська ми спостерігаємо активне просування противника. Вони намагаються рухатися вперед, атакують наші позиції. Щоправда, даремно.
Так само ситуація розвивається і на Лиманському напрямку. Єдина особливість Лиманського напрямку полягає в тому, що противник намагається взяти Лиман практично неушкодженим. Саме цим характеризуються дії противника в обхід Лимана. Йдеться про спробу прорватися до Святогірська, щоб притиснути наші війська, які ведуть оборону на північному березі Сіверського Дінця, до річки та не допустити маневру силами й засобами.
Власне, саме цим і пояснюються ті факти, які ви щойно виклали.
Основні бої тривають саме на Донецькому напрямку, де противник намагається активно просуватися з метою вийти на підступи до Слов’янська та Краматорська. Це його найближче завдання.
Читайте також: Путін знову видає пропаганду за реальність: експерти викрили брехню російського диктатора
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
