Росія використовувала тіньовий флот для стеження за об’єктами військової інфраструктури НАТО в Європі — звіт IISS

Росія використовувала тіньовий флот для запуску безпілотників над країнами Європи, а сама кампанія стала частиною гібридної стратегії Кремля, спрямованої на розвідку об’єктів НАТО, тиск на європейські уряди та збір даних про систему протиповітряної оборони Альянсу. До такого висновку дійшли аналітики лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у липневій доповіді, повідомляє FREEДOM.

Згідно з даними дослідження, з серпня 2024 року по лютий 2026 року повітряний простір понад десяти країн НАТО та Ірландії неодноразово порушували неідентифіковані безпілотники. У IISS вважають, що ці інциденти, ймовірно, є частиною скоординованої російської гібридної кампанії.

Як зазначають аналітики, однією з головних цілей таких операцій стала так звана розвідка боєм. Провокаційні польоти змушували європейські системи ППО реагувати, що давало змогу російській стороні отримувати дані про час реакції, роботу радарів, алгоритми перехоплення та вразливі місця інтегрованої системи протиповітряної оборони НАТО.

Крім того, безпілотники використовувалися для розвідки критично важливої інфраструктури. Зокрема, йдеться про військові авіабази, об’єкти зберігання американської ядерної зброї в Європі, базу французьких атомних підводних човнів, а також логістичні маршрути, через які здійснюється військова допомога Україні.

Ще однією метою кампанії стало економічне та психологічний тиск. Польоти безпілотників поблизу аеропортів Брюсселя, Мюнхена, Копенгагена та Осло призводили до тимчасового припинення їхньої роботи та завдавали значної економічної шкоди. Паралельно, як зазначено у звіті, російські інформаційні операції поширювали дезінформацію, спрямовану на підрив довіри до європейських урядів та послаблення громадської підтримки України.

За оцінкою IISS, важливим завданням Кремля також була поступова “нормалізація” порушень європейського повітряного простору. Регулярні інциденти, що не призводять до прямої військової відповіді НАТО, поступово знижують поріг сприйняття подібних загроз і розширюють межі допустимої гібридної агресії.

Як зазначається в дослідженні, після масової висилки російських дипломатів і співробітників спецслужб з Європи у 2022 році Москва почала активніше використовувати комерційні судна та танкери для проведення розвідувальних операцій.

Так, згідно зі звітом, судна вимикають автоматичні системи ідентифікації або підмінюють навігаційні дані, наближаються до європейського узбережжя, запускають безпілотники, а потім приймають їх назад на борт або знищують у морі. Для таких операцій, за даними IISS, можуть використовуватися як російські розвідувальні безпілотники, зокрема “Орлан-10”, “Мерлін-VR” та апарати вертикального зльоту, так і модифіковані комерційні дрони.

Автори дослідження наводять кілька прикладів, які, на їхню думку, підтверджують таку схему. У Данії серія польотів безпілотників збіглася з діями танкера Boracay (“Боракай”), на борту якого згодом виявили громадян Росії, пов’язаних з охоронною компанією Moran Security Group. У Німеччині розслідування виявило зв’язок між маршрутами кількох суден і майже двома десятками інцидентів над військовими об’єктами. В Ірландії під час візиту президента України Володимира Зеленського безпілотники були помічені над військовим кораблем, тоді як неподалік перебувало судно з вимкненою системою ідентифікації. У Швеції військові заявили про перехоплення російського безпілотника, який, за їхніми даними, був запущений з російського розвідувального корабля.

При цьому автори звіту вважають, що європейські країни виявилися недостатньо готовими до такої загрози. Сучасні системи протиповітряної оборони (ППО) створювалися насамперед для виявлення швидкісних літаків і ракет, тоді як малопомітні безпілотники, що летять на низькій висоті, виявити значно складніше.

Окремою проблемою в IISS називають економічну асиметрію: застосування дорогих зенітних ракет проти порівняно дешевих дронів призводить до швидкого вичерпання запасів засобів ППО.

Крім того, країни НАТО поки що не виробили єдиного підходу до застосування сили проти подібних цілей. У той час як Польща та Литва дозволили знищувати неідентифіковані повітряні об’єкти в мирний час, низка інших країн займає більш обережну позицію, побоюючись можливих наслідків.

У IISS також звертають увагу на труднощі з реалізацією ініціативи “Стіна дронів”. На думку аналітиків, навіть після розгортання система буде розрахована на перехоплення безпілотників уже після їхнього входження в повітряний простір європейських країн і не розв’яже проблему суден-носіїв, що перебувають у міжнародних водах.

На завершення експерти доходять висновку, що російська кампанія з використанням безпілотників дозволила Кремлю порівняно невеликими витратами зібрати значний обсяг розвідувальної інформації про можливості НАТО. На їхню думку, доти, доки європейські держави не розроблять єдині правила реагування, не створять дешевші засоби боротьби з БпЛА та не знайдуть правові механізми впливу на судна тіньового флоту, цей інструмент гібридного тиску Росії зберігатиме свою ефективність.

Читайте також: Польща та країни Балтії готуються захищатися від російських провокацій: які вживаються заходи (ВІДЕО)

Раніше повідомлялося, що агенти російської військової розвідки (ГРУ), які діють у рамках справ, що розслідуються в Європі щодо спроб терактів, намагалися проникнути на об’єкти литовської компанії, яка виробляє безпілотники та співпрацює з Україною.   

Читайте також: США попередили Польщу про можливу провокацію Росії проти НАТО, — The Telegraph