Сьогодні о 16:43
Після офіційного запуску переговорів про вступ до Євросоюзу подальша євроінтеграція України та Молдови залежатиме від виконання критеріїв ЄС. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За її словами, прогрес країн-кандидатів оцінюватимуть виключно за результатами проведених реформ. Який шлях Україна вже пройшла та як Кремль реагує на успіхи Києва, розбирав телеканал FREEДОМ.
Рівно чотири роки тому країни Євросоюзу надали Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Відтоді Київ не зупиняє євроінтеграційний шлях, навіть під час повномасштабної війни. Цей прогрес бачать і в Брюсселі. Євросоюз уже відкрив перший переговорний кластер з Україною, а решту блоків не збирається відкладати в довгий ящик. Москва традиційно заявляє, що нібито не проти вступу України до Євросоюзу, головне — щоб країна не стала членом НАТО. Але щойно переговори з ЄС почали переходити від політичних заяв до конкретних кроків, російська риторика змінилася.
У лютому 2022 року Україна подала заявку на членство в Євросоюзі, і вже в червні Київ отримав статус кандидата. Потім почалася велика бюрократична робота: підготовка дорожньої карти, оцінка реформ і узгодження українського законодавства з правом ЄС. 25 червня 2024 року на першій Міжурядовій конференції Євросоюз офіційно відкрив переговори з Україною про вступ. Минув рік, і сторони завершили скринінг — аналіз відповідності українського законодавства європейським нормам за переговорними розділами. Влітку 2026 року Київ і Брюссель відкрили перший переговорний кластер — “Основи процесу вступу”. Всього таких кластерів шість. Перший вважається ключовим, бо стосується базових принципів, на яких побудований Євросоюз: верховенства права і демократичних інститутів.
“Якщо Україна отримає повноправне членство — і я сподіваюся, отримає його швидко, — Росія позбудеться одного з головних приводів для спроб дестабілізації в Україні та Європі. Саме тому фаст-трек для України необхідний. Нещодавно був відкритий перший кластер, і це цілком заслужено як для України, так і для Молдови. Ми готові рухатися далі. І будемо раді зробити це разом. Ми можемо відкрити й решту п’ять кластерів”, — заявив президент України Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Європейської Ради.
День, коли Брюссель та Київ відкрили перший переговорний кластер, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос назвала мегапонеділком. Але за таким понеділком, за її словами, може настати не менш важливий вівторок. Кос заявила, що розраховує на відкриття всіх інших кластерів уже в липні. Така швидкість невипадкова. В Єврокомісії зазначають: Україна вже досягла прогресу за кількома ключовими напрямами. Серед них — реформа системи правосуддя, розвиток ринкової економіки, боротьба з відмиванням грошей, модернізація державного управління та захист прав національних меншин.
“Ми зробимо перший важливий крок для України та Молдови після того, як вони отримали статус кандидатів у 2023 році. Нарешті ми зможемо відкрити перший кластер для обох країн. Чому? Тому що вони виконали свої зобов’язання. Справді настав час це зробити. І якщо вони виконують свої зобов’язання, ми повинні виконувати свої. Ось чому я очікую, що ми відкриємо всі інші п’ять кластерів у липні, і це теж хороша новина”, — наголосила Кос.
Швидкість, з якою Київ наближається до вступу в ЄС, справді нетипова. Зазвичай країни-кандидати проходять цей шлях поступово, але у випадку з Україною процес розвивається значно швидше. І причина не лише в тому, що Євросоюз потрібен Україні. Сьогодні вже очевидно й інше: сама Україна потрібна Євросоюзу — як частина майбутньої європейської безпеки.
“У нас фактично одразу відкриваються кластери. Отже, у нас може бути багато переговорних груп. Україна — велика країна, і у нас багато фахівців з європейського права. Тому було правильне рішення про те, що паралельно по кожному кластеру може бути окрема група, не обов’язково одна й та сама, яка буде говорити, вести переговори, приймати критику, пропозиції наших європейських партнерів щодо того, що потрібно вдосконалити, що потрібно прибрати, що потрібно ухвалити в законодавстві тощо”, — акцентував посол України в Республіці Хорватія, Боснії та Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко.
Те, що майбутнє України в Євросоюзі, вже ні для кого не секрет. І з якими б труднощами Київ не стикався на цьому шляху, європейські партнери готові шукати механізми, які допоможуть їх подолати. Один із таких варіантів, а саме прискорену поступову інтеграцію України в ЄС, пропонує федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Ідеться про те, щоб Київ, ще до формального вступу, почав поступово підключатися до окремих політик, інститутів і механізмів Євросоюзу. Тобто Україна зможе отримувати частину практичних переваг членства раніше, ніж завершаться всі юридичні процедури. Повноправним членом ЄС Київ стане вже після фіналізації переговорів і виконання всіх необхідних норм.
“У нас є приклади цього. Коли в 1990-му, через рік після попередніх європейських виборів, що відбулися після об’єднання Німеччини, ми прийняли до Європейського Союзу територію, яка на той момент ще не була представлена в інститутах. Ми ввели статус спостерігача в Європейському парламенті для тоді ще існуючої НДР, а згодом — для східнонімецьких федеральних земель. Тоді до Європейського парламенту увійшли 18 спостерігачів зі Східної Німеччини без права голосу”, — сказав Мерц.
Водночас Київ такий варіант зараз не розглядає. Україна прагне не часткової участі в окремих механізмах, а повноправного членства в Євросоюзі. Але куди цікавішою є реакція Росії на українську євроінтеграцію. Щойно стало зрозуміло, що шлях Києва до ЄС уже не просто розпочався, а набирає обертів, пресбюро Служби зовнішньої розвідки країни-агресора одразу видало кілька пропагандистських тез. Головний посил — передбачуваний: Україну в Євросоюзі нібито ніхто не чекає, а Брюсселю нібито потрібно готуватися до української корупції.
Причина такої реакції Кремля — проста: Москва насправді виступає проти українського вступу до ЄС, як би не намагалася стверджувати протилежне. Для Росії європейська інтеграція України — це не просто зовнішньополітичний вибір Києва. Це остаточна втрата впливу на країну, яку Кремль десятиліттями намагався утримувати у своїй орбіті.
“Росія вже неодноразово зривала зближення України з Євросоюзом, зближення економічних систем, виробничих зв’язків, розширення гуманітарних блоків, тобто розширення фактично всієї системи державного управління в Україні, щоб державна політика формувалася на європейських стандартах демократії, а не подібних до тих, які фактично в Росії авторитарно вибудовував Путін”, — прокоментував політичний оглядач Ілля Бутенко.
Для Кремля це не питання економіки й бюрократії. Це питання контролю. Чим глибше Україна інтегрується в європейські інститути, тим менше у Росії залишається важелів тиску — політичних, економічних, енергетичних та інформаційних.
“Коли доходить справа до реального зближення України та Євросоюзу, то Росія фактично діє більш радикально. Вона більше не мириться з певними втратами іміджу. Тобто вона вже готова воювати серйозно, фактично не розігрувати карту тієї певної цивілізаційної сили, яку вона розігрувала у 2000-х роках, наприклад, щодо своїх партнерів у Євросоюзі”, — зазначив Бутенко.
Але позиція Москви цей процес уже не зупиняє. Україна продовжує рухатися своїм європейським шляхом: відкриває переговорні кластери, проводить реформи й дедалі глибше інтегрується в політичний, економічний та правовий простір Євросоюзу. А чим сильніше нервує Кремль, тим очевидніше стає: європейська інтеграція України справді змінює баланс сил у регіоні.
Читайте також: Президентка Єврокомісії висловила сподівання відкрити більше кластерів для України влітку
Нагадаємо, 15 червня Європейський Союз відкрив перший переговорний кластер для України та Молдови — рішення підтримали всі держави-члени блоку.
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
