Сьогодні о 21:32
Військова підтримка України з боку союзників залишається на високому рівні. Про це йдеться у новому звіті Кільського інституту світової економіки. Так, лише в березні та квітні 2026 року Німеччина спрямувала 4,2 млрд євро на розвиток протиповітряної оборони та виробництво безпілотників, а Велика Британія виділила ще 1,3 млрд євро.
Одночасно країни НАТО обговорюють можливість ухвалення нових зобов’язань щодо фінансування України на суму 70 млрд євро. Як повідомляє Politico, ініціатором пропозиції виступила Німеччина. Питання може бути винесене на розгляд уже за місяць — під час саміту Альянсу в Анкарі.
Від ППО до Drone Deal: Європа розширює допомогу Україні
Однією з ключових тем переговорів президента України Володимира Зеленського з лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини 7 червня стало подальше посилення української системи ППО. Також сторони обговорювали кроки, які можуть наблизити Росію до припинення війни та дипломатичного врегулювання.
“Поінформував про ситуацію на полі бою та російські втрати. Уже п’ять місяців поспіль агресор втрачає убитими й пораненими понад 30 тис. військових. Важливо, що наші оцінки збігаються з оцінками наших партнерів: Росія на полі бою не перемагає, і наші мідл-страйки та діп-страйки суттєво обмежують її можливість розширювати агресію. Але дуже важливо, щоб був захист і від балістичних загроз, якими росіяни тероризують наші міста та громади”, — повідомив президент України Володимир Зеленський.
За підсумками зустрічі лідери погодили п’ять принципів, які, на їхню думку, мають стати основою справедливого та довгострокового миру. Серед них — повне припинення вогню, початок переговорного процесу на основі чинної лінії фронту, неприпустимість зміни міжнародно визнаних кордонів силою, збереження права України самостійно визначати зовнішньополітичний курс і отримання Києвом надійних гарантій безпеки.
“По-четверте, російські активи залишатимуться знерухомленими доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну і не виплатить Україні компенсацію за шкоду, завдану війною. По-п’яте, необхідно забезпечити захист європейських інтересів безпеки в будь-якій угоді. Для будь-яких переговорів, що стосуються ЄС і НАТО, буде потрібна згода ЄС та його держав-членів, а також союзників по НАТО”, — йдеться у спільній заяві Володимира Зеленського, Кіра Стармера, Еммануеля Макрона та Фрідріха Мерца.
Експерти Кільського інституту світової економіки зазначають, що Європа готова й надалі збільшувати інвестиції в оборону України. З січня по квітень 2026 року обсяг європейської військової допомоги в середньому становив близько 2 млрд євро щомісяця. Особливо помітне зростання спостерігалося навесні, коли різко збільшилося фінансування програм з виробництва безпілотників.
“Європейські донори зараз активно беруть участь у фінансуванні та виробництві безпілотників у великих масштабах. У результаті підтримка України дедалі більше перетворюється на двосторонній обмін: фінансова допомога надходить в Україну, а технологічні досягнення повертаються до Європи”, — зазначає керівник організації Ukraine Support Tracker Крістофер Требеш.
Підтримка України стала однією з головних тем неформальної зустрічі міністрів оборони країн Євросоюзу 8 червня. У Брюсселі розраховують найближчим часом розблокувати понад 6,6 млрд євро в межах European Peace Facility. У ЄС вважають, що ситуація на фронті поступово змінюється на користь України.
“На мій погляд, Україна починає брати гору на різних фронтах, як на суходолі під Донецьком і Покровськом, так і під час глибоких ударів. І, схоже, це справді змінює всю картину, усе сприйняття і, здається, це може підштовхнути Путіна до переговорів”, — вважає європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс.
У європейських столицях також наголошують, що міжнародний тиск на Росію лише посилюватиметься. В уряді Ірландії заявили: що довше Кремль відкидатиме дипломатичне вирішення конфлікту, то жорсткішими будуть санкційні заходи. З 1 липня 2026 року Ірландія приймає головування в Раді ЄС.
Про те, що Росія не зможе досягти заявлених цілей військовим шляхом, заявляють і у США.
“Уже майже ні в кого у світі і, думаю, навіть у деяких росіян, не залишилося сумнівів, що вторгнення в Україну стало стратегічною помилкою. Росія точно не досягне своїх цілей, які вони заявили в перший день. І Росія може ніколи не досягти військовим шляхом тих цілей, яких вона зараз вимагає на переговорах”, — наголосив державний секретар США Марко Рубіо.
Тим часом тривають переговори щодо додаткових механізмів підтримки України. За даними Politico, у НАТО обговорюють новий пакет фінансових зобов’язань, а ще одним майданчиком для досягнення домовленостей може стати зустріч міністрів оборони країн Альянсу наприкінці червня.
Паралельно президент України Володимир Зеленський проводить серію переговорів з лідерами країн Північної Європи та Балтії. Під час візиту до Таллінна 9 червня він зустрівся з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Сторони обговорили ситуацію у сфері безпеки, дипломатичні зусилля та подальше зміцнення української протиповітряної оборони.
“Зараз усі наші партнери відзначають, що позиції України на фронті значно сильніші, а отже, і підходи в дипломатії, над активізацією якої ми зараз працюємо, мають виходити саме з цього. На жаль, Росія намагається компенсувати свої величезні втрати на полі бою ударами по наших містах і громадах, цивільній інфраструктурі. Тому ракети для ППО — це наш постійний пріоритет. І ми обговорили, як залучити додаткові постачання для України вже зараз, а також роботу над розвитком європейського антибалістичного захисту”, — зазначив президент.
Зеленський подякував керівництву та народам Фінляндії і Норвегії за послідовну підтримку України.
Крім того, у Таллінні президент України зустрівся з новим прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. За підсумками переговорів сторони підписали угоду Drone Deal. Також сторони обговорили подальше посилення санкційного тиску на Росію, включно із заходами проти російського тіньового флоту, і потреби України у сфері протиповітряної оборони.
Перед початком саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії Володимир Зеленський також провів переговори з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо.
“Обговорили роботу у Європі над розвитком антибалістичного захисту, а також підготовку угоди у форматі Drone Deal. Команди працюють, і головне, щоб захисту в Європі ставало більше. Окрема увага — нашим потребам у зміцненні ППО, викликам безпеки в регіоні та дипломатичній роботі для досягнення гідного миру”, — зауважив Володимир Зеленський.
ППО, дрони та санкції: нові рішення для України в оцінках експертів
Які п’ять принципів запропонували лідери України, Великої Британії, Франції та Німеччини для завершення війни? Чи здатні нові пакети військової допомоги та фінансування посилити позиції України на фронті? Яку роль у тиску на Кремль можуть відіграти заморожені російські активи? Чи готова Європа стати повноцінним учасником майбутніх переговорів з Росією? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Олександр Радчук, політичний оглядач;
- Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
- Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій.
ОЛЕКСАНДР РАДЧУК: Зараз дипломатичним процесом щодо України фактично займається Європа
— У дипломатичному світі відбулася дуже важлива подія. Ми спостерігаємо своєрідний історичний перехід. Якщо в останні роки і Україна, яка пережила повномасштабне вторгнення, і весь дипломатичний процес значною мірою спиралися на США, які намагалися виступати модератором цього процесу, то зараз ми бачимо, що США фактично повністю вийшли з нього.
Тепер цим процесом займається Європа. І вже видно, що саме три держави — Франція, Німеччина та Велика Британія — будуть головними дійовими особами на цьому дипломатичному треку, який зараз намагається активізувати Україна.
Безумовно, все це відбувається на тлі ескалації з боку РФ. Лист Володимира Зеленського Путіну підтвердив той факт, що Путін не збирається завершувати війну дипломатичним шляхом. Поки що вони розраховують упродовж найближчих щонайменше пів року активізувати свої військові зусилля і на цьому тлі показати якомога більше результатів.
Він намагається пересидіти ситуацію і продемонструвати певний результат. Але ми бачимо, що з кожним місяцем українська сторона демонструє зовсім іншу активність. Насамперед ідеться про технологічну перевагу. Тут зійшлося дуже багато чинників.
Є ще один дуже важливий момент щодо зустрічі в Лондоні. Так званий формат “E3”, на якому акцентував Володимир Зеленський, пов’язаний із зусиллями союзників у питанні ППО. Йдеться насамперед про протидію балістичним ракетам та іншим засобам ураження, для перехоплення яких нам бракує ресурсів.
Росія зараз нарощує виробництво балістичних ракет. І саме проти цих ракет у нас існує дефіцит засобів протиповітряної оборони. Росія спробує використати цей фактор.
Поки ми бачимо, що європейські лідери підтримали Зеленського в цьому питанні. Однак ми не чуємо конкретних заяв про те, хто саме постачатиме нам необхідні ракети. Як відомо, такі ракети є у США для систем Patriot.
Наскільки вдасться закупити їх у достатній кількості та підготуватися до наступних місяців обстрілів — поки що питання відкрите. І, думаю, не секрет, що Росія, найімовірніше, вдасться до тактики масованих ракетно-дронових ударів.
Думаю, що це одне з ключових питань, яке обговорювалося як фактор тиску Росії на Україну.
Що могла б зробити Європа, щоб справді продемонструвати силу? Насамперед приєднатися до спільної ініціативи із захисту українського неба, особливо на західних кордонах. Тобто об’єднати зусилля щодо протидії дронам і ракетам.
Звісно, всі розуміють, що подібний крок може сприйматися як залучення країн НАТО до конфлікту. Але важливо розуміти й інше: Росія зараз тестує всі ці механізми.
Уже неодноразово дрони та ракети або пролітали, або створювали небезпечні ситуації в районі Румунії. Раніше подібні інциденти відбувалися в Польщі. Ми знаємо, що з цим стикаються і країни Балтії.
Тобто Росія так чи інакше вдається до використання дронів і ракет у безпосередній близькості до території Європи. І сильною відповіддю з боку Європи було б як мінімум їх знищення, демонстрація того, що на подібні дії буде реакція.
Другий момент стосується подальшої ескалації. Ми розуміємо, що у Росії зараз є кілька варіантів виходу із ситуації, що склалася. Насамперед це посилення мобілізації. Або офіційне її оголошення, або продовження нинішньої практики через збільшення кількості контрактників. Хоча мені здається, що на загальну мобілізацію Путін найближчим часом не піде.
Наступним елементом можуть стати погрози застосування ядерної зброї. Ще один варіант — нова ескалація на кордонах з європейськими державами. Насамперед може йтися про країни Балтії. Якщо Путін справді вдасться до такого сценарію, необхідно розуміти, що Європа повинна буде дати рішучу відповідь. Більшість цих країн є членами НАТО.
Або буде жорстка військова реакція на гібридне чи пряме вторгнення, або цього не станеться. І якщо реакції не буде, то, на жаль, апетит агресора лише зростатиме. Тоді ситуація почне ще більше погіршуватися.
Підбиваючи підсумок, можна сказати, що Європа може продемонструвати силу насамперед через солідарність з Україною в питаннях ППО, через посилення української протиповітряної оборони та через реагування на загрози дронів і ракет на власних кордонах. Бо коли кажуть, що десь просто пролетів якийсь дрон, ми розуміємо, що це не випадковість. Це перевірка можливостей ППО і реакцій європейських держав. Бо більшість із них є членами НАТО.
Якщо Європа не проявить силу і рішучість у такій ситуації, то інших можливостей продемонструвати свою готовність до захисту вже може не залишитися. Тоді ситуація лише погіршуватиметься.
Вашингтон і нинішня адміністрація Дональда Трампа виступають проти вступу України до НАТО. Вони публічно наголошували на цьому безліч разів.
Зараз ідеться про те, що європейські партнери України всіляко просуватимуть ідею її вступу до Альянсу в тому чи іншому форматі. Однак, на мій погляд, ключовим залишається узгодження спільних дій і подальша підтримка України.
Одним з результатів цієї зустрічі стало підтвердження того, що Україна у разі мирних переговорів повинна самостійно визначати свій зовнішньополітичний курс, включно з участю в різних оборонних союзах.
Не виключено, що питання вступу України до НАТО буде окремо обумовлене в межах можливих мирних переговорів. Наприклад, його реалізація може бути відкладена в часі. Подібні ідеї вже обговорювалися під час попередніх переговорних раундів з РФ.
Ми бачимо, що на полі бою Україна демонструє ефективність, а багато європейських і західних країн переймають наш досвід. Тому навіть якщо США спробують ще на рік або на якийсь інший термін відкласти питання вступу України до НАТО, у тактичному сенсі Україна вже є частиною Альянсу.
СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Україна використовує міжнародний порядок денний по максимуму для своєї безпеки
— Лондонський саміт став, мабуть, найважливішою європейською дипломатичною ініціативою останніх місяців, особливо якщо говорити про українське питання.
Президент України, прем’єр-міністр Великої Британії, канцлер ФРН і президент Франції вперше настільки чітко сформулювали спільну європейську позицію щодо умов завершення війни.
Важливо розуміти, що йдеться не лише про п’ять пунктів, які були погоджені лідерами. Фактично Європа запропонувала власну рамку майбутніх переговорів, яка помітно відрізняється від російської концепції заморожування конфлікту на умовах Москви.
Якщо говорити про самі ці пункти, умови чи кроки — не знаю, як їх точніше визначити, але, найімовірніше, йдеться все ж таки саме про умови, оскільки порушуються справді принципові питання.
Першим пунктом є негайне припинення вогню. На мій погляд, це виглядає абсолютно очевидним. Однак тут міститься важливий політичний сигнал, оскільки Європа перекладає відповідальність за продовження війни безпосередньо на Кремль. Загалом так було й раніше, але зараз ми бачимо це вже у вигляді конкретного пункту.
Якщо Москва відмовляється від припинення вогню, то саме вона стає стороною, яка перешкоджає мирному процесу. Це також важливе посилання. Усі цивілізовані країни це чітко розуміють.
Друге положення стосується лінії фронту, лінії зіткнення та міжнародного визнання кордонів. Тут також варто зазначити, що європейські лідери фактично відкидають російську концепцію зміни кордонів силою.
Водночас вони залишають простір для переговорів щодо конкретних механізмів врегулювання, але не визнають законність територіальних захоплень. Це також дуже важливо і повністю відповідає позиції України.
Абсолютно зрозуміло, що офіційний Київ не піде на жодне визнання тих чи інших окупованих територій де-юре російськими.
Є ще один дуже важливий пункт, мабуть, найпринциповіший — гарантії безпеки України. Тут варто розуміти, що після досвіду Будапештського меморандуму та Мінських угод Київ і його союзники виходять із того, що будь-яке припинення вогню без реальних гарантій призведе лише до нової війни через кілька років або через якийсь інший проміжок часу.
Тому Європа говорить не просто про перемир’я, а про створення системи стримування РФ після війни. Ми повинні чітко розуміти, і всі це розуміють, що Росія не відмовиться від своєї експансіоністської політики, принаймні найближчими роками.
Саме тому Україна потребує надійних та ефективних гарантій безпеки.
Якщо коротко говорити про четвертий і п’ятий пункти, то вони стосуються заморожених російських активів і ролі Європи в майбутній архітектурі безпеки. Європейці чітко дають зрозуміти, що Європа не має наміру повертати Росії доступ до її резервів в обмін на часткові поступки. Фактично йдеться про довгостроковий фінансовий важіль тиску на Кремль.
П’ята умова має стратегічне значення для самого Європейського Союзу та НАТО, оскільки європейці дають зрозуміти, що питання безпеки Європи не можуть вирішуватися без участі самої Європи.
До речі, це також своєрідний сигнал адміністрації Дональда Трампа про те, що будь-які потенційні домовленості з Москвою повинні враховувати позицію європейських союзників.
Поки ми не знаємо, яку роль відіграватимуть Сполучені Штати Америки у питанні врегулювання війни. Однак європейці, як ми бачимо, хочуть посилити свою роль і свою участь у цьому процесі.
Думаю, що під час найближчих зустрічей обговорюватиметься питання про те, наскільки Європа готова бути залученою саме до переговорного процесу. Також опрацьовуватимуться варіанти того, хто може представляти Європу, у якому форматі вона може бути присутньою за столом переговорів і які питання необхідно порушувати в межах переговорного порядку денного.
І це вже окрім тих п’яти умов, оскільки існує ще безліч інших питань, які необхідно обговорювати, якщо перемовний процес справді буде реанімований.
Європейці, зі свого боку, роблять усе можливе для того, щоб Україна могла й надалі протистояти російській агресії. Тому зараз дедалі частіше йдеться про чіткіші гарантії фінансового забезпечення Української держави. Крім цього, ведеться робота над новим пакетом антиросійських санкцій.
Тут важливо посилити тиск саме на ключові галузі російської економіки. До того ж робити це необхідно паралельно з тим, що Україна реалізує в контексті далекобійних ударів.
До речі, це питання також є вкрай актуальним. Для України важливо збільшувати свої можливості та спроможності завдавати ударів по об’єктах російської економіки та російської воєнної машини.
Саме таким чином у майбутньому можна буде схилити Росію до переговорів, зокрема в контексті пошуку тих точок дотику, які потенційно можуть лягти в основу гіпотетичної угоди між Києвом і Москвою. Тому зараз робиться все для того, щоб цей тиск посилювався.
ІГОР ЧАЛЕНКО: Росія вже промацує ґрунт для можливих компромісів
— Російська Федерація повинна усвідомити реалії, які були цілком і повністю викладені у відкритому листі президента Зеленського російському диктатору Путіну. Але чомусь цей лист не був оцінений саме за своєю суттю, за своїм змістом. Ми бачили лише спекуляції з боку Путіна щодо нього, до того ж не лише щодо теми самого листа, а й у відриві від його змісту.
Зараз Російська Федерація зі свого боку промацує ситуацію. Подібну тактику в переговорному процесі активно використовував свого часу і Дональд Трамп. Це навіть зафіксовано в його книзі “Мистецтво укладати угоди”: і партнерів, і опонентів необхідно розбалансовувати, виводити із зони комфорту.
Так, ми не можемо очікувати різких змін з боку російського агресора, оскільки результатом цього може стати втрата тотального контролю всередині самої РФ. Але те, що ці промацування вже є, — очевидно. І це якраз те вікно можливостей, про яке говорив президент Зеленський.
Саме у Європи, зокрема у Європейського Союзу, є золота акція впливу на Кремль і на Путіна — це заморожені російські активи. Думаю, саме тому такий акцент у межах п’яти пунктів був зроблений саме на активах РФ.
Із цих п’яти пунктів першим якраз є режим припинення вогню, тобто перемир’я, яке повинно дати можливість дипломатії працювати. Думаю, що це дуже серйозна позиція, яка б’є по російському цифровому іміджу. Нібито Європа не хоче завершення війни. Нібито Лондон, Париж і Берлін є так званою партією війни. Але, як ми бачимо, перший же пункт передбачає зупинку вогню, щоб гармати замовкли і не запускалися дрони-камікадзе. Це дуже серйозно б’є по російській пропаганді.
Якщо ж говорити про дипломатичну частину, то я впевнений, що зараз тривають певні торги щодо того, в якому варіанті та форматі Європа повинна бути приєднана до переговорного процесу.
Так, Київ акцентує на форматі “E3” і на країнах, представники яких зустрічалися в Лондоні. Але ми бачимо й інші дискусії. Наприклад, Стубб говорить про необхідність надати таку можливість Європейському Союзу. На Кіпрі порушувалося питання про те, хто може стати таким представником, однак до єдиного рішення тоді не дійшли.
Європа повинна приєднатися до переговорів, це очевидно. Але яким саме чином — питання відкрите. Європа повинна виступати з позиції сили. Вона повинна виступати як повноцінний і водночас консолідований суб’єкт. Щоб не виникало різноголосся, яке створює інформаційний шум.
Тут необхідне подальше опрацювання дій спільно з Україною та Сполученими Штатами, оскільки потрібно повернути демонстрацію єдності трансатлантичного простору.
Росії необхідна пауза для того, щоб банально залікувати рани, оскільки існують проблеми зі снарядами. У них присутній певний снарядний голод. Більша частина артилерії, яка зараз використовується на фронті, вже іноземного походження, насамперед північнокорейського. Є проблеми зі стволами. Дуже серйозні проблеми з бронетехнікою. Зараз російський ВПК не здатний забезпечити необхідну кількість техніки.
Крім того, існує необхідність поповнювати ракетний арсенал. Так, робиться активна ставка на дрони, але самими лише дронами війну не виграєш.
Тому, коли Путін і російська влада говорять, що під час паузи Україна нібито відновить свої можливості, це є спекуляцією на темі так званої демілітаризації України. Україна не скорочуватиме свою армію до 70 тисяч військовослужбовців, як того хоче Російська Федерація. Навпаки, українська армія буде збережена. Ми пам’ятаємо обговорення з американською та європейською сторонами щодо чисельності у 800 тисяч осіб. Відповідно, для забезпечення дієздатності цієї армії будуть докладені додаткові зусилля як з боку України, так і з боку наших партнерів.
Хоча якщо Росія справді планує напад на окремі країни ЄС і НАТО, то, звісно, її це турбує. Саме тому вона намагається обмежити майбутні можливості Збройних сил України.
Читайте також: Перемир’я можливе, мирний договір — ні: як експерти оцінюють перспективи переговорів України та РФ
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
