Лідери Франції, Великої Британії та Німеччини готуються обговорити з президентом України Володимиром Зеленським можливі шляхи відновлення переговорного процесу з Росією. Активізація європейських лідерів відбулася після того, як Зеленський направив диктатору Путіну відкритого листа з пропозицією відновити переговори.
Лист Путіну та пропозиція миру: Європа обговорює новий дипломатичний крок Києва
Президент України закликав завершити війну та запропонував Путіну провести особисту зустріч. Зеленський також заявив про готовність Києва повністю припинити вогонь на період переговорів і провести обмін полоненими за формулою “всіх на всіх”. Як можливі майданчики для зустрічі він назвав Швейцарію, Туреччину або одну з арабських країн.
“Потрібно насамперед знайти наші двосторонні відповіді на питання, які є, і не ховатися від складних питань за будь-якими формулюваннями, технічними групами або втратою часу в човниковій дипломатії. Своєю війною ви назавжди розділили Україну та Росію. Лінія фронту зараз — це лінія, з якої має початися дипломатія. Україна готова повністю припинити вогонь на час, поки триватимуть переговори. І це стандартна практика, яку підтверджують зараз і обставини навколо Ірану. Спроба встановити реальне затишшя — це найкращий старт, щоб почати говорити одне з одним. Ми вважаємо, що це буде не просто спробою, а реальним припиненням вогню, якщо ви цього захочете”, — написав Зеленський у відкритому листі.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що лист уже офіційно передано російській стороні дипломатичними каналами. За його словами, Київ розраховує отримати змістовну відповідь від Кремля.
“Цей відкритий лист — серйозна та значуща пропозиція щодо припинення війни… З чіткими, здійсненними кроками та запрошенням на особисту зустріч. Ми також передаємо цей лист офіційно дипломатичними каналами. Ми очікуємо змістовної відповіді на цю пропозицію. Настав час покласти край цій війні. Настав час обрати мир”, — наголосив Сибіга у соцмережі Х.
У Кремлі оперативно відреагували на ініціативу українського президента. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив: якщо Зеленський хоче зустрітися з російським лідером, то може приїхати до Москви. Водночас у своєму листі Зеленський зазначив, що проведення переговорів ані в Москві, ані в Києві неможливе, тому зустріч має відбутися на нейтральній території.
У Єврокомісії привітали пропозицію українського президента, наголосивши, що цей крок свідчить про готовність Києва до реальних переговорів.
“Україна хоче миру, Європа хоче миру. Путін розраховував захопити Київ лише за три дні. Тепер ми рухаємося до п’ятого року незаконної агресії Росії. І якщо ми подивимося на те, чого Росії вдалося досягти, то це не так уже й багато. Вони окупували менш ніж 1% української території, і тепер Україна нівелює ці досягнення. Таким чином, реальність на місцях різко суперечить тому, що говорить Путін. Тому Москва зазнала невдачі за всіма пунктами. Ось чому нам потрібно залишатися сильними заради України”, — заявила речниця Європейської комісії Аніта Гіппер.
Підтримав ініціативу Зеленського і президент Франції Еммануель Макрон, назвавши лист Путіну “хорошою ініціативою”. Французький лідер також виступив за прямі переговори між Києвом і Москвою та наголосив, що європейські країни мають брати участь в обговоренні майбутньої мирної угоди.
“Ми завжди виступали за прямі переговори між Україною та Кремлем. Я хочу вам чітко заявити: я вважаю, що сьогодні саме Україна та Росія можуть виробити як угоду про припинення вогню, так і мирний план. Саме європейці можуть допомогти в цьому, оскільки ми є основними учасниками військових зусиль України. І саме європейці мають зараз перебувати за столом переговорів щодо мирного плану, бо йдеться про архітектуру миру та безпеки для європейців”, — заявив лідер Франції.
Президент США Дональд Трамп також підтримав ідею особистої зустрічі Зеленського і Путіна. За його словами, сторонам необхідно шукати компроміси заради припинення загибелі людей на фронті. Трамп зазначив, що Вашингтон відіграв важливу роль у просуванні цієї ініціативи.
“Я радий, що вони, можливо, обговорюють імовірність зустрічі. Думаю, ми відіграли в цьому чималу роль. Було б чудово, якби вони зустрілися. Їм потрібно це зробити. Їм доведеться піти на компроміси. Я запропонував ці компроміси. Я хочу, щоб кожна зі сторін пішла на певні поступки”, — сказав Трамп.
Держсекретар США Марко Рубіо під час слухань у Палаті представників заявив, що Сполучені Штати не є нейтральним посередником у війні Росії проти України, а Білий дім має чітку політичну позицію.
“На жаль, до цього моменту жодна зі сторін, особливо російська, не виявила готовності піти на поступки, необхідні для встановлення миру. Ми, як і раніше, готові відігравати будь-яку роль, яку можемо, у цьому контексті встановлення миру, оскільки вважаємо, що війна в Україні — це руйнівна війна, яка не має військового рішення”, — сказав держсекретар.
Рубіо запевнив, що Вашингтон продовжує підтримувати Київ і зберігає тиск на Кремль.
“Ми не постачаємо зброю Росії. Ми постачаємо зброю лише Україні. Ми не запроваджуємо санкції проти України. Ми запроваджуємо санкції лише проти Росії. Отже, ми чітко обрали сторону”, — підсумував він.
Видання The Guardian зазначає, що лист Путіну став викладом погляду Зеленського на чотири роки повномасштабної війни. На думку журналістів, український президент прагнув показати, що, попри стійкість українського суспільства, дедалі більше росіян втомлюються від війни та її наслідків.
У листі Зеленський нагадує про значні втрати російської армії на фронті, постійне перенесення термінів захоплення Донецької області, а також про невдоволення росіян, яке зростає, атаками українських безпілотників, дефіцитом пального, новими обмеженнями та планами Кремля провести другу хвилю мобілізації.
Після листа Зеленського Захід заговорив про мир: що змінилося
Чи стане відкритий лист Володимира Зеленського Володимиру Путіну реальним кроком до припинення війни? Чому європейські лідери раптово активізували дипломатичні зусилля та почали говорити про мир? Чи готовий Кремль до переговорів, чи, як і раніше, робить ставку на продовження війни? Наскільки критичними стали втрати російської армії та чи впливають вони на рішення Путіна? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії (УДА);
- В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
- Микола Маломуж, генерал армії України, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України.
СЕРГІЙ БРАТЧУК: Путін недоотримує або не хоче чути інформацію про реальні втрати
— Втрати російської армії лише зростають. Відсоткове співвідношення загиблих свідчить про те, що ефективними є удари по логістиці ворога, коли ускладнюється, зокрема, евакуація та всі супутні процеси.
Якщо говорити про те, яка інформація надходить до Кремля, то очевидно, що з математикою там зовсім погано. Путін заявив про нібито захоплену територію України, яка відповідає цифрам, озвученим ним, а насправді — чотирьом площам нашої країни. Тобто очевидно, що з математикою справді погано, бо правильної інформації немає.
Втрати російських окупантів зростатимуть. Це певним чином критична точка для росіян. Дві основні частини, завдяки яким росіянам поки що вдається утримувати фронт і атакувати по всій лінії бойового зіткнення, — це піхота, штурмові підрозділи та авіаційна частина.
З піхотною частиною Сили оборони справляються дуже успішно. Технології, які залучають українські підрозділи, удари по логістиці ворога на тимчасово окупованій території призводять до того, що ці втрати зростають.
Що стосується авіаційної компоненти, то ворог може ще збільшити кількість ударів КАБами, які є дуже грізною зброєю. Ворог може проводити масовані обстріли наших тилових територій. Однак чи впливає це якимось ключовим чином на лінію фронту? Очевидно, що ні.
Тому ті цифри, які президент України наводить у своєму листі кремлівському диктатору, мають стати холодним душем. Це справді та інформація, яку Путін або недоотримує, або не хоче чути.
Ці втрати сьогодні підтверджені, зокрема, нашими союзниками та партнерами. Щобільше, я завжди кажу про те, що наш Генеральний штаб трохи недоговорює. Чому? Тому що він завжди користується насамперед верифікованими даними. Тобто втрати російських військ насправді, я думаю, на 10-15% вищі. Просто триває процес верифікації та підтвердження цих втрат.
Щобільше, президент України говорить про те, що кожного знищеного російського солдата ми можемо документально підтвердити. Зрозуміло, що для росіян ці втрати стають справді критичними. І сьогодні мобілізаційний ресурс, яким би великим він не був, стикається із серйозними проблемами.
Так, піхотний компонент важливий, коли відбувається процес деокупації, контролю над звільненими або захопленими територіями. Однак очевидно, що сьогодні нові технології завойовують простір. Це і так зване мале повітря, і море, і авіаційні компоненти. Відповідно, піхоті стає дедалі складніше.
І справді, для Росії втрати, мабуть, уже виходять на той рівень критичності, коли відновити їх стає не просто важко, а практично неможливо.
Цілком імовірно, що Путін був приголомшений тими цифрами, які були наведені в листі нашого президента. Тому очевидно, звідси виникли й проблеми з тим, що озвучувати. А озвучувати ці втрати для Росії сьогодні стає дедалі складніше, оскільки вони вже набули критичного характеру.
В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Мирний договір зараз видається абсолютно неможливим, а перемир’я — реальним
— Відкритий лист — це, безумовно, не дипломатичні канали і не переговори представників спецслужб. Це публічна заява, але у формі, нібито адресованій одному з учасників процесу.
Тут дуже важлива і українська аудиторія, для якої був передбачений спеціальний набір меседжів, і європейська аудиторія, і Трамп.
Усі на це відреагували. Трамп зняв червону краватку — символ війни, і одягнув жовту. І відбуваються такі цікаві речі, що тепер уже всі говорять про мир. Навіть Європа, яка вважала, що Україна — це бастіон і потрібно продовжувати війну, теж почала говорити про мир. Тобто загальний дискурс різко змінився.
Щодо Путіна, він не хоче припинення вогню. Він хоче юридичного визнання захоплених територій або їхньої частини. І він хоче якогось мирного договору, який би зафіксував це визнання з боку України. У цьому й полягає основна проблема: не в місці зустрічі, не у відкритих чи закритих листах, не в посередництві, не в перемовнику від Європи.
Тобто історія з припиненням вогню виглядає так: з огляду на вік Путіна та його бажання увійти в історію, виходить, що він просто залишає підвішену проблему для Росії. І тоді він увійде в історію як людина, яка створила проблему і залишила її РФ. Морально він до цього не готовий. Саме в цьому дуже суб’єктивному чиннику полягає основна проблема на сьогодні. А іншого Путіна немає.
У 2023 році Китай пропонував заморозити ситуацію по лінії бойових дій і почати мирні переговори. А Росія критично залежить від Китаю в питанні ведення війни. Тому, попри те, що така перспектива Путіну не подобається і такі умови його не влаштовують, щобільше, екзистенційно підривають усю його 25-річну діяльність на посаді президента і керівника Росії, проте в нього, найімовірніше, може не залишитися можливості відмовитися від цього варіанту.
Як не дивно, ймовірність укладення певного перемир’я досить висока. Але для цього зовсім не обов’язково, щоб документи про припинення вогню підписували саме президенти. Для цього є військове керівництво. І це цілком реально зробити, не обов’язково на рівні політичних керівників держав.
Тому будемо спостерігати за цим дуже цікавим розворотом, який відбувся в риториці насамперед європейських лідерів.
Попри те, що говорить Путін, таких наступальних успіхів у Росії зараз немає. Україна досить ефективно використовує дрони в обороні, а також далекобійні дрони для ударів по російських тилах, що також створило серйозні проблеми.
Зараз існує паритет із невеликою перевагою на користь України у бойових діях. І це досить вдалий для України час для укладення перемир’я. Мирний договір зараз абсолютно неможливий.
Від України вимагатимуть визнання територіальних змін, внесення відповідних змін до Конституції, що суперечить чинному конституційному порядку. Це потребуватиме величезної багаторічної юридичної роботи. І питання навіть не в тому, чи знайдеться людина, яка спробує це підписати. Просто ні в кого немає повноважень підписувати подібні документи. І в цьому вся проблема. А ось перемир’я цілком можливе.
Сама зустріч Путіна і Зеленського малоймовірна, хоча й не виключена. Я не зовсім розумію, навіщо вона необхідна для припинення бойових дій. Це зовсім не обов’язково.
Вони загалом можуть не зустрічатися. Припинення бойових дій можна оформити на рівні військового командування.
МИКОЛА МАЛОМУЖ: Зараз Путіну потрібна не перемога, а доказ того, що війну було розпочато не дарма
— Питання “СВО” (“спеціальної військової операції”, — ред.) — це перспектива існування самого Путіна та його режиму. Він відчуває, що це вже не “СВО”, і називає війною. Путін розуміє, що перспектив немає. І тому будь-яким способом намагається показати, що в нього ще є якісь [козирі], але фронт показує зворотне.
Путін зазнає поразки, ресурси вичерпуються, міжнародна підтримка практично відсутня, навпаки — триває ізоляція. І оперативними каналами його вже орієнтують, що час припиняти війну. Це роблять не лише США, а й Китай. Тому він намагається зараз схилити нас до тих рішень, які вигідні йому, показати, що він має якийсь успіх і поставлене завдання було виконане, але це не так. Він програв і програє.
Тому росіяни переходитимуть до фази терористичної діяльності, як уже не раз робили. Але перспектив у РФ у будь-якому разі немає. Навіть міжнародні оглядачі та аналітики провели аналіз: за останні місяці Путін більше втрачає, ніж захоплює нових територій. Це вже показник. Він не має мобілізаційних ресурсів, достатніх коштів для проведення системних атак по всьому фронту, лише окремі сектори, і то там немає успіхів.
Путін розуміє: якщо він здає позиції за всіма напрямками — політичними, військовими, економічними та міжнародними, — то це провал. І він може настати в різних форматах. Або це пряма поразка на полі бою і, відповідно, капітуляція, або його оточення вже розуміє, що перспектив немає, і починає проводити різні операції щодо його усунення. Або це можуть бути масові виступи громадян.
Хорошого сценарію для нього немає. Тому він тримається за сценарій подальшої війни, терору та репресій. Ще якийсь час він може утримуватися шляхом усього цього і розраховує в певний момент усе ж таки вийти на формат переговорів, створивши такий фон, ніби він переміг.
Зараз йому навіть не стільки потрібна перемога, скільки мотивація для суспільства та власного оточення: показати, що він не дарма розпочав війну, що в цій ситуації досяг поставлених цілей і вийшов на якийсь мир.
Зараз перед ним стоять саме такі завдання, але вони для нього нерозв’язні. За всіма напрямками він програє. Це стосується і міжнародної підтримки, і ситуації на війні, і суспільних настроїв. Мало того, зростає невдоволення навіть серед російських еліт.
Тому в цій ситуації вихід для нього один — погоджуватися на ті пропозиції, які сьогодні роблять наша країна та наші партнери. Це ще якийсь вихід для Путіна. Інший варіант — набагато важчий. Це або повний провал, або внутрішня дестабілізація, і тоді жодних перспектив для нього вже не залишиться.
Але він насамперед орієнтований на збереження власного життя. Він дуже боїться такого розвитку подій. Багато хто говорить, що він готовий піти на будь-які дії, аж до застосування ядерної зброї. Однак застосування ядерної зброї лише прискорить його кінець.
Тому що за всіма параметрами та міжнародними домовленостями використання такої зброї, по-перше, неприпустиме. Про це його попереджали всі, включаючи Сі Цзіньпіна.
А з іншого боку, її застосування призведе до зворотного ефекту і лише прискорить негативні для нього наслідки.
Читайте також: Навіщо Росії війна без фіналу — розбір Снєгирьова














