Що приховують щоденні штурми окупантів: ситуацію на фронті проаналізував Снєгирьов

Ілюстративне фото: t.me/GeneralStaffZSU

За інформацією Генерального штабу ЗСУ, протягом минулої доби на фронті відбулося 273 бойових зіткнення, понад 100 разів ворог атакував Покровський, Гуляйпільський і Лиманський напрямки. Найвища інтенсивність боїв фіксується на Покровському, Лиманському та Костянтинівському напрямках.

На Покровському напрямку українські захисники зупинили 41 штурмову дію агресора. На Костянтинівському напрямку окупанти здійснили 19 атак.

Не менш активним є Гуляйпільський напрям у Запорізькій області, де російські окупанти здійснили 37 атак у районах населених пунктів Рибне, Добропілля, Варварівка, Святопетрівка, Залізничне.

За даними українського командування, на цій ділянці фронту ворог зосередив потужне угруповання сил, намагаючись прорвати оборону ЗСУ та обійти ключові вузли з півночі та півдня.

Своєю чергою Сили оборони України досягли на цьому напрямку серйозних тактичних успіхів. У районі Степногірська лінія фронту практично вирівнялася завдяки маневреній обороні українських сил.

Станом на червень 2026 року селище Степногірськ у Запорізькій області перебуває під повним контролем Сил оборони України. Після тривалих спроб штурму з боку РФ українські військові повністю зачистили населений пункт і зірвали плани ворога щодо створення плацдарму для наступу на Запоріжжя.

Графіка: deepstatemap.live

Спецпідрозділ ГУР МО України “Артан” спільно із суміжними підрозділами ЗСУ провели успішну військову операцію, вибивши окупантів із укріплених позицій.

Наразі підрозділи Сил оборони України продовжують тиск у районі населеного пункту Кам’янське, що створює загрозу флангового охоплення позицій російських окупантів у районах Степногірська та Приморська. Варто нагадати про успішні дії Сил оборони України в районі Приморська, де взято під контроль дачні кооперативи.

Крім того, ЗСУ демонструють значні тактичні успіхи на Олександрівському напрямку фронту. Під час успішного контрнаступу на Олександрівському напрямку Сили оборони України звільнили щонайменше 46 кв. км території. Українські військові повністю повернули під контроль територію поблизу Новоселівки. Наразі тривають активні зачистки від залишків російських військ у районах населених пунктів Воронне, Січневе, Піддубне, Товсте, Новохатське та Зелений Гай.

Олександрівський напрямок є стратегічним “трикутником” на межі трьох регіонів. Загалом у межах тривалої контрнаступальної операції на цьому відтинку, яка розпочалася наприкінці січня, Сили оборони звільнили вже від 440 до 480 кв. км та понад 9 населених пунктів

Щодо Покровського напрямку в Донецькій області слід відзначити, що російське командування зосередило на цьому відрізку фронту значні резерви та використовує літні умови для посилення наступу. Окупанти активно застосовують велику кількість розвідувальних та ударних безпілотників. З настанням літа вони намагаються приховано пересуватися малими групами крізь густу рослинність і лісосмуги, а також здійснюють точкове просочування з метою блокування логістики українських підрозділів

Доволі показовий інформаційний привід, який країна-агресор подала як чи не “третій Сталінград”, — це захоплення свиноферми в районі Родинського, що викликає іронію навіть у російських пабліках. Тобто це показник того, наскільки мінімальним є просування окупантів на лінії бойового зіткнення. До того ж зайняття свиноферми подається російськими окупантами як чи не стратегічна операція. Насправді це просування не більш як на кілька сотень метрів.

Нагадаю, наприкінці грудня російське міністерство оборони двічі заявляло про “повну окупацію” міста. Оперативне командування “Схід” та бійці 14-ї бригади НГУ “Червона Калина” спростували цю інформацію, заявивши, що Сили оборони утримують місто, а ворожі групи, які просочувалися вздовж залізниці та в західні райони, знищувалися.

Станом на початок червня 2026 року бої за район Родинського та сусідню Василівку тривають у важкій формі. Росіяни намагаються використовувати малі штурмові групи для закріплення в міській забудові та витіснення Сил оборони.

Українське військове командування зазначає, що окупаційна армія намагається просуватися через райони Гришиного, Родинського та Добропілля. Основна мета ворога — встановлення контролю над стратегічно важливою автотрасою та повне перерізання логістичного забезпечення українського угруповання на Покровському напрямку. Бойова робота Сил оборони триває цілодобово в умовах інтенсивних обстрілів і постійних атак.

Графіка: deepstatemap.live

На Костянтинівському напрямку важка ситуація склалася в районі Іллінівки. Окупанти перекинули додаткові оперативні резерви. Зафіксовано спроби інфільтрації малих штурмових груп у міську забудову та промзону Костянтинівки. Здійснюються спроби окупантів зайти вздовж річки Казенний Торець та підтиснути Костянтинівку з трьох сторін, щоб паралізувати логістичні шляхи ЗСУ. Небо над містом заповнене розвідувальними та ударними БпЛА, російськими FPV-дронами й “Молніями”. Зафіксовано використання дронів із термітною сумішшю.

Графіка: deepstatemap.live

Але з позитивного можна відзначити успішні дії Сил оборони України в районі Часового Яру, що не дозволяє окупантам створити загрозу флангового охоплення українських позицій.

Сили оборони України проводять успішні контрнаступальні операції й у Харківській області, зокрема на Сватівському напрямку.Є подальше просування наших підрозділів і розширення зони присутності в районі населеного пункту Греківка.

Смуга Надія — Новоєгорівка — Греківка є “ключем” до Харківської та Донецької областей (напрямок на Борову, Слов’янськ та Краматорськ), тому Росія не припиняє штурмів, намагаючись витіснити ЗСУ за адміністративні межі Луганщини.

Крім цього, слід відзначити успішні дії Сил оборони України в районі Куп’янська-Вузлового. Нейтралізовано спроби противника використовувати “зеленку” з метою інфільтрації малих штурмових груп.

Ситуація на фронті залишається вкрай динамічною. Сили оборони України продовжують системне знищення противника, чинять ефективний супротив на всіх ділянках фронту.

Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов

Попередні огляди автора:

Прямий ефір