Москва під прицілом: чому російська ППО більше не виглядає неприступною, розповів Романенко

Росія продовжує посилювати протиповітряну та протиракетну оборону Москви, намагаючись зробити столичний регіон найбільш захищеною частиною країни. Однак останні атаки українських безпілотників демонструють, що навіть багаторівнева система захисту не гарантує повної безпеки. Про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповів засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.

За його словами, російське керівництво останніми роками цілеспрямовано концентрувало навколо Москви важливі військові об’єкти, розраховуючи на надійність столичної системи ППО та ПРО.

“Відбувається подальше посилення Москви як столиці та об’єктів навколо неї. У Росії була відповідна концепція: навіть ті військові об’єкти, які перебували в глибині території країни, але могли зазнавати ударів українських засобів повітряного ураження, поступово переносилися ближче до Москви. Розрахунок був простим — столичний регіон прикриває посилена чотирирівнева система протиповітряної та протиракетної оборони, яка, за задумом Кремля, мала забезпечити максимальний захист”, — зазначив Романенко.

Однак, наголосив він, практика показує, що ця стратегія вже не виглядає бездоганною.

“Останні події суттєво впливають на ці розрахунки. Ми бачимо, що навіть найбільш захищені райони Росії вже не можуть почуватися в цілковитій безпеці. За даними західних фахівців, українським безпілотникам вдається долати три з чотирьох рівнів російської системи протиповітряної оборони. Це дуже показовий результат, який свідчить про серйозні проблеми із забезпеченням захисту стратегічно важливих об’єктів”, — зазначив генерал-лейтенант.

На його думку, подальший розвиток українських ударних технологій здатний ще більше ускладнити ситуацію для російської сторони.

“Є перспектива розширення застосування не лише безпілотників, а й нових засобів ураження, зокрема систем типу “ракета-дрон”. Такі рішення здатні суттєво підвищити ефективність ударів по об’єктах противника та створити додаткові виклики для російської протиповітряної оборони”, — пояснив засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”.

Він також звернув увагу на зростання дальності українських засобів ураження.

“Сьогодні йдеться вже не лише про прикордонні райони. Ми обговорюємо можливості завдання ударів на глибину 2 000 км і більше. Це стосується як об’єктів у глибині Російської Федерації, так і районів навколо Москви та Московської області, які вважаються найбільш укріпленими з погляду протиповітряної та протиракетної оборони. Тому ситуація для Росії вже далеко не така безпечна, як розраховували в Кремлі”, — резюмував Ігор Романенко.

Читайте також: “Повертаємо війну туди, звідки вона прийшла”: Зеленський підтвердив ураження російської нафтобази “Армавір”

Раніше заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України Андрій Закревський зазначив, що навіть після завершення війни та можливого пом’якшення міжнародної напруженості Росія навряд чи зможе швидко відновити свій нафтопереробний сектор після ударів українських дронів.