Що показав новий візит Путіна до Китаю — розбір FREEДОМ (ВІДЕО)

Візит Путіна до Китайської Народної Республіки (КНР) не приніс Москві прориву в питанні проєкту “Сила Сибіру-2”. Як повідомляє агентство Reuters, попри заяви про “стратегічне партнерство”, Пекін так і не виявив особливої зацікавленості в новому газопроводі, а ключові питання залишаються невирішеними. Голова КНР Сі Цзіньпін, говорячи про енергетику, сам газопровід публічно не згадав. На тлі зростаючої залежності від Пекіна Росія все більше перетворюється на сировинний придаток і фактично васальну державу Китаю. Путін знову приїхав до Китаю в надії отримати нові контракти, технології та підтримку для російської економіки, що перебуває у стагнації. І якщо Москва ще намагається говорити про “стратегічний союз”, то в Пекіні вже давно розглядають Росію виключно як джерело ресурсів і ринок збуту. Яких цілей переслідує кожна зі сторін, що про цей візит пишуть світові ЗМІ та на що для Кремля в підсумку перетворюється ця “дружба без кордонів” — розбирався телеканал FREEДОМ. 

Цей візит Путіна до Китаю став уже другим за останні дев’ять місяців і 25-м за 26 років його перебування при владі. Офіційно в Кремлі заявили, що лідери двох країн зустрічаються для перепідписання “Договору про добросусідство та співпрацю”, термін дії якого закінчується цього року. Це означає, що Москва ще раз має підтвердити свою позицію щодо приналежності Тайваню до Китаю та взяти на себе зобов’язання не вступати до союзів чи блоків, що завдають шкоди суверенітету та безпеці Пекіна. Показово, що незадовго до цього в китайській столиці приймали президента США Дональда Трампа. Китайський лідер Сі Цзіньпін назвав той візит “історичним” і “епохальним”. За кілька днів до приїзду Трампа до Китаю також прилітав міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі. Як зазначають експерти, послідовність цих візитів демонструє глобальні амбіції Пекіна. 

“Фактично Трамп опинився в тиску між цими двома сторонами, оскільки безпосередньо перед його приїздом у місті перебував міністр закордонних справ Ірану, а одразу після його від’їзду — російський лідер. Тож це дуже зухвала дипломатія з боку Пекіна. Їм зараз дуже подобається цей імідж. Їм подобається бути в центрі уваги всього світу. І вони використовуватимуть це у своїх інтересах також для внутрішньої аудиторії”, — розповів китаєзнавець, науковий співробітник Австралійського національного університету Грем Смітт.

Разом із Путіним до Китаю прибула значна делегація, до складу якої увійшли п’ять віцепрем’єрів, вісім міністрів, голова Центробанку, керівники кількох держкорпорацій та голови регіонів — загалом 39 осіб. Головна мета візиту — домовитися про нові контракти та поставки для підтримки російської економіки. Минулого року товарообіг між країнами скоротився майже на 7%. При цьому китайський експорт до Росії впав майже на 10%, а російський до Китаю — на 3,5%. Публічно кремлівський диктатор назвав це “невеликим зниженням” і “коригуванням показників”, однак насправді в Москві серйозно стурбовані такою динамікою. За даними агентства Bloomberg, у 2025 році саме Китай забезпечував близько 90% російського імпорту санкційних технологій. Багато західних ЗМІ вже давно називають Китай не опорою економіки Росії, а її повноправним господарем. 

“Китайські технології допомагають Росії підтримувати виробництво ракет, безпілотників та інших видів озброєння. Хоча Пекін не здійснює прямого експорту готової військової техніки до Росії, Китай поставив товарів подвійного призначення — цивільної продукції та технологій, що мають також військове застосування, — на мільярди доларів. Це також сприяло підтримці російської оборонної промисловості”, — пише видання Deutsche Welle.

Під час цієї поїздки Путін знову спробує переконати Сі Цзіньпіна погодитися на будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”. Ця магістраль довжиною 2 600 кілометрів має транспортувати російський газ із Західного Сибіру до Китаю через Монголію. Переговори з цього приводу тривають уже понад 10 років, однак остаточний контракт досі не підписано. Як пишуть світові економічні видання, все зводиться до ціни на паливо. Пекін хоче закуповувати його практично за внутрішньоросійськими тарифами — близько 60 доларів за тисячу кубометрів, що в 12 разів нижче за поточні європейські котирування і в п’ять разів менше ціни, яку Китай платить зараз — 258 доларів. Крім того, Пекін наполягає, що й обсяги поставок також затверджуватиме виключно китайська сторона. Росію такий розклад не влаштовує, однак як повноправного партнера Пекін її не сприймає. 

“Китай хоче купувати газ за низькими цінами й лише тоді, коли це необхідно — це означає, що трубопровід час від часу може бути наполовину порожнім. Росія хоче гарантованих продажів, щоб компенсувати витрати на будівництво. Але у Росії варіантів небагато і диктувати умови вона не зможе. Москва практично повністю втратила Європу як експортний ринок і не має інших покупців у такому масштабі”, — йдеться у публікації агентства  Bloomberg.

Чим довше триває повномасштабна війна проти України, яку розв’язав Путін, тим сильніше Росія потрапляє в економічну, технологічну, фінансову та дипломатичну залежність від Китаю. За даними Служби зовнішньої розвідки України, заяви російських чиновників про прискорене “імпортозаміщення” — лише байки для внутрішньої аудиторії. Насправді, наприклад, власне виробництво залізничного транспорту становить лише 15%, суднобудування та енергетики — 30%, а промислового машинобудування — близько 60%. Усі вигідні ніші продовжують займати китайські виробники, тоді як сама Росія поступово перетворюється на сировинний придаток.

“Двосторонні відносини, які Росія чотири роки тому рекламувала як “дружбу без кордонів” — партнерство, яке кине виклик гегемонії США та сформує новий багатополярний світовий порядок, — дедалі частіше демонструють, що Москва перебуває у невигідному становищі. Китай тримає Росію як другорядного партнера. Ця залежність буде тільки посилюватися, поки триває війна”, — пише видання The Washington Post

Показово, що напередодні візиту Путіна в Харбіні відбулася російсько-китайська виставка. Контраст між експозиціями був настільки разючим, що ситуацію прокоментував навіть представник Путіна в Далекосхідному федеральному окрузі Юрій Трутнєв. Він заявив, що йому дуже гірко від того, що китайська сторона демонструвала відвідувачам роботів, безпілотники та системи навігації, тоді як росіяни привезли неваляшки, мед і крабів. Це стало найяскравішою ілюстрацією того, наскільки різними сьогодні виглядають економічні та технологічні можливості двох країн. Сам Путін, ледь прилетівши до Китаю, відразу спробував привернути до себе прихильність Сі Цзіньпіна, процитувавши місцеву приказку: “Не бачилися день, а ніби минуло три осені”. У відповідь китайський лідер вважав за краще говорити не про особисті стосунки, а про глобальну нестабільність. 

“Сьогодні світ далекий від миру, односторонні дії та гегемонізм становлять серйозну загрозу. Світ ризикує повернутися до закону джунглів. Моя пропозиція щодо побудови Співтовариства зі спільним майбутнім для людства та Чотири глобальні ініціативи отримали широку підтримку міжнародної спільноти, включаючи Росію”, — заявив голова КНР Сі Цзіньпін.

У спільній заяві за підсумками першої зустрічі Путін і Сі Цзіньпін згадали й про війну в Україні, заявивши, що сторони “підтримують усунення першопричин кризи”. Багато експертів вважають, що Китай зацікавлений у тривалій війні, яку Росія розв’язала проти України, щоб Захід і США вичерпали свої ресурси. Крім того, Пекін отримує унікальну можливість спостерігати за застосуванням західної та російської зброї в бойових умовах, тестувати власні технології та аналізувати тактику НАТО без прямої участі. При цьому Пекін у жодному разі не розглядає Росію як рівного союзника чи партнера — вона залишається лише зручним інструментом для реалізації китайських глобальних інтересів. 

https://youtu.be/1FW2aDTnQL4?si=uF-7VqPj7rXDKFsx

Читайте також: Сі Цзіньпін має використати свій вплив на Путіна для завершення війни проти України, — Мерц