Після Ормуза новою гарячою точкою може стати Малаккська протока — чим вона важлива

Малаккська протока між Малайським півостровом (Західна Малайзія) та індонезійським островом Суматра є важливим транспортним коридором. Через протоку проходить чверть світової морської торгівлі, 45% нафтоперевезень і майже все, що рухається між Азією та Заходом. При цьому на весну 2027 року провідні розвідувальні служби світу прогнозують початок кризи в регіоні Малаккської протоки, пов’язуючи це з активністю Китаю щодо Тайваню. Про це в колонці для агентства “Укрінформ” пише міжнародний експерт з питань безпеки, власник компанії з гуманітарного розмінування, генерал-майор запасу Микола Зенцев, повідомляє FREEДOM.

Зенцев припускає, що США можуть перекрити Малаккську протоку, від якої залежить китайська економіка. Адже через цю артерію здійснюється 75-80% китайського нафтового імпорту. А будь-який обхід протоки додає 1 000-1 500 морських миль і кілька зайвих днів у дорозі.

“Вашингтон використовує оборонні партнерства (наприклад, з Сінгапуром та іншими країнами АСЕАН) і військову присутність (7-й і 5-й флоти), щоб стримувати вплив Китаю та мати можливість у разі конфлікту заблокувати цей “вузол”, — пише він.

Крім головних суперників — США та Китаю — у цьому регіоні є ще один стратегічний гравець — Індія. Вона використовує Андаманські та Нікобарські острови біля входу в протоку, активно розвиває там військову інфраструктуру, щоб відстежувати трафік і протидіяти китайській стратегії “Перлинної нитки”.

Таким чином, три ядерні держави (США, Китай, Індія) займають позиції навколо протоки шириною менш як 70 км.

У боротьбі за вплив над цією транспортною артерією беруть участь і традиційні регіональні гравці:

• Індонезія — займає ключову позицію на західному вході до протоки. Вона намагалася балансувати між США та Китаєм, але останніми роками схиляється до співпраці з Вашингтоном;
• Сінгапур є головним логістичним і фінансовим хабом протоки. Острівна держава зацікавлена у стабільності маршруту, оскільки її економіка повністю залежить від морського трафіку. Сінгапур є стратегічним партнером США та Індії у питаннях безпеки;
• Малайзія, як і Індонезія, офіційно дотримується політики нейтралітету та позаблоковості. Сфери впливу США та Китаю тут чітко розділені. Однак американський президент Дональд Трамп своїми рішеннями (зокрема, введенням тарифів на малайзійські товари) штовхає Малайзію в обійми Пекіна;
• Філіппіни — у них немає прямого виходу до Малаккської протоки, але вони контролюють “сусідні двері”, стратегічні альтернативні Малаккській протоці проходи. Якщо Малаккська протока буде заблокована, то кораблі підуть, зокрема, через внутрішні води Філіппін. Філіппіни є надійним партнером США в регіоні;
• Японія — традиційний військовий партнер Філіппін і при цьому, на відміну від США, підтримує рівноправні відносини з Малайзією та Індонезією. На сьогодні стримана політика Японії в цьому регіоні може стати несподіваним сюрпризом для Китаю.

У цій конфігурації є й сегментована поява більш віддалених країн — Туреччини, Італії та України.

“Джакарта придбала у Туреччини 60 палубних БпЛА Bayraktar TB3 і 9 важких ударних Akıncı, а також реактивні Bayraktar Kızılelma, оснащені українськими двигунами. Базуватися вони будуть на борту колишнього флагмана ВМС Італії, авіаносця “Джузеппе Гарібальді”, практично подарованого італійцями Індонезії. Після модернізації корабель прийме на борт це цікаве безпілотне авіакрило”, — зазначив Зенцев.

Поки що торгівля через Малаккську протоку йде безперешкодно. Але будь-який спалах напруженості — активізація на Тайвані, остаточне блокування Ормузької протоки, зміна союзів у регіоні — миттєво перетворює Малакку на інструмент тиску.

“І першою жертвою стане не Захід, а Китай — країна, яка найбільше залежить від протоки і найменше її контролює”, — наголосив експерт.

Провідні розвідки світу прогнозують початок кризи в цьому регіоні на весну 2027 року, пов’язуючи це з активністю Китаю щодо Тайваню.

“Зараз більшість аналітиків кажуть, що візит президента США до Китаю виглядає як візит слабкого, без козирів і карт, як колись Трамп казав Зеленському. Але, можливо, вплив США на майбутню ситуацію в Малаккській протоці і є тим козирем у руках Трампа, з яким він їде до Пекіна”, — резюмував Микола Зенцев.

Читайте також: У Китаї сподіваються на якнайшвидше розблокування Ормузької протоки — заява МЗС

Як повідомлялося раніше, з 13 по 15 травня президент США Дональд Трамп відвідає Пекін на запрошення голови КНР Сі Цзіньпіна. Головними темами зустрічі стануть ситуація навколо Ірану, торговельні відносини та постачання рідкісноземельних металів.