Віра, яка тримає фронт: як пройшов перший Національний день молитви в Україні (ВІДЕО)

Ілюстративний скріншот відео: uatv.ua

Сьогодні, 24 лютого, в Україні цього року вперше провели Національний день молитви. У різних містах країни і за кордоном з самого ранку пройшли спільні молитви за Україну, а також панахиди за загиблими. Детальніше про це розповідає FREEДOM.

На Софійській площі президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська спільно із закордонними гостями та міжнародними партнерами взяли участь у молитві за Україну. У стінах Софійського собору просили захисту для українських воїнів, сили для народу і справедливого миру для України.

“Путін не досяг своїх цілей, не зломив українців, не переміг у цій війні. Ми зберегли Україну, і ми зробимо все, щоб досягти миру, і щоб була справедливість”, — заявив глава Української держави Володимир Зеленський.

У Києві люди збиралися на Національну молитву на Алеях Героїв. Покладали квіти, ділилися спогадами і надіями на майбутнє.

Також у Львові хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх, хто загинув у війні за незалежність України. Священнослужителі провели панахиду за загиблими захисниками і захисницями, а також за мир і перемогу.

“Молитва пам’яті — це пам’ять про тих воїнів, які віддали своє життя за нашу країну і підтримка тих, хто зараз на фронті. Дуже важливо, щоб ми тримали цей фронт. Мені сумно: дуже багато людей загинуло”, — зазначила мешканка Львова Галина.

Як символ віри та єдності українців всі учасники заходу виконали духовний гімн.

Яна і Сергій — батьки 21-річного нацгвардійця Іллі — в День молитви прийшли вшанувати пам’ять свого сина. 24 лютого 2022 року саме він повідомив батькам, що почалася війна і разом з іншими курсантами Національної гвардії України став на захист міста, не пропустивши росіян до Харкова. Він загинув у боях за Рубіжне, в Луганській області.

“Наш старший син — лейтенант Нацгвардії, 4-та бригада спецпризначення “Рубіж” — загинув на сході нашої країни, захищаючи її. Тому для нас дуже важливо не тільки помолитися за нього, а й за всіх тих наших друзів і рідних, які віддали своє життя, щоб ми могли сьогодні пити каву і спілкуватися, а також помолитися за тих, хто зараз стоїть в окопах і дає нам можливість бачити небо”, — розповіла мама загиблого військовослужбовця Яна Бацко.

“Першу хвилю навали ось цього всього, — це вони відтіснили їх. І ці землі захищав наш син. Тому ми нікуди не поїдемо, нікуди”, — зазначає батько загиблого військовослужбовця Сергій Бацко.

На загальну молитву харків’яни зібралися під землею, в метрополітені, який вже чотири роки працює як укриття. Службу за загиблими захисниками України проводили священики різних конфесій.

На акцію пам’яті в метро прийшли родичі загиблих воїнів, а також тих, хто зараз перебувають у полоні — капелани, активісти та місцеві жителі.

“Ми відзначаємо Національний день молитви, я розумію, це дуже важливо для нашої країни в усі часи, а зараз, коли ми проходимо через цю війну, це занадто важливо, тому що тільки Бог — дає перемогу, тільки Бог — дає життя, і тільки Бог — дає надію”, — зазначив отець Максим.

У Дніпрі окремо молилися і за медиків, які рятують життя. Тільки в одній лікарні за чотири роки повномасштабної війни прийняли понад 50 тис. військових і цивільних після важких поранень.

“Чотири роки війни навчили нас одному — здаватися ми не маємо права. І коли закінчуються сили — допомагає віра і молитва. І всі наші медики і медсестри працюють заради життя”, — заявив митрополит Дніпровський і Січеславський Симеон.

Молебень провели в приймальному спокої лікарні, куди щодня привозять поранених з фронту і прифронтових населених пунктів. Після загальної молитви священики пройшли в реанімацію, де молилися за здоров’я кожного воїна. І подякували медикам за їхню роботу.

“Просто 24 на 7 вони тут творять чудеса своїми руками. Але й віра допомагає їм у їхньому великому покликанні — допомагати, надавати сил і настрою для нашої спільної перемоги”, — митрополит Дніпровський і Січеславський Симеон.

В Одесі родичі загиблих воїнів, які захищали Україну, зібралися на кладовищі, щоб вшанувати пам’ять Героїв. Син Олесі пішов добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення. Загинув у Херсоні, коли евакуював поранених. Тепер його мати очолює громадську організацію, яка об’єднує сім’ї загиблих.

“Важка дата. Ми вже чотири роки не маємо спокою. І дуже важко, тому що кожен раз ми розширюємо цю алею. Хоча б так ми намагаємося вшанувати наших воїнів. Тому що поки ми пам’ятаємо — доти живі наші воїни”, — зазначила голова громадської організації Олеся Суховерхова.

Духовенство провело молебень, поклало квіти і запалило лампадки на алеї, де поховані загиблі. На згадку про кожного воїна, який віддав своє життя за волю України.

https://www.youtube.com/watch?v=C-ESfJkBVrY

Читайте також: Межі, які не можна переходити під час війни, назвав Буданов

Прямий ефір