Європейський Союз виділить 20 млн євро на посилення протиповітряної оборони Молдови. Таке рішення прийняли через часті порушення повітряного простору країни російськими дронами. Йдеться про цілу серію інцидентів. 26 листопада Міністерство закордонних справ (МЗС) Молдови вручило ноту протесту послу Росії через вторгнення російських БпЛА, а вже в ніч на 29 листопада дрони країни-агресора знову залетіли на територію Молдови, повідомляє FREEДОМ.
Двічі за тиждень російські дрони під час масових атак на Україну порушували повітряний простір Молдови. В ніч на 25 листопада прикордонна служба зафіксувала російські безпілотники на півдні країни. Один з них приземлився на даху житлового будинку. А в ніч на 29 листопада через вторгнення двох російських дронів влада більш ніж на годину закрила повітряний простір країни.
“Республіка Молдова рішуче засуджує ці незаконні та небезпечні дії, які поставили під загрозу безпеку цивільних польотів і життя людей. Подібні порушення є ворожими діями, спрямованими на залякування і дестабілізацію ситуації, характерними для регіонального контексту, позначеного військовою агресією Російської Федерації”, — йдеться в заяві Міністерства внутрішніх справ Молдови.
Президентка Молдови Мая Санду засудила масштабні російські обстріли України та порушення повітряного простору Молдови. Це не дії країни, яка прагне до миру, впевнена глава держави.
“Російські безпілотники, що летіли вбивати мирних жителів, знову порушили повітряний простір Молдови, змусивши нас тимчасово закрити його. Ми засуджуємо ці атаки та підтримуємо Україну”, — написала Санду в соцмережі Х.
Відповіддю на гібридні загрози Москви має стати зміцнення протиповітряної оборони, тому ще до кінця року ЄС інвестує 20 млн євро в протиповітряну оборону Молдови, заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
“Порушення повітряного простору Молдови російськими безпілотниками є неприйнятними та ставлять під загрозу цивільний повітряний рух”, — зазначила Каллас у соцмережі Х.
Гібридні атаки Росії та її союзника Білорусі в повітряному просторі держав ЄС і НАТО почастішали. На думку аналітиків, подібні дії можуть свідчити про підготовку Росії до нової агресії. Тому Євросоюз має намір у найкоротші терміни запустити амбітний оборонний проєкт “стіна дронів”. А щоб прискорити процес, Єврокомісія організувала велику дискусію з компаніями оборонно-промислового комплексу, які спеціалізуються на безпілотних технологіях.
“Методи ведення війни фундаментально змінилися, особливо якщо згадати, як у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У нас були танки, що стріляли один в одного, як у Першій світовій війні, і люди, що билися в окопах. І так до сьогодні, коли у нас є зона ураження, яка простягається від 5 до 20 км, і ніщо там не виживає. І що б не спробувало проникнути в цю зону ураження, або безпілотники, або бронетехніка, воно буде знищено протягом декількох хвилин або годин”, — заявив співзасновник Європейського оборонного технологічного хабу Бенджамін Вольба.
Європейські промислові та науково-дослідні можливості в поєднанні з українськими інноваціями, випробуваними в бою, — такою має бути формула успіху проєкту Євросоюзу “Ініціатива щодо захисту від безпілотників”, вважає комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс. Європа стикається з явними викликами з боку Москви, впевнений єврокомісар, і відповідь на ці дії агресора має бути твердою, єдиною і негайною. Мова насамперед про масштабування європейської військової промисловості та її модернізацію.
“Це будуть спільні промислові проєкти, розроблені декількома державами-членами ЄС, що мають особливий статус для підтримки промислових проєктів. Жодна держава-член не може побудувати їх самостійно, але це захистить всю Європу”, — пояснив Кубілюс.
Союзники по НАТО активізували підготовку і злагодження своїх бойових підрозділів. У вересні в Польщі пройшли стратегічні військові навчання Iron Defender-25. За інформацією Генштабу Збройних сил Польщі, в маневрах взяли участь близько 30 тис. військовослужбовців з Польщі та країн-членів Альянсу, а також понад 600 одиниць військової техніки різних типів.
А наприкінці листопада ще один сусід Росії, Фінляндія, розпочала спільні з Великою Британією військові навчання під назвою “Північна сокира 2025” у місті Кухмо. У них беруть участь приблизно 3 тис. осіб, з яких 600 — резервісти. Головна мета — навчити війська оборонним і наступальним бойовим діям в умовах Північної Фінляндії.
Читайте також: Фінляндія та Велика Британія розпочали спільні військові навчання із застосуванням безпілотників














