Війна без кінця: Росія посилює приховану мобілізацію на тлі рекордних втрат на фронті

У Росії розпочалася масштабна кампанія з набору резервістів. 4 листопада російський диктатор Володимир Путін підписав закон, що дозволяє направляти їх для охорони критично важливих об’єктів. У Міністерстві оборони РФ заявили, що резервісти нібито потрібні для захисту від українських дронів, формування мобільних вогневих груп та проведення контрдиверсійних операцій. Однак аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Кремль може приховувати плани з розгортання додаткових сил на окупованих територіях України.

Резервісти й найманці: як Кремль поповнює втрати армії

Масовий набір стартував щонайменше у 20 регіонах країни. За словами представників Міноборони РФ, резервістів планують залучати “в першу чергу до охорони стратегічних підприємств”.

“Про мобілізацію не йдеться”, — стверджують у відомстві.

Як зазначає The Moscow Times, Кремль, ймовірно, готує нове поповнення для посилення армії з метою продовження війни проти України.

“Законодавство наголошує на проблемах з набором, оскільки надто мало контрактних солдатів приходить на службу, щоб компенсувати втрати в армії. Тому вони шукають додаткові варіанти. Резервісти — один із них”, — сказав керівник правозахисної групи “Громадянин. Армія. Право” Сергій Кривенко в коментарі The Moscow Times.

Попри запевнення Міноборони, закон, підписаний Путіним, не гарантує, що резервісти служитимуть лише у своєму регіоні. У документі немає прямої заборони на їх відряджання в зону бойових дій. Правозахисники попереджають, що їх можуть скеровувати на окуповані Росією території України та змушувати підписувати контракти.

“Чи можуть резервістів направляти на фронт? Можуть. Чи можуть ними замінювати тих, хто перебуває на тилових посадах? Можуть. Загалом резервісти — це така субстанція, яку можна використовувати в багатьох випадках. Не обов’язково їх відправляти на фронт. Можна їх використовувати для постійного створення напруження. Наприклад, на західних кордонах, проводячи якісь навчання”, — зазначив керівник “Школи призовника” Олексій Табалов.

Прихована мобілізація — лише один із способів поповнення російської армії. Кремль також активно вербує найманців за кордоном.

За даними української розвідки, у складі російських військ воюють близько 1,5 тис. громадян Іраку. У країнах Близького Сходу та Африки — Ємені, Ефіопії, Судані — для вербування найманців використовують дипломатичні представництва РФ, які допомагають з оформленням документів та в’їздом до Росії. За словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, Москва обманом або під тиском вербує іноземців для участі у війні проти України.

“Щонайменше 1 436 громадян із 36 африканських країн зараз воюють у лавах російської армії, що вдерлася в Україну. Це ті, кого ідентифіковано, хоча фактичне число може бути вищим. Іноземних громадян у російській армії чекає сумна доля. Більшість одразу стають учасниками так званих м’ясних штурмів, де швидко гинуть. Російське командування розуміє, що за вбитого іноземця ніхто не нестиме відповідальності”, — написав Сибіга в соцмережі Х.

За оцінкою Генштабу ЗСУ, з початку вторгнення втрати російської армії перевищили 1,15 млн людей. Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко вважає, що вдаючись до прихованої мобілізації, Кремль визнає нестачу контрактників і найманців.

“Росіяни будуть намагатися покривати великі втрати в боях за Покровськ та на інших напрямках прихованою мобілізацією. Це ознака того, що нинішній потік контрактників у РФ зменшився, набір іноземців також не покриває втрат у боях”, — заявив Коваленко.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що лише в жовтні 2025 року українські Сили оборони ліквідували 25 тисяч російських військових завдяки застосуванню дронів.

“Чітка цифра, бо все це з відеосвідченнями. У нас є програма, і ми даємо за відповідні дії з відеопідтвердженнями додаткові бали. Тому тут чітка цифра. Без відеофіксації — ще 2-3 тисячі. Це найбільші показники втрат Росії з початку повномасштабної війни за один місяць. А це говорить про те, що ми збільшуємо представленість БпЛА-компонента на фронті. І, відповідно, більше втрат несе противник, який розпочав цю агресію”, — написав Зеленський у Telegram.

Скільки ще “живого м’яса” потрібно Кремлю — експерти висловилися про методи війни РФ

Чому Кремль запевняє, що “мобілізації немає”, але одночасно масово набирає резервістів? Хто сьогодні воює проти Сил оборони на українській землі? На ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ дискутували:

• Андрій Сидельников, політик, лідер міжнародного руху “Говорите громче!”;
• Дмитро Снєгирьов, військово-політичний експерт;
• Олексій Гетьман, військовий аналітик.

АНДРІЙ СИДЕЛЬНИКОВ: Кожен росіянин несе відповідальність за війну Путіна

— Контингент у збройних силах окупаційної Росії складається з представників нижчих соціальних шарів. Вони зібрані разом, і очікувати від них дисципліни чи виконання наказів не доводиться. Для України й усього світу це у певному сенсі позитивний фактор. У російській армії процвітає дідівщина, пияцтво й наркоманія. Тому чим більше таких випадків, тим, ймовірно, краще.

Всі вони, на мою думку, злочинці і повинні понести заслужене покарання. Часто їх навіть не забирають з поля бою — багато випадків, коли тіла просто залишають, щоб не виплачувати грошові допомоги родичам. Росія не припиняє спроб штурмів, але по суті це лише утилізація низькоякісного шару свого суспільства.

Справжній штурм — подвійна вигода для командирів: і 200 м української землі вдалося пройти, і з кожної голови, що лишилася в чорноземі, можна покласти щось до кишені.

Якщо говорити про російське суспільство, то все частіше з’являються повідомлення, як учасники “СВО” повертаються додому і скоюють злочини — вбивають сусідів, родичів, нападають на перехожих. Ці “герої СВО” стали загрозою для самої Росії.

Набір в армію відбувався відповідним чином: величезна кількість злочинців, деякі по кілька разів проходили крізь тюрми. Вони підписували контракти з Міноборони, виходили з ув’язнення, поверталися в цивільне життя й знову скоювали злочини. Це насильники, мародери, вбивці, які сподівалися уникнути покарання.

Суспільство не захищене від них.

У Росії культивують героїзм серед таких людей, але ніхто з них на шлях виправлення не встав. Вони продовжують злочинну діяльність, а держава не забезпечує захисту — усі сили спрямовані на війну, економіка підпорядкована їй. Російське суспільство стало прямим пособником режиму, що веде агресивну політику. Громадяни Росії, які сплачують податки, таким чином фінансують бомби та снаряди, що падають на мирні українські міста.

Тому говорити, що суспільство не заслуговує повернення кримінальних елементів, безглуздо — воно заслужило це, це його відплата. Кожен заплатить — чи життям, чи грошима, чи долею своєї родини. Російське суспільство повністю корумповане і знаходиться під владою режиму. Оповіді “хороших росіян” на Заході про те, що це війна Путіна, а не народу — брехня. Російські громадяни сьогодні — такі ж пособники мародерів, вбивць і насильників, вони мешканці країни-агресора і країни-терориста.

Ті, хто стверджує, що виступає проти війни, на ділі не видно — жодних реальних дій немає. Путін, хоч і незаконно обраний, залишається президентом, обличчям цієї країни, а російське суспільство його підтримує. Уся система — церква, спецслужби, бюрократія — злилася в єдину терористичну структуру, що намагається нав’язати світу свій “фашистський російський світ”. Україна сьогодні — бар’єр на шляху поширення цього фашизму.

Ми говоримо про це вже на четвертому році повномасштабного вторгнення, не рахуючи початку агресії в Криму та на Донбасі у 2014 році. Тож маємо те, що маємо. І казати, що російські громадяни не замішані в цьому, не можна — вони свідомо вибрали шлях пособництва терору.

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Російська армія — це мародери, вбивці і “обнулені”

— Російський кореспондент наголошує, що втрати в Покровську у російських окупаційних військ фактично аналогічні втратам у Бахмуті. Нагадаю: бої за Бахмут тривали дев’ять місяців, і втрати російської окупаційної армії склали понад 90 тисяч особового складу. До речі, це визнавали самі росіяни.

Почесний Пригожин виходив і говорив про те, що втрати лише ПВК “Вагнер” безповоротні, тобто “двохсоті” — це близько 20 тисяч. Річ у тім, що при окупації Польщі військами Третього рейху втрати окупаційної армії становили 20 тисяч по всій Польщі. І це лише ПВК “Вагнер”, без урахування втрат збройних сил Російської Федерації. Погодьтеся, це більш ніж показовий рівень втрат.

На цей час росіяни змушені визнати: Сили оборони України ведуть активні бойові дії з урахуванням оперативних резервів і, головне, переваги в безпілотниках. Окупанти визнають, що практично неможливо “підняти голови”, і пов’язують можливість просування виключно зі зміною погодних умов.

Ще один фактор:окрім ударів українських безпілотників і непідготовленості особового складу, основний деморалізаційний фактор — це так зване обнулення, тобто позасудові розстріли військовослужбовців окупаційної армії своїми ж.

Командир дає розпорядження на проведення позасудових кар за найменшу провину, за відмову йти на штурм українських позицій або за меркантильні мотиви. Перед розстрілом у російських військовослужбовців відбирають банківські картки й пін-коди, щоб зняти гроші. За даними російських пабліків, вже встановлені прізвища близько 100 російських командирів, яких називають причетними до наказів на так зване обнулення.

Це не лише армія мародерів, що грабує населення, але й армія вбивць, що знищує власних військовослужбовців. Російські пабліки фіксують і настрої в самій Росії. У Москві, Казані, Хабаровську правозахисники фіксують облави на призовників; поліція на входах у метро зупиняє молодих чоловіків і перевіряє документи; через єдиний призовний пункт можуть забирати навіть не місцевих; міжнародні маршрутки зупиняють і перевіряють пасажирів щодо військової відповідальності. Все це показник катастрофічних втрат російських окупантів.

У російських пабліках масово з’являлися відео, де мобілізовані записують, що контракт був укладений під примусом. Звідки беруться “контрактники”: не з любові до батьківщини, а під тиском командирів — або укладаєш контракт, або тебе “обнуляють”, тобто розстрілюють. Ось це і призводить до втрат і деморалізації в армії.

За даними російської сторони, вже понад 70 тисяч дезертували. Загалом, судячи з усього, їм потрібно просто багато людей, і неважливо, хто ці люди. Термін життя так званого штурмовика за російськими даними — близько 12 днів. Уявіть, яку кількість людей потрібно щомісяця виловлювати по просторах Росії і перекидати в зону бойових дій без підготовки. Відправляти людей на штурм без підготовки на 10 днів і далі — означає, що шанс повернутися після першого штурму практично нульовий.

Щодо Покровська: це вже на межі фанатизму. Путіну потрібно показати, насамперед Трампу, хоч тактичні, але успіхи на лінії зіткнення. Ось чому такий фанатизм до штурму Покровська та Покровської агломерації. Там вирішується фактично доля завершення війни в Україні: або Росія проштовхує свій план, або будуть українські умови і підтримане американською стороною припинення війни по лінії бойового розмежування.

ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН: Контракти, кримінальники, іноземці — так Кремль поповнює втрати

— Чисельність російських військ на лінії фронту коливається у районі 709-712 тисяч осіб. Постає питання, чому цей показник не зменшується. Адже приблизно таку ж кількість у Росії можуть мобілізувати різними способами — через контракти та інші механізми. Загалом чисельність залишається приблизно на тому само рівні; принаймні помітного зниження немає. Це погана новина.

Хороша ж новина в тому, що вона і не збільшується, попри активні плани Москви залучати все більше військовослужбовців. Путін заявляв про план мобілізувати 50-60 тисяч на місяць. Зараз ця цифра приблизно вдвічі менша.

Із загального числа в 709–712 тисяч на Куп’янському та Покровському напрямках зосереджено близько 170 тисяч — це приблизно чверть усіх російських військ. Зважаючи, що лінія фронту складає 1 245 км, а Куп’янське й Покровське напрямки займають лише близько 5-6% від усієї лінії, там фіксується до третини, а інколи й до половини всіх бойових зіткнень.

У окупантів кілька способів поповнення ЗС.

Перший — контракти: відомості про виплати суперечливі, але орієнтовно солдат, що підписав контракт, отримує від 30 до 40 тисяч рублів (за різними даними).

Другий — залучення шляхом погашення боргів перед банками та іншими структурами: обіцяють закрити заборгованості, і це діє як стимул.

Третій — кримінальники: засудженим пропонують дострокове звільнення за умови, що вони відслужать на фронті мінімум пів року, незалежно від тяжкості злочину, навіть якщо це вбивства чи розбій.

Четвертий варіант — залучення іноземців: їм обіцяють великі одноразові виплати і практично автоматичне отримання російського громадянства. Для багатьох мігрантів з країн третього світу, особливо тих, хто працює в РФ нелегально, це виглядає привабливо.

Існують також обманні схеми вербування резервістів. Ці люди не такі вже й дурні, щоб не розуміти, що їх не використовують для охорони стратегічних об’єктів ППО — багато з них не вміють користуватися засобами протиповітряної оборони. Їх залучають до елементарної охорони, хоча це виглядає абсурдно.

Є також спроби формування жіночих підрозділів: на початку року повідомляли про жіночий батальйон, нібито направлений у Маріуполь для штурмових дій — ймовірно, це психологічний тиск на українських воїнів, бо реакція на наступ за участі жінок може бути іншою.

Коли строковиків призивають, вони потрапляють у казарми, де дідівщина й досі існує. Цим можна тиснути на новобранця і змусити його підписати контракт. Після цього він уже вважається контрактником і, за російськими законами, може бути відправлений безпосередньо на лінію фронту.

Читайте також: Битва за Покровськ триває: окупанти зазнають великих втрат, ВСУ налагоджують логістику у важких умовах