Китайська Народна Республіка (КНР, Китай) використовує ситуацію, в якій опинилася РФ через санкції, для зміцнення своєї економічної домінації над Москвою. Пекін послідовно перетворює Росію на “сировинний придаток”, змушуючи її продавати ресурси за демпінговими цінами, що підриває бюджетні доходи Кремля на 30–35% і прискорює втрату економічного суверенітету. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Західні санкції, що охоплюють тепер 85% російського нафтовидобутку, призвели до пауз в імпорті з боку китайських нафтопереробних заводів (НПЗ). Але не через побоювання Пекіна перед вторинними заходами Вашингтона, а заради переговорів про ще більші знижки від РФ.
“Китай ніколи не діє на догоду іншим, переслідуючи виключно власні економічні інтереси. У структурі експорту російської нафти Китай займає домінуюче положення, закуповуючи близько 60% всього обсягу. При цьому 55% загального експорту російського видобутку нафти забезпечують дві компанії, які нещодавно потрапили під санкції, а в цілому під обмеженнями перебуває вже 85% російського нафтовидобутку. Китай вже отримує кожен барель російської нафти зі знижкою в 5 доларів. Поточні паузи китайських нафтопереробників спрямовані на витискання ще більшої знижки — до 8-8,5 доларів за барель. При ціні Brent в 64-64,5 долара це забезпечує Китаю значні економічні переваги. Страх перед санкціями для Пекіна неактуальний: яскравий приклад — багаторічні закупівлі іранської нафти китайськими компаніями, попри обмеження”, — пояснив Пендзин.
Через американські санкції РФ втрачає ринок в Індії та Туреччині. Швидше за все, Угорщина і Словаччина, які залежать від нафтопроводу “Дружба”, також будуть змушені відмовитися від російської нафти.
“Спроби Орбана переконати Трампа зняти обмеження для Угорщини навряд чи увінчаються успіхом. У підсумку падіння продажів російської нафти може досягти 30-35% від поточного обсягу, що болісно для Росії, оскільки близько 30% бюджету формується за рахунок ренти й податків від нафтового сектора”, — зазначив економіст.
Динаміка падіння доходів РФ від нафтової галузі посилюється ударами по російських НПЗ, включаючи атаки безпілотниками, які перетворили Росію з експортера нафтопродуктів на їх імпортера, змушеного щомісяця закуповувати сотні тисяч тонн для внутрішнього ринку.
“Санкції та удари українських безпілотників по НПЗ перетворили Росію з нетто-експортера нафтопродуктів на нетто-імпортера. Щомісяця потрібно закуповувати 400 тис. тонн для балансу внутрішнього ринку; раніше Росія активно продавала дизель, тепер змушена його імпортувати. Колишні покупці російських нафтопродуктів переорієнтувалися на інших постачальників, підвищивши попит і маржинальність світових гігантів переробки, які отримують надприбутки”, — прокоментував Пендзин.
На тлі цих викликів відносини з Китаєм еволюціонують в односторонню залежність: Москва погоджується на кабальні умови, такі як продаж газу за внутрішньою ціною, що вдвічі нижча за світову, в обмін на доступ до пекінського ринку.
“З кожним роком війни Росія все більше втрачає економічний суверенітет на користь Китаю. Для Китаю Росія перетворилася на зручний ринок збуту товарів і джерело дешевої сировини, що допомагає знижувати собівартість китайської продукції на зовнішніх ринках. Товарообіг між країнами вже досяг 245 млрд доларів на рік (зростання зі 190 млрд), але для Росії це супроводжується все менш вигідними ціновими умовами. Пекін послідовно робить Росію сировинним придатком і не йде на поступки заради спільних проєктів. Ідея “відірвати” російську економіку від Китаю — ілюзія: Китай не збирається віддавати ні контроль над ресурсами, ні вплив на російські території”, — зауважив гість ефіру.
Китай бачить у затяжному конфлікті інструмент тиску на Росію, а не привід для миротворчості. Залежність російського ВПК від китайських поставок робить Пекін ключовим гравцем у потенційному вирішенні, але тільки на своїх умовах.
“Зустріч [президента США Дональда] Трампа і Сі Цзіньпіна обійшла гострі теми: Тайвань, закупівлі російської нафти не обговорювалися. Питання завершення війни в Україні торкнулися рикошетом, як розмінна монета в торгових переговорах. Серйозні рішення не прийняті; зустріч, яка планувалася на 3,5 години, завершилася за 1,5. Китай взяв річний тайм-аут для подальших дискусій. Залежність російського ВПК від китайських товарів подвійного призначення величезна, але слабка, воююча Росія вигідніша Пекіну, ніж та, що відновлюється. Сі Цзіньпін не почне активних миротворчих зусиль — пріоритет за економічними інтересами”, — резюмував Олег Пендзин.
Читайте також: Російська економіка задихається від війни: які галузі відчувають найбільші проблеми (ВІДЕО)
Нагадаємо, за оцінками української розвідки, сумарні фінансові втрати Росії в результаті введення нафтових санкцій США можуть досягти 70 млрд доларів.
Читайте також:Економічна залежність Росії від Китаю посилюється, — українська розвідка














