Міграційний тиск на кордоні Польщі з Білоруссю знову посилюється. У польському уряді заявили, що білоруський режим повертається до первісного маршруту переправляння мігрантів. Такі дії називають відповіддю на посилення Польщею заходів із захисту кордонів з Литвою та Німеччиною. На думку експертів, мета штучно створеної міграційної кризи — дестабілізація ситуації всередині Європейського Союзу.
Крім того, з 12 по 16 вересня мають відбутися спільні військові навчання Росії та Білорусі “Захід-2025”. Європейські держави не виключають можливості провокацій.
Мінськ і Москва взялися за старе
Після кількох місяців затишшя з новою силою спалахнула міграційна криза на кордоні Польщі з Білоруссю. Міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кервінський заявив: чим жорсткіший контроль на польсько-литовському кордоні, тим сильніше режим Лукашенка посилює тиск на польсько-білоруському відрізку.
“Лукашенко і російські служби, бачачи, що ми поступово руйнуємо схеми переправляння мігрантів до Євросоюзу завдяки контролю на польсько-литовському та польсько-німецькому кордонах, повертаються до цього первісного маршруту”, — цитує польське інформаційне агентство РОР міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марціна Кервінського.
Протидія нелегальній міграції та зміцнення кордонів країни — пріоритетне завдання Варшави, заявив Марцін Кервінський. На початку серпня він разом із міністром юстиції та генеральним прокурором Польщі Вальдемаром Журеком відвідали Західнопоморське воєводство. Там презентували запуск нової електронної системи спостереження вздовж річки Буг на кордоні з Білоруссю.
“Вкладено майже 280 млн злотих (приблизно 65,7 млн євро, — ред.), встановлено майже 5 000 камер, близько 2 000 інфрачервоних прожекторів, щоб постійно фіксувати сигнали про порушення цього відрізку кордону, про спроби його незаконного перетину”, — повідомив міністр внутрішніх справ Польщі.
Раніше, у 2022 році, Польща вже збудувала паркан висотою 5 м на кордоні з Білоруссю через організовану владою Росії та Білорусі міграційну кризу на кордоні зі країнами ЄС. Однак польські прикордонники констатують: мігранти не припиняють спроб нелегально потрапити в країну.
“У рамках боротьби з нелегальною міграцією з 7 липня на кордонах з Литвою та Німеччиною діє тимчасовий контроль за в’їздом до Польщі. Первісно він був введений на 30 днів. З 6 серпня дія відповідної постанови Міністерства внутрішніх справ та адміністрації була продовжена ще на два місяці — до 4 жовтня”, — пише польське інформаційне агентство POP.
Для посилення безпеки своїх рубежів Польща продовжує тісну співпрацю з Литвою та Латвією. Заходи з підвищення ефективності охорони кордонів міністри внутрішніх справ трьох країн планують обговорити вже найближчим часом. Оскільки за умов, коли перетин польсько-білоруського кордону ускладнений, мігранти переміщуються на литовські та латвійські кордони.
“Очевидно, атаки мігрантів на кордони країн ЄС мають планомірний характер. І білоруські влади, і білоруські силовики так чи інакше цей процес регулюють. Про це можна судити за низкою симптомів: по-перше, сам Лукашенко неодноразово заявляв, що ви, мовляв, мені петлю на шию накинули, маючи на увазі санкції, чому я маю вас від цих нелегалів захищати?” — пояснив аналітик інформагентства “Позирк” Олександр Класковський.
Про те, що до кордону зі країнами ЄС біженців підвозять самі білоруські прикордонники, свідчать не лише записи з камер відеоспостереження, а й відверті розповіді колишніх співробітників Прикордонної служби Білорусі.
“У нас був первісний пункт, де ми чекали людей. Зазвичай це було десь недалеко від кордону, на 500-600 метрів, місця змінювалися постійно. По рації нам повідомляли координати, де чекати. Найчастіше під’їжджали маленькі УАЗики, іноді — цілі автобуси. Звідти виходили люди у звичайному одязі. Ми садили їх у машину, везли до прикордонної смуги, показували їм жестами напрямок і говорили окремі слова на кшталт “Європа”, “Німеччина”, “Меркель”. Бо ніхто з нас докладно не знав англійської, і більшість із них теж”, — розповів колишній білоруський прикордонник в інтерв’ю виданню The Insider.
Спочатку мігрантів перевозили лише вночі, пізніше людей стало настільки багато, що займалися цим і вдень, ділиться колишній білоруський прикордонник. При цьому цивільних і машини просто перестали перевіряти — було зрозуміло, що перевезення мігрантів перетворилося на першочергове завдання для держави.
“Після того, як литовці посилили кордон, усе змінилося. Ми перестали возити мігрантів на УАЗиках, як раніше, бо тепер вони йшли і в наш бік. З литовської сторони почали робити те ж саме, що й ми, — ловити групи, які ми відправляли, і перенаправляти їх назад. Все переросло в серйозну гуманітарну кризу, бо в один момент на кордоні опинилося занадто багато людей”, — цитує видання The Insider колишнього білоруського прикордонника.
За даними видання The Insider, торік через Білорусь до ЄС нелегально потрапили 17 тис. людей, що втричі більше, ніж у 2023 році.
Останнім часом Росія значно посилила гібридні атаки, головними цілями яких стає критична інфраструктура європейських країн. Про це свідчать дані з доповіді Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).
Відзначається, що йдеться не про поодинокі інциденти, а про системну кампанію Кремля.
З 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, кількість диверсій стрімко зросла. Зокрема, у 2024 році — збільшилася учетверо порівняно з попереднім роком (33 інциденти). У 2025 році зафіксовано вже 11 атак.
“Методи російських спецслужб включають підпали, пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, втручання у роботу GPS, хакерські атаки на критичну інфраструктуру тощо. Кремль активно використовує онлайн-рекрутинг громадян третіх країн, щоб обійти контррозвідувальні заходи після висилки сотень російських шпигунів з Європи. Це ускладнює доведення причетності РФ до диверсій і створює поле для маніпуляцій”, — йдеться в повідомленні.
Як зазначили в Центрі протидії дезінформації (ЦПД), Росія намагається виявити слабкі місця Європи, щоб підірвати її стійкість і водночас зменшити підтримку України.
“Тому боротьба з гібридними атаками стає ключовим елементом безпеки всього континенту”, — підкреслили в ЦПД.
Тим часом у вересні очікується старт спільних військових навчань Росії та Білорусі “Захід-2025”. У цей час будуть проведені навчання з протиповітряної оборони, відпрацьовані сценарії оборонного бою, відбиття порушників та тактичної авіаційної підтримки.
За офіційними даними, у маневрах очікується участь понад 13 тис. військовослужбовців. За даними розвідки Литви, ця кількість може досягати 30 тис.
“За даними нашої розвідки, у навчаннях візьмуть участь до 30 тисяч білоруських та російських військовослужбовців. У самій Білорусі буде всього вісім тисяч, з яких дві тисячі — солдати Росії. Ймовірність того, що після навчань Росія спробує замаскувати якісь дії проти іншої країни або спробує залучити Білорусь до вторгнення в Україну, справді дуже мала”, — заявив начальник Другого департаменту оперативних служб Литви Міндаугас Мажонас.
Кремль і Мінськ запевняють, що навчання носять виключно оборонний характер і не становлять загрози для інших держав, але в Литві повідомляють, що не виключають провокацій. Можливі такі інциденти, як порушення повітряного простору, а також існує невелика ймовірність кібератак.
Водночас головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський раніше попереджав, що під прикриттям навчань “Захід-2025” може відбуватися приховане формування наступальних угруповань військ.
Гібридні загрози РФ і Білорусі в Європі — що кажуть експерти
Які основні цілі провокацій Білорусі та Росії на території Європи? Чи вдасться їх досягти? Як європейські держави можуть боротися з гібридними загрозами? Чи варто очікувати провокацій від спільних військових навчань Білорусі та РФ “Захід-2025”? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Павло Латушко, заступник голови Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, керівник Народного антикризового управління;
- Віктор Ягун, військовий та громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015 рр.), директор Агентства реформування сектору безпеки, експерт з національної безпеки;
- Вайдотас Малініоніс, полковник запасу, член Асоціації полковників Литви.
ПАВЛО ЛАТУШКО: Провокації РФ і Білорусі приносять свої плоди
— Диктатор Олександр Лукашенко намагається дестабілізувати ситуацію на кордонах Білорусі з державами-членами Європейського Союзу, переслідуючи окремі цілі. Так, він хоче змусити країни Європи, насамперед Литву та Польщу, які є лідерами у питанні введення обмежень проти режиму Лукашенка, відмовитися від політики санкцій і почати лобіювати їх скасування у Брюсселі.
З іншого боку, Кремль зацікавлений у дестабілізації ситуації на кордонах Білорусі та ЄС для досягнення військових, умовно кажучи, цілей. Йдеться про те, щоб держави-сусіди Білорусі та Росії витрачали якнайбільше ресурсів на власну безпеку: оборону, будівництво загороджувальних споруд.
У європейських суспільствах повинно виникати відчуття страху, роздратування, втоми. За задумом Кремля, це призведе до відмови від більш активної підтримки України та скорочення ресурсних можливостей.
Слід визнати, що певних цілей Москва і Мінськ досягли. Сам Лукашенко із задоволенням розповідав про це в інтерв’ю виданню Time: “Подивіться, адже в Європі вже ввели внутрішній контроль”.
Польща, наприклад, повідомила, що починаючи з 7 липня 2025 року на кордонах з Німеччиною та Литвою перевірила майже 1 млн людей. Варшава була змушена запровадити внутрішній контроль, що підриває один із головних принципів ЄС — свободу пересування. Контроль вибірковий, але черги та затримки все ж з’явилися.
Кремль і Лукашенко відчувають задоволення: їхня стратегія ескалації через завезення мігрантів дає результати.
Крім того, спостерігаються акти саботажу, інспіровані спецслужбами Білорусі та РФ. Цілі — підпали, диверсії, шпигунство, збір інформації, робота агентів. Польські влади майже щотижня публікують дані про такі спроби, і литовська держбезпека також фіксує диверсійну активність.
Є й інформаційна робота: пропаганда, яка нав’язує наратив про те, що у всьому винен Захід та Україна, а прості громадяни не повинні підтримувати політику своїх урядів. Це системна діяльність, розписана за планами й вже помітна тим, хто уважно спостерігає.
Польща, Литва та Латвія пильно стежать за підготовкою білорусько-російських навчань “Захід-2025”. Інформаційна кампанія навколо них непослідовна. Спочатку заявлялося, що це будуть найбільш масштабні навчання за всю історію, більші, ніж у 2021 році (тоді брало участь понад 200 тис. військовослужбовців). Потім Лукашенко говорив про проведення навчань “углиб країни”. Пізніше начальник Генштабу ЗС Білорусі заявив, що розглядається варіант біля західних кордонів. Зараз повідомляють про використання Сморгонського та Волковиського укріпрайонів за 35-40 км від кордону з Литвою та Польщею.
Навчання “Захід-2025” — це можливість концентрувати сили на західному та північно-західному напрямках. Додатково командувач силами спецоперацій Білорусі оголосив про формування нової бригади ССО у Південному командуванні, недалеко від Гомеля.
Поки немає ознак того, що йдеться про масштабні маневри, однак сам факт навчань демонструє: Росія посилає сигнал і США, і ЄС, що вона контролює “білоруський балкон”. Він може бути використаний як для створення загроз і тиску, так і для реального нападу. Ознак наступу поки немає, але сусідні країни насторожені.
У відповідь Польща та Литва проводять власні навчання біля кордону. Лукашенко ж подає ситуацію у пропагандистському ключі: “ми змушені стягувати війська, бо на нас готують напад”. Це та сама цинічна риторика, яку Росія використовувала перед лютим 2022 року: “ми наступаємо першими, бо на нас планувався напад”.
ВІКТОР ЯГУН: Потрібно створювати центри для протидії провокаціям з боку РФ
— Коли Естонія у 2018 році потрапила під удар російської гібридної атаки в інтернеті, хакери фактично повністю паралізували інтернет. Тоді було прийнято рішення про створення спеціального комп’ютерного центру для протидії таким атакам. Він фактично створювався в інтересах всього НАТО. У підсумку Естонія стала передовою країною із захисту від кібернападів на державні органи управління.
Я вважаю, що створення спільного рівня протидії, контролю та реагування буде набагато ефективніше, ніж якщо цими питаннями окремо займеться одна Польща, або Швеція, або країни Балтії. Вони, як правило, завжди об’єднуються. Тому спільний центр для вивчення та протидії подібним загрозам потрібно створювати вже зараз.
Можливо, варто підключити й українських спеціалістів, які неодноразово стикалися з радіоелектронною боротьбою з боку Росії та вміють їй протидіяти. Тоді спільно можна буде приймати рішення щодо контролю, фіксації та нейтралізації таких загроз.
Коли виникла загроза комунікаціям у Балтії, вони не знали, як розв’язувати це питання. Фактично почалася війна проти комунікацій: рвалися кабелі зв’язку, газопроводи, і все це виглядало так, ніби вони “самі по собі” падали у воду, хоча тягнулися на сотні кілометрів.
Тоді з’явилася пропозиція від України створити на одному з островів Естонії навчальний центр, де українські військові будуть навчати військовослужбовців країн Балтії та НАТО використовувати морські дрони.
Росія натяк зрозуміла, адже навчальний центр може запускати не лише навчальні дрони, а й бойові. Усвідомивши, що є серйозна небезпека блокування Балтійського флоту в Кронштадті, вони різко знизили свої провокації.
Я вважаю, що якщо діяти жорстко та використовувати такі нетрадиційні кроки — наприклад, появу українських військових у регіоні або відкриття центру для навчання солдат НАТО новим технологіям — то Росія задумається: чи варто їй проводити подібні операції прямо зараз.
ВАЙДОТАС МАЛІНІОНІС: РФ та Білорусь намагаються посіяти хаос у Європі
— Усі провокації на території європейських країн — це частина російської стратегії. Подібними акціями вони створюють напруження в Євросоюзі та прикордонних країнах. Крім того, це відвертає увагу від війни в Україні. Замість концентрації на головній загрозі, країни змушені дискутувати про побічні проблеми. У результаті виникає хаос.
Ситуацію з мігрантами на кордоні можна пов’язати з тим, що Польща нещодавно ввела додаткові заходи. Поляки ретельно перевіряють транспорт, що рухається з Литви та Німеччини через польську територію. Це закрило нелегальним мігрантам можливість вільно пересуватися нашими країнами. Можливо, саме тому, що міграція перестала бути таким ефективним інструментом, Росія та Білорусь знову вирішили використати метод, який вони вже застосовували з літа 2020 року й особливо з 2021.
Восени збирається Європейський Союз для обговорення бюджетів. Такий хаос може бути спрямований і на ці зустрічі. Восени ж відбудеться засідання міністрів оборони НАТО, де також будуть обговорюватися питання безпеки. Тож подібні провокації створюють додатковий привід для дискусій і суперечок.
Перед повномасштабним вторгненням в Україну у 2022 році вже застосовувалася така сама схема з російсько-білоруськими навчаннями “Захід-2021”. Їхнє завдання — щоб увага західних країн була зосереджена не лише на спостереженні за навчаннями, а й на внутрішніх проблемах: безпеці, провокаціях, контролі кордонів. Це вимагає ресурсів і послаблює фокус на інших напрямках.
Усе це органічно вписується в стратегію хаосу. Я думаю, що саме так і планувалося: відвертати увагу від інших важливих подій, які Росія та Білорусь можуть готувати.
Читайте також: ЄС, США та Канада посилюють допомогу Україні — експерти оцінили символи солідарності та реальні цифри














