“Весь час перед очима були дружина і донька”: боєць НГУ відновлюється після пережитих тортур у російському полоні (ВІДЕО)

Боєць Національної гвардії України (НГУ) Владислав провів кілька днів у полоні й став свідком смерті семи українських військових після знущань росіян, дивом вижив після важкого поранення і зміг вирватися до своїх. З Владиславом і його рідними зустрілася знімальна група телеканалу FREEДОМ.

“Весь час перед очима були дружина і моя донька”, — пише український воїн.

Після перенесених у російському полоні знущань, говорити 33-річний Владислав поки не може. Росіяни схопили бійця під Миролюбівкою в Донецькій області.

“Він пише: нас оточили, а нашу позицію розбомбили. Потім він писав, що його завели в підвал, а там було дуже багато крові. І всі ті хлопці, які загинули, стояли на колінах вже зв’язані”, — каже брат Владислава Євген.

Про те, як над ним знущалися, Владислав зміг розповісти вже після порятунку. Російські окупанти намагалися змусити його видати військові таємниці.

“Пише, захотіли з’ясувати — де наші дрони, де позиції, де артилерія”, — додає чоловік.

“Вони хотіли дізнатися, де все розташовано. Вони не розповідали, і їх катували. У одного була кличка “Чорний”. Вони говорили, що він вже втретє на війні, щоб не сидіти в тюрмі, що вони “зеки”, — розповідає дружина Владислава Вікторія.

Наймолодшому з семи полонених, як повідомив Владислав, було не більше двадцяти років. Його звали Віктор. Всі загинули на очах чоловіка. Владиславу росіяни перерізали горло і кинули разом з іншими помирати в ямі.

“Йому пощастило, що коли їх кинули в яму, то ще зверху сміттям присипали, щоб не було так видно, що вони там. І йому пощастило, що там була розбита пляшка. У нього руки були зв’язані за спиною. А тією пляшкою він зміг перерізати мотузку і потім вибрався з ями”, —  каже  Вікторія.

“З того, що він мені писав, то потім переодягнувся в цивільне, щоб не бути в формі, і повз уже далі до своїх”, — додає брат Владислава Євген.

13 серпня родині повідомили, що Владислав зник безвісти, 15 числа родичі здавали ДНК, щоб була можливість впізнати загиблого. А вже 17 серпня Вікторії зателефонував командир.

“Він сказав, що Влад приповз на позиції, живий-здоровий. Не хотіли мене лякати, сказали, що у нього невеликі пошкодження”, — згадує дружина Владислава Вікторія.

З таким пораненням, як було у Владислава, люди довго не живуть, кажуть медики. Через масивну крововтрату смерть настає протягом декількох годин. А він добирався до своїх п’ять днів. Лікарі називають це справжнім дивом.

Владислав вважає, що вижити йому допомогли військові та медичні навички: чоловік на службі вже 15 років. Регулярно проходив курси першої домедичної допомоги. Знав, як зупинити кров і правильно перев’язати рану.

За інформацією уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, тільки протягом 2024 року зафіксовано 109 випадків офіційно підтверджених страт українських полонених. За шість місяців 2025 року точно відомо про вбивства 51 українського військовополоненого.

“Тільки спецпідрозділи ГУР МО України зафіксували понад 150 фактів страт полонених українських захисників. У багатьох випадках є свідчення про прямі накази вбивати полонених. Ці злочини – частина цілеспрямованої політики керівництва країни-агресора Росії”, – повідомили у Telegram Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Всупереч усьому пережитому, Владислав після відновлення вже хоче повернутися на фронт, щоб помститися за вбитих росіянами українських військових.

Читайте також: Нідерланди та 40 країн ОБСЄ ініціюють розслідування катувань українських полонених

Нагадаємо, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що станом на липень цього року відомо щонайменше про 268 випадків страти російськими окупантами українських військовополонених. І ця цифра кардинально зросла за останній рік.

Читайте також: Сибіга закликав МКС видати ордери на арешт винних у вбивстві українських полонених в Оленівці