Президент США Дональд Трамп має переконати Володимира Путіна сісти за стіл переговорів із президентом України Володимиром Зеленським, заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю телеканалу Fox News. Він припустив, що до спілкування з Трампом переговори президента Зеленського з російським диктатором навряд чи будуть продуктивними. У Вашингтоні, за словами Венса, продумують графік та інші деталі тристоронньої зустрічі, щоб лідери могли обговорити завершення війни Росії проти України. А поки що є домовленість про переговори президента Трампа з Путіним 15 серпня на Алясці. З чим туди їде глава Кремля, розбирався FREEДОМ.
Путін намагається повернути ініціативу і постійно шукає можливість діалогу з Вашингтоном. Для кремлівського диктатора особиста зустріч із президентом США — це унікальний шанс спробувати повернути прихильність американського лідера і продемонструвати росіянам, як він спілкується із сильними світу цього. Ось тільки Москва вже припустилася серйозної помилки: раптово заговорила про свої претензії на американський штат Аляска.
До речі, це улюблена тема путінського оточення. Аляску неодноразово погрожував відібрати у Сполучених Штатів заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв і спікер Держдуми В’ячеслав Володін. Цього разу про цей американський штат заговорив помічник Путіна. Промови чиновників такого рангу у Російській Федерації не можуть бути не санкціоновані.
“Юрій Ушаков заявив, що Аляска є логічним місцем зустрічі, оскільки США і Росія є близькими сусідами по обидва боки Берингової протоки та мають спільні економічні інтереси на Алясці та в Арктичному регіоні. І назвав Аляску “американцем, народженим у Росії”, — йдеться у звіті Інституту вивчення війни.
Як пише The New York Times, саміт вписується у світогляд Путіна, згідно з яким великі держави ділять сфери впливу, як це робили Сталін, Рузвельт і Черчилль у 1945 році. Саме тому російський диктатор так наполегливо просуває ідею обміну територій, включно з тими, які армії РФ так і не вдалося захопити від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Як наголосив президент Володимир Зеленський, обміну української території на українську. Для Києва подібна риторика абсолютно неприйнятна, заявив глава держави. Утім, Сполучені Штати швидко поставили Кремль на місце.
“Ніяких великих ділянок або, як ви розумієте, територій не буде просто так, без боротьби та без заслуг на полі бою. Але я повертаюся до того, з чого почав, а саме до того, що нам потрібно покласти край цій війні, щоб врятувати тисячі життів за допомогою угоди”, — сказав постійний представник США при НАТО Метью Вітакер.
Путін не раз називав розпад Радянського Союзу нібито найбільшою геополітичною катастрофою століття. Для нього захоплення України — це не примха, а це нав’язлива ідея. Щоправда, у Кремлі уявляли це справою кількох днів. Україна зламала плани путінського бліцкригу, і російська армія понад три роки намагається окупувати українські території. Країна-агресор втратила понад мільйон солдатів, десятки тисяч одиниць техніки та значну частину свого Чорноморського флоту. Сили оборони України знищують цілі в самій федерації, а Курська операція засвідчила, що ЗСУ ефективно діють на території противника.
На всіх раундах у переговорах у Стамбулі російська делегація вимагала того, чого армія Росії не могла домогтися на полі бою. На майбутній зустрічі з Трампом Путін навряд чи відмовиться від своїх максималістських вимог, припускає The New York Times.
“Президент Трамп абсолютно непохитний у тому, щоб довести цю війну до кінця, але також і в тому, щоб максимально тиснути на Путіна. І наступна п’ятниця буде важливою, тому що вона випробовує Путіна, наскільки серйозно він ставиться до всього цього процесу, який потім доведеться продовжити після п’ятниці за участі України та за участі інших, щоб покласти край цій війні”, — зазначив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Уявлення Кремля про те, що Росія перебуває на одному рівні зі світовими державами, такими як Сполучені Штати, нічим не підкріплене. РФ, як і раніше, живе завдяки продажу ресурсів — товару, на який дедалі менше покупців через санкції та глобальну переорієнтацію ринків. Навіть російські економісти прогнозують рецесію економіки країни 2026 року. Дефіцит бюджету Росії сягнув 54 млрд доларів, підтвердив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Що стосується гордості Путіна у військовій промисловості, можливо, російський ВПК дійсно вийшов на новий рівень? Сумнівно. Російська Федерація змогла наростити виробництво дронів, але в іншому успіхи обмежені. Армія зазнає важких втрат у місцевих штурмах, а українські БпЛА ефективно знищують бронетехніку, озброєння і військові об’єкти противника. Кремль дедалі більше залежить від постачання снарядів і солдатів із КНДР.
“Росія — це вже давно країна обмеженої суб’єктності, повністю залежна від продажу енергоресурсів на глобальний Південь, від зброї та боєприпасів КНДР, чужих технологій і схем з обходу санкцій. Такі точно не рівня ні США, ні Китаю і гарантовано не вирішують нічого на пострадянському просторі, в Європі, на Кавказі або Близькому Сході. Бажання Путіна зробити світ, у якому Європа розв’язує питання регіону не тільки зі США, а й з РФ, є жалюгідним за своєю логікою”, — звернув увагу керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної оборони та безпеки України Андрій Коваленко.
На міжнародній арені партнерство з Росією давно стало токсичним. Усі режими, які Кремль називав дружніми, добре знайомі з ціною російської підтримки. Іран, який надавав федерації військову допомогу і постачав безпілотники, не дочекався відповідної підтримки від союзника. Режим Башара Асада в Сирії теж не отримав жодної допомоги від Москви.
На все це уважно подивилися в Єревані. Вірменія, яка ще недавно покладалася на Москву, звернулася до Вашингтона. У результаті лідери Вірменії та Азербайджану за участю президента США Дональда Трампа підписали декларацію про мирні відносини.
“Це довгий шлях. 35 років вони воювали, а тепер вони друзі, і вони будуть друзями ще довго. Але для мене велика честь вітати всіх у Білому домі на цьому історичному саміті миру між Вірменією та Азербайджаном. Для мене це дійсно велике хвилювання. Я люблю бачити, як хороші люди збираються разом. І саме це ви й бачите. У вас є два великих лідери. Я хочу привітати цих двох далекоглядних людей — прем’єр-міністра Пашиняна і президента Алієва”, — сказав президент США Дональд Трамп.
Нікол Пашинян та Ільхам Алієв підписали декларацію не просто без участі Москви. Вони зробили це демонстративно в Білому домі. Кремль із процесу просто викреслили. Для країни, яка ще недавно вважала себе головним арбітром на Південному Кавказі, це болючий сигнал. Росія втратила не тільки статус світової держави, а й роль регіонального лідера.
“Ця угода є ще одним ударом по впливу Росії в регіоні, який слабшає, оскільки прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян веде свою країну з християнською більшістю населення в бік Заходу і, в кінцевому підсумку, в ЄС. Росія, яка, як і раніше, має військову базу у Вірменії, видно, не в змозі протистояти ініціативі Трампа, почасти через свою стурбованість Україною”, — пише The Guardian.
Москва мовчала цілу добу, спостерігаючи, як у Вашингтоні за посередництва Дональда Трампа Вірменія та Азербайджан підписують мирну декларацію. Лише пізніше представник Міністерства закордонних справ Марія Захарова змогла щось прокоментувати. Вона заявила, що для розв’язання конфлікту на Південному Кавказі нібито потрібно залучати тільки країни регіону та їхніх сусідів, серед яких назвала Росію, Іран і Туреччину. Тобто не Сполучені Штати. І наостанок Захарова нагадала, що російські військові все ще залишаються у Вірменії. Прозвучало це швидше як спроба зберегти обличчя, а не як реальна позиція.
Отже, союзники йдуть, партнери укладають нові альянси, а Москва все частіше залишається осторонь ключових процесів. Саме за таких обставин Путін їде на зустріч із Трампом. Ні сильної економіки, ні воєнних перемог, ні реальних важелів впливу. А висувати ультиматуми в такій ситуації, м’яко кажучи, самовпевнено.
Читайте також: Зустріч Трампа і Путіна на Алясці: на що сподіваються в Кремлі (ВІДЕО)














