Чи можна паралізувати воєнну машину РФ ударами по нафтопереробних заводах — думки експертів

Служба безпеки України продовжує далекобійні операції на території Росії, які завдають серйозних ударів по інфраструктурі противника. У ніч на 2 серпня в Липецьку, Рязані, Пензі та Самарській області пролунали потужні вибухи. А в ніч на 3 серпня у Кстові, Сочі та Адлері загорілися нафтопереробні заводи після атаки дронів. Пізніше — неподалік Краснодара.

Удари по російських об’єктах посилилися

10 серпня в результаті спецоперації Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України було уражено нафтопереробний завод “ЛУКОЙЛ-Ухтанефтепереработка”. Про це повідомляє FREEДOM з посиланням на власні джерела в ГУР Міноборони.

Як повідомляють джерела відомства, атаковане підприємство розташоване у російській Республіці Комі за понад дві тисячі кілометрів від кордону України.

“Уражений обʼєкт бере участь у постачанні окупаційної армії паливно-мастильними матеріалами”, — зазначили в ГУР.

За інформацією Telegram-каналів, місцеві мешканці почули одразу кілька гучних вибухів у районі НПЗ, після чого туди поїхали пожежні автомобілі, швидкі та інші екстрені служби. Окремі місцеві пабліки повідомили, що внаслідок вибухів щонайменше в одній цистерні на території НПЗ з’явилася пробоїна. Крім того, місцеві мешканці повідомляють про зникнення у місті електроенергії та мобільного інтернету.

“Дрони уразили резервуар із нафтопродуктами з подальшим розливом вмісту та пошкодили установку з перероблення газу та газового конденсату, що використовується для виготовлення пропан-бутану та бензину”, — розповіли джерела в ГУР МО.

Також раніше Служба безпеки України (СБУ) завдала удару далекобійними безпілотниками по складу з дронами типу Shahed (“Шахед”) у російському Татарстані. Дрони Центру спецоперацій “А” СБУ вразили логістичний хаб у населеному пункті Кзил-Юл. На складі зберігалися готові до використання “Шахеди” та іноземні компоненти для їхнього виробництва.

Відстань від України до об’єкта — близько 1 300 км.

Раніше в соцмережах повідомлялося про кілька влучань по стратегічному заводу у Татарстані, який спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів. Ударними дронами армія РФ щодня атакує мирні українські міста.

7 серпня Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив ураження Афіпського нафтопереробного заводу в Краснодарському краї. Річний обсяг його перероблювання — понад 6 мільйонів тонн, тобто більше ніж 2% від загального обсягу нфтоперероблення Росії. Унаслідок влучання безпілотника пожежа охопила технологічну установку з перероблення газу та газового конденсату.

Сили оборони України дедалі ефективніше завдають ударів по військовій інфраструктурі та логістиці агресора, наголосив президент Володимир Зеленський.

“Важливо, що стає більш привабливим для України баланс між нашими інвестиціями в далекобійне озброєння різних типів і його досягненнями. Російська логістика, військові об’єкти, з яких бомбардують нашу територію, елементи їхньої воєнної економіки зазнали значних втрат”, — зазначив президент.

Радіолокаційні станції противника та десантний катер стали законними цілями українських розвідників у тимчасово окупованому Росією Криму. Удар також було завдано по одній із найбільш замаскованих цілей — баневомк об’єкту на горі Ай-Петрі, де російські окупанти облаштували базу ППО 3-го радіотехнічного полку.

На початку серпня в Сочі загорівся резервуар із нафтопродуктами обсягом 2 тис. куб. м, і невдовзі пожежа перекинулася на ще одну місткість. Пожежники не могли загасити вогонь кілька годин. Місцеві жителі нарахували понад 30 вибухів за ніч.

Мер Сочі підтвердив інформацію про пожежу, зазначивши, що уламки дрона влучили в цистерну з нафтопродуктами. Через атаку БпЛА в сочинському аеропорту були затримані 52 рейси.

Влада РФ також повідомила про пожежу на одному з найбільших НПЗ у Кстові Нижньогородської області та займання на нафтопереробному заводі в Адлері після атаки дронів.

Днем раніше СБУ уразила військові об’єкти на території Росії. Серед цілей був військовий аеродром “Приморсько-Ахтарськ” у Краснодарському краї, де розміщувалися засоби для запуску “Шахедів”, які атакують Україну. Після удару на аеродромі спалахнула пожежа.

“Друга ціль — завод “Електроприлад” у Пензі, що працює на російський ВПК. Тут виробляють обладнання для військових систем, авіації, бронетехніки та кораблів. Дрони СБУ успішно вразили цей об’єкт, у районі вибухів спостерігається задимлення”, — повідомила СБУ.

Експерти вважають, що війна завдає серйозної шкоди російській економіці та позбавляє її майбутнього. Точні удари по військових об’єктах і НПЗ зменшують здатність Росії фінансувати воєнні дії.

“Удари йдуть не просто по території заводу, а по найдорожчій його частині — рефракційних колонах. Удари стають дедалі точнішими, і ці цілі явно обрані як найдорожчі й найскладніші для заміни”, — пояснив комунікаційний менеджер “Razom We Stand” Максим Гардус.

Для ефективнішого ураження військової інфраструктури Росії Німеччина почала фінансувати виробництво далекобійних систем озброєння в Україні, повідомила Die Welt. У липні був підписаний контракт на випуск понад 500 далекобійних дронів типу “Антонов-196” із радіусом дії 1 200 км і бойовим зарядом 50 кг. Міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що Україна дуже близька до отримання власних балістичних ракет.

Ще у травні 2025 року президент України Володимир Зеленський підкреслював необхідність швидкого розвитку балістичних можливостей для зміцнення обороноздатності країни.

Точні удари СБУ по російських нафтозаводах і військових об’єктах окупантів — як це впливає на Росію?

Як атаки українських дронів впливають на економіку та логістику Росії? Чому масовість атак вважається ключовим фактором їхньої ефективності? Як удари по нафтогазовій інфраструктурі впливають на відносини Росії з Китаєм та Індією? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:

• Андрій Мізовець, президент асоціації “Газові трейдери України”;
• Іван Ступак, військовий аналітик, співробітник СБУ (2004–2015 рр.);
• Валерій Боровик, засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact, учасник бойових дій;
• Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт Українського інституту майбутнього.

АНДРІЙ МІЗОВЕЦЬ: Українські удари — це лише розігрів перед серйознішими операціями

— У мене є підозра, що серія ударів, які останнім часом завдали українські сили безпілотних операцій, була синхронізована із закордонними партнерами України. Тому що все дуже добре вкладається в цю логіку. Ми вибиваємо перероблення нафти. А варіант продажу сирої нафти, який природно виникає за такого розвитку подій, також знижується у своїй імовірності.

Покупців російської нафти поступово стає менше. Відповідно, переробляти нафту, яка є, особливо ніде. І продати сиру нафту теж особливо нікому. Мені здається, цей “бойовий” ефект серйозно й боляче б’є по нафтогазових доходах нашого ворога. Це добре, але цього замало. Сподіватимемося, що ці удари триватимуть із набагато серйознішим і яскравішим ефектом.

Навіть у найкращі часи, коли санкцій не було, для відновлення установки первинного перероблення нафти, залежно від ступеня пошкодження, потрібно було далеко не місяць — можливо, навіть роки. Так, можливо, якісь частини будуть “канібалізовані” з інших установок, але все ж не варто забувати про нинішній час: збирання врожаю, наступ росіян, дефіцит і заборона експорту бензину. Тут “курочка по зернятку клює”.

Якщо ми б’ємо, а крім того, не лише НПЗ, а й залізниця зазнають серйозних і успішних ударів наших безпілотників, то в сумі вимальовується доволі сумна картина саме на південному напрямку в окупантів. Сподіватимемося, що це лише розігрів, а далі “вогонь” піде яскравіший і значніший.

Що стосується нафтогазового сектора, то не забуваймо, що й сервісні компанії в Росії працюють погано. Як кажуть експерти зсередини, Росія вийшла на пік можливого обсягу видобутку нафти, і далі він може лише падати. Для цього потрібні інвестиції, а їх немає. Кредити дорогі, професійні сервісні компанії давно пішли з Росії, а ті, хто їх замінив, недостатньо кваліфіковані, щоб підтримувати нафтоперероблення хоча б на нинішньому рівні. Тому перспективи в них невтішні. Ну й не забуваймо, що наші хлопці працюють над тим, щоб “горіло яскраво”.

Відсоток нафтогазових доходів у бюджеті Росії впав із більш ніж половини до приблизно 40%, якщо порівнювати попередній рік і сім місяців поточного. Результат є: вибиваються виробничі ланцюги, скорочуються можливості експорту. І варто згадати ще про два найбільш чутливі об’єкти — це термінали для експорту нафти.

ІВАН СТУПАК: Атаки на російські НПЗ — це більше удар по економіці РФ, а не по воєнній машині

— Говорити, що в Російській Федерації немає ППО, — неправильно. Вони мають самі системи, а також можливість їх виробляти. Раніше територія РФ вважалася великим плюсом. Вони дуже цим захоплювалися, що мають таку величезну територію, і у противника просто не вистачить ресурсів її захопити та обстрілювати. Але, з іншого боку, це виявилося і великим тягарем для РФ.

Москва, Санкт-Петербург, великі міста, великі паливні підприємства: склади та нафтопереробні комплекси — усе це вони можуть захистити. Але якщо говорити про географію, то на кожному кроці ППО не поставиш, і Україна намагається знаходити слабкі місця там, де ППО немає.

Залізниця — це основний шлях для переміщення вантажів територією РФ, і на кожному кілометрі  залізниці неможливо встановити ППО. Тому знаходять слабкі місця, релейні шафи, тягові підстанції, ураження яких може заблокувати рух транспорту на території Росії. Також цікавими є прольоти поблизу аеропортів у РФ. Так, в українців немає мети влучити в російський цивільний борт, але якщо є можливість під час маршруту безпілотника пролетіти неподалік аеропорту, створити колапс, активувати план “Килим”, — чому б і ні.

Зрозуміло, що удари по нафтопереробних заводах (НПЗ) більш яскраві та вражаючі, адже достатньо невеликої кількості вибухівки, щоб досягти потужного вау-ефекту. Але водночас треба розуміти, що ці удари жодним чином не вплинуть на воєнну машину РФ. Тут більше акцент на бюджет. Ми знаємо, що близько 40% російських доходів бюджету — це сировинні надходження, зокрема нафта й газ. І от таким знищенням на кілька мільйонів доларів російський бюджет втрачає прибуток: не сплачуються податки, товар не реалізується, виторг не надходить.

Неможливо з одного удару повністю паралізувати російську економічну машину, але регулярні удари, безумовно, мають свій вплив і наслідки.

ВАЛЕРІЙ БОРОВИК: Дуже важлива масовість ударів по РФ

— За різними оцінками, приблизно 30% бойової потужності дальньої та стратегічної авіації було знищено різними ударами та операціями. Це дуже важливо, адже запуск багатьох ударних потужностей, які працюють по Україні, здійснюється саме за допомогою дальньої авіації, без підльоту до зони ураження наших засобів ППО.

Кожен знищений елемент підвищує захист нашої країни від атак ворога. У нас є ракети, які можуть досягати цих цілей, а значить, ми можемо застосовувати різні сили, зокрема спецоперації, СБУ або ГУР на території противника. Це гарна ціль для наших дронів і ракет.

Зараз в Україні розвивається ракетний напрям. Крім того, з’явилася можливість постачання зі США, а також фінансування від Європи та НАТО. Тому ракети, які надходитимуть до нас, зможуть точно вражати цілі. Це добрі новини для нас найближчим часом.

Росія, звісно, намагається обходити санкції, але це складніше, ніж просто закупівля складників. Десь вони використовують компоненти із західних країн, десь із Китаю, який добре постачає електроніку та техніку, але в деяких випадках вони взагалі не можуть придбати потрібні деталі.

Масовість ударів дуже важлива. Збитки буде оцінено з часом, і ми побачимо їх у зменшенні масштабів виробництва дронів, із накопиченням на складах апаратів без необхідних деталей.

Наприклад, одна з комплектацій, яка стала ціллю під час останнього удару, — це криптозахист, що не дозволяє ефективно керувати дроном і захищати канали зв’язку. Це відкриває можливість для спуфінгу (маскування під довірене джерело), коли управління перехоплюють наші сили. Такі деталі є частиною технологічного ланцюга виробництва. Якщо якийсь компонент відсутній, виробництво зупиняється або заморожується, доки деталь не з’явиться.

Оцінку збитків потрібно буде робити з часом, і вона стане зрозумілою протягом кількох місяців. Діяти треба комплексно. Потрібно завдавати ударів по засобах виробництва, місцях базування дронів, логістичних ланцюгах — тобто по всьому, що стосується дронів до злету. Це можна робити різними операціями, дальніми ударами, ракетами та нашими діпстрайками.

СТАНІСЛАВ ІГНАТЬЄВ: Україна продовжує руйнувати нафтогазову інфраструктуру РФ

— У Російській Федерації налічується 82 нафтопереробних заводи (НПЗ), і, на жаль, лише 22 з них ми вміємо виводити з ладу. Ці заводи не створюють масштабної картини дефіциту пального, як хотілося б. Звісно, вони створюють певні проблеми в логістиці постачання пального в напрямку бойових дій, що відбуваються на території України.

Але ті дефіцити, про які говорить уряд РФ, особливо на Далекому Сході та в середній смузі Росії, пов’язані насамперед із тим, що це пальне використовується для заправки танків, вантажівок та іншої важкої техніки, яка щодня, щохвилини, щосекунди забирає життя українців.

Був також успішний удар безпілотників по одній із газокомпресорних станцій, що розташована на нафтопроводі Ямал-Казахстан. Цей нафтопровід має важливе значення, адже Індія та Китай припинили закупівлі російської нафти марки Urals.

Нагадаю, що нафта марки Urals — це суміш дуже важкої жирної нафти, видобутої в Російській Федерації, та нафти, що надходила з Казахстану, де вона змішувалася та спрямовувалася на НПЗ.

НПЗ у Китаї та Індії не можуть переробляти таку важку нафту, адже їхні технології перероблення відрізняються. Тому удар по цьому нафтопроводу — ключовий захід для ослаблення економіки Російської Федерації.

Нагадаю, що російські підприємства “Газпром”, “Роснефть” і “Росатом” — це три основні компанії, які фінансують тероризм на території України. Удар по кожному елементу цієї інфраструктури робить нас більш гнучкими та незалежними у цій війні.

Нафтопродукти, що виробляються в Росії, у першу чергу розраховані на внутрішній ринок, але також постачалися до Китаю та Індії. З початку повномасштабного вторгнення постачання значно скоротилися. Ми бачимо, що цих продуктів недостатньо, оскільки Росія посилює свої воєнні дії та потребує більшої кількості нафтопродуктів для потреб фронту. Ми продовжуємо руйнувати їхню нафтогазову інфраструктуру.

Крім того, Індія почала накладати штрафи на РФ за зірвані контракти з постачання нафтопродуктів, передусім дизеля та бензину з високим октановим числом. Це додає ще одну проблему для Росії, адже на тлі дефіциту нафтопродуктів запроваджені санкції лише поглиблюють ситуацію.

Китай наразі спостерігає, але є ймовірність, що він почне демпінгувати на ринку китайських нафтопродуктів, що може обвалити ціни на російську нафту.

Читайте також: Україна змінює пріоритети ударів по РФ — під прицілом заводи з виробництва “Шахедів”: аналіз Снєгирьова