Слідство виводить на Кремль: у Молдові розслідують проросійську змову перед виборами

Главу Гагаузької автономії у складі Молдови Євгенію Гуцул засудили до семи років позбавлення волі у напівзакритому закладі за співучасть у незаконному фінансуванні проросійської партії “Шор”. У тій же справі засуджено й колишню секретарку партії Світлану Попан, вона отримала шість років. Суд пом’якшив строки покарання, адже прокуратура вимагала засудити Гуцул до дев’яти років ув’язнення, а Попан — до восьми.

Росія готова витратити колосальні кошти заради втручання у парламентські вибори, які мають відбутися в Молдові 28 вересня. Кампанія з дезінформації, спрямована на виборців із молдовської діаспори, вже стартувала. Мета Москви — знизити явку виборців за кордоном або спонукати їх голосувати за підконтрольні РФ сили.

Боротьба з проросійськими силами в Молдові

Суд визнав Євгенію Гуцул і Світлану Попан винними у співучасті в незаконному фінансуванні проросійської партії “Шор”. Главу Гагаузької автономії зобов’язали повернути державі понад 2 млн доларів.

За версією обвинувачення, у 2019–2022 роках, коли Гуцул працювала секретарем політсили втікача-молдовського олігарха Ілана Шора, вона систематично ввозила в Молдову гроші з Росії. Кошти призначалися для оплати акцій протесту й виплати неофіційної зарплати членам територіальних партійних осередків.

Гуцул звинуватили в координації роботи офісів партії та отриманні грошей від організованого злочинного угруповання для фінансування діяльності “Шор”. Усі обвинувачення вона заперечує.

“Жодних грошей ані в Росію, ані з Російської Федерації я не возила. Кожна партія отримує фінансування як з бюджетних коштів, так і шляхом пожертв”, — заявила Гуцул.

Антикорупційна прокуратура передала до суду справу проти Євгенії Гуцул у квітні 2024 року. У березні 2025-го її затримали в аеропорту Кишинева і взяли під варту. У квітні суд змінив запобіжний захід на домашній арешт. Після винесення вироку главу Гагаузької автономії заарештували в будівлі суду.

“У зв’язку із сукупністю злочинів, встановити Гуцул Євгенії Олександрівні остаточне покарання у вигляді семи років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправному закладі закритого типу для жінок”, — сказала суддя Буюканського суду Кишинева Анна Кучереску.

У 2023 році Євгенія Гуцул виграла вибори на посаду башкана — глави Гагаузької автономії. Балотувалася вона від партії “Шор”. У цьому ж році політсилу визнали неконституційною. До слова, в її виборчій кампанії активну участь брали російські політики. А закликали голосувати за неї улюбленці кремлівської еліти — Кіркоров, Басков і Михайлов.

На посаді глави регіону Гуцул послідовно виступала проти політики Кишинева і скаржилася на утиски з боку влади. Прессекретар Путіна Пєсков звинуватив владу Молдови в “тиску на політичних опонентів”. Москва дорікає Кишиневу і в переслідуванні втікача-олігарха Ілана Шора.

Він у 2024-му оголосив про створення блоку “Перемога”, який об’єднав не лише його колишніх однопартійців, а й представників інших проросійських сил. Вони мали намір взяти участь у парламентських виборах у Молдові наприкінці вересня. Але Центральна виборча комісія відмовилася включити політсили до передвиборчого списку. А після перевірки фінансової діяльності — рекомендувала правоохоронним органам обмежити діяльність партій.

“Комісія зафіксувала численні випадки незаконного фінансування, зокрема оренду приміщень без оформлення договорів, проведення протестів і мітингів з ознаками дестабілізації, організацію поїздок прихильників користуючись з партій або пов’язаних із ними осіб, роздачу грошей, продуктів, подарунків і проведення розважальних заходів, агітацію із використанням незаконних друкованих матеріалів”, — йдеться в публікації видання NewsMaker.

Москва розгорнула масштабну кампанію з дезінформації й пропаганди. Спрямована вона на громадян Молдови в країні й за кордоном. Росія хоче спонукати виборців голосувати за проросійські партії або знизити явку на виборах, зокрема на закордонних дільницях.

“Ця кампанія спрямована на деморалізацію виборців діаспори, з метою спонукати їх залишатися вдома… Сфабриковані повідомлення під маскою легітимних європейських ЗМІ спрямовані на підрив довіри до демократичних інститутів Молдови і є спробою посіяти смуту серед молдовських громад за кордоном”, — заявив радник президента Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секрієру в інтерв’ю виданню Politico.

Мета Кремля — підпорядкувати Молдову і саботувати прагнення Кишинева до євроінтеграції, заявила президентка країни Мая Санду. З цією метою РФ планує залучити лише через криптогаманці близько 100 млн євро.

Тим часом міністри закордонних справ країн-учасниць “Люблінського трикутника” — України, Польщі, Литви, а також Молдови й Румунії найближчим часом проведуть зустріч. На порядку денному — зокрема протидія російській пропаганді.

“Росія як країна-терорист використовує кіберпростір для реалізації загроз безпеці й стабільності демократичного світу. Альянс стане платформою, що дозволить посилити колективну кібербезпеку країн-учасниць і виробити дієві механізми протидії цим загрозам”, — зазначила секретарка Національного координаційного центру кібербезпеки Наталія Ткачук на сайті Ради національної безпеки та оборони України (РНБО).

Формування кіберальянсу — частина домовленостей президентів України, Румунії й Молдови за результатами четвертого саміту Україна — Південно-Східна Європа. Йдеться про обмін інформацією, розробку рішень за допомогою штучного інтелекту й підготовку фахівців для забезпечення спільної кібербезпеки. Особливу увагу Альянс приділятиме захисту об’єктів критичної інфраструктури та демократичних інститутів.

Втручання РФ у парламентські вибори в оцінці експертів

Якими методами РФ хоче вплинути на результати парламентських виборів у Молдові? Чому Кремлю потрібен проросійський уряд у Кишиневі? Як влада Молдови бореться з гібридною загрозою з боку РФ? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Іон Тебирце, політичний оглядач і виконавчий директор Центру інформації й документації НАТО в Республіці Молдова;
• Оазу Нантой, депутат парламенту Республіки Молдова;
• Андрей Курерару, експерт у сфері безпеки Watchdog.md.

ІОН ТЕБИРЦЕ: Для Молдови курс на Європейський Союз має стати безальтернативним

— Діаспора як елемент, здатний вплинути на результати виборів, почала проявлятися з 2016 року. До того часу більшість молдовської діаспори вже проживала на Заході й мала зовсім інший погляд на європейський курс Республіки Молдова. Ці погляди різко відрізнялися від поглядів того електорату, який залишався всередині країни.

Якщо всередині Молдови голоси виборців приблизно діляться 50 на 50, то в діаспорі 80-90% голосують за проєвропейські партії. Саме завдяки діаспорі Мая Санду змогла виграти президентські вибори у 2020 і 2024 роках. Також завдяки їй на парламентських виборах 2020 року перемогла проєвропейська “Партія дії та солідарності”. У цьому контексті стали помітні зміни у підході Російської Федерації до молдовської діаспори.

Якщо раніше в політичних меседжах із Москви діаспору або ігнорували, або уявляли як “другорядний” електорат, який взагалі не повинен брати участь у виборах, то тепер таких меседжів немає. Навпаки, РФ просуває ініціативи, спрямовані проти нинішньої проєвропейської партії, що була при владі останні чотири роки. Основний меседж у тому, що ця партія нібито нічого не зробила для діаспори, використала її та обманула очікування.

Росія намагається спровокувати саботаж участі діаспори у виборах, щоб вона не голосувала і, природно, не підтримала проєвропейські сили. Мета — щоб перевага була на боці внутрішнього молдовського електорату, який здебільшого схильний голосувати за ліві проросійські партії.

Сьогодні в Республіці Молдова електорат умовно поділяється на три групи:

• проєвропейський, правий електорат;
• проросійський, лівий електорат — в основному це етнічні меншини, російськомовні громадяни;
• центристський електорат — помірно проєвропейський, але може голосувати за альтернативні проєвропейські партії, які не представляють нинішній уряд.

Ситуація всередині країни зараз збалансована: жодна зі сторін не виграє з абсолютною перевагою. І саме діаспора стає тим фактором, який на останніх виборах схиляв чашу терезів на бік проєвропейських сил. Саме тому зараз Росія намагається зірвати участь діаспори у виборах. Якщо явка буде високою, то, як показує практика, 90% і більше виборців — це прихильники проєвропейських партій і політиків.

За останні три роки Молдова суттєво наблизилася до Європейського Союзу. Ці вибори можна вважати вирішальними. Якщо проєвропейський уряд буду збережений, і при владі залишаться відповідні партії, то протягом наступних чотирьох років країна може настільки зблизитися з ЄС, що європейський курс стане безальтернативним. У цьому випадку Росії буде надзвичайно складно повернути Молдову у сферу свого геополітичного впливу — ситуація стане схожою на ту, що була з балтійськими країнами.

Росія використовує всі доступні ресурси для втручання у вибори, зокрема кібератаки. Однак, на мої припущення, масштабні атаки на сервери Центральної виборчої комісії можливі лише у разі, якщо у РФ буде інформація, що проросійські сили програють. Якщо ж у них будуть дані про перемогу лояльних Москві партій — я не думаю, що вони будуть загострювати ситуацію і провокувати напруження.

Якщо перемогу в Молдові здобудуть проєвропейські сили, не виключено, що Росія спробує підірвати легітимність виборів.

ОАЗУ НАНТОЙ: РФ створює образ ворога в особі центральної влади Молдови

— Як мінімум три роки тому ми почали усвідомлювати ризики для Молдови, пов’язані з нападом Росії на Україну та гібридною війною, розв’язаною проти нашої країни. Відповідно, ми почали до цього готуватися і вносити зміни в молдовське законодавство. Пам’ятаю, як у 2023 році ми провели 14 публічних слухань, під час яких обговорювали й приймали поправки, зокрема, що стосуються роботи Служби інформації та безпеки.

Можна сказати, що молдовська держава почала цей процес із великим запізненням. Проте ми почали вчитися і намагатися боротися з незаконним зовнішнім втручанням — передусім у формі нелегального фінансування та підривної антидержавної діяльності. Це не просто політична діяльність — це свідома антидержавна підривна активність з боку РФ.

Масштаби цієї підривної діяльності важко навіть оцінити. Коли президент Мая Санду, після засідання Ради національної безпеки, вийшла до преси та оголосила весь спектр інструментів, які Росія використовує проти Молдови — це було лише систематизоване підтвердження того, що нам давно відомо.

Росія під приводом парламентських виборів, призначених на 28 вересня цього року, фактично хоче здійснити державний переворот і привести до влади прокремлівських маріонеток. Це навіть не проросійські політичні партії, не опозиція, а інструменти злочинної політики Кремля. Мета — перетворити Молдову на дещо подібне до Білорусі та плацдарм для удару в спину Україні. Причому на кордоні з НАТО і Європейським союзом.

Гучні заяви з Кремля свідчать про те, що Росія використовує Гагаузьку автономію як інструмент антидержавної політики. Однак ситуація там неоднозначна. Не все, що відбувається в Гагаузії, керується Кремлем.

Існує послідовна політика уряду Молдови, який у партнерстві з місцевою владою реалізує безліч соціальних та інфраструктурних проєктів, а також проєктів у сфері освіти. Проблема в іншому: в автономії склалася абсолютно ненормальна ситуація — група проплачених демагогів штучно створює атмосферу психозу та образ ворога в особі кишинівської влади.

Олігарх Ілан Шор був засуджений у Молдові до 15 років ув’язнення і зараз переховується в Росії. Він слухняна маріонетка Кремля, яку використовують у підривній антидержавній діяльності в Молдові.

Звичайно, Шору важливо зберегти обличчя. Він же не може визнати, що свідомо підставив Євгенію Гуцул і використовує її як деяку “сакральну жертву”. Але правда в тому, що наша юстиція займалася цією справою два роки та ніяких “сакральних жертв” тут немає. Не треба шукати політику там, де діють інститути правової держави.

Шор, як придворний провокатор, буде робити гучні заяви. Йому важливо зберегти імідж людини, яка не пожертвувала своїми людьми.

Боротьба триває. Я переконаний, що в нашому суспільстві є позитивні тенденції. Але з наближенням парламентських виборів атаки з боку Росії стають все більш агресивними, брутальними та цинічними.

АНДРІЙ КУРЕРАРУ: Росія веде серйозну гібридну війну

— Молдова — це частина плану Росії щодо “збирання земель”. У нас немає ілюзій. Якщо дивитися на те, що відбувається в Україні й взагалі в регіоні, стає зрозуміло, що ситуація дуже серйозна. У Молдові вже зафіксовано близько 140 тис. куплених голосів.

Минулого року як мінімум 200 представників церкви побували в Російській Федерації, а потім вели пропаганду проти Європейського Союзу. Зараз ми фіксуємо нові переміщення тих же людей — але вже за іншими схемами: до Сербії, до Ізраїлю, до Придністров’я. Там вони отримують гроші та методичні вказівки, щоб впливати на політичні погляди наших громадян.

Паралельно лунають прямі погрози та заяви від пана Ілана Шора, в яких він прямо каже, що після виборів Молдова має вступити до ОДКБ (організація Договору про колективну безпеку, — ред.), тобто — фактично втратити свій нейтралітет і стати частиною військового альянсу під контролем Російської Федерації. А Росія, нагадаю, сьогодні — це держава-агресор на території Європи. Для молдовського народу це абсолютно неприпустимо.

Потрібно розуміти: більшість людей у Молдові здивуються таким поглядам. Але, з усім тим, існують і проросійськи налаштовані громадяни — зазвичай, російськомовні, або ті, хто мав зв’язки з Москвою, або ті, хто ностальгує за Радянським Союзом.

У Кремлі хочуть взяти Молдову малими засобами — не танками, а через вибори, маніпуляції, вплив і підкуп.

У кремлівському наративі постійно звучить, що в Молдові нібито існує русофобія, що ми не визнаємо героїв Другої світової війни, а навпаки, “визнаємо нацистів” — мається на увазі, що ми нібито вшановуємо румунську армію, яка брала участь у тих подіях, і при цьому ігноруємо внесок Радянської армії. Так, у нас є ветерани з обох сторін. Але саме на цьому тлі Кремль роздмухує дискурс.

Однак цей наратив також адресовано і внутрішньому електорату Молдови, щоб знову підняти тему “порушення прав російськомовних”. Якщо повторювати щось багато разів — люди починають у це вірити. І нічого доброго це нам не обіцяє. В Молдові не проходить жодного тижня, щоб спікер МЗС РФ не робив якісь провокаційні заяви.

Наша держава стоїть перед серйозними викликами. Але ми впевнені, що зможемо вистояти та пройти цей шлях.

Читайте також: Затягнути війну, але не дати РФ програти: чому Китаю вигідно допомагати Кремлю в агресії проти України