Очільницю Гагаузької автономії у складі Молдови Євгенію Гуцул засудили до семи років в’язниці напівзакритого типу за співучасть у незаконному фінансуванні проросійської партії “Шор”. У цій же справі засуджена і колишня секретарка партії Світлана Попан, вона отримала шість років. Суд пом’якшив терміни покарання, адже прокуратура вимагала засудити Гуцул до дев’яти років позбавлення волі, а Попан — до восьми. Детальніше — в матеріалі журналістів FREEДОМ.
Суд визнав Євгенію Гуцул і Світлану Попан винними в співучасті в незаконному фінансуванні проросійської партії “Шор”. Главу Гагаузької автономії зобов’язали повернути державі понад 2 мільйони доларів.
За версією звинувачення, в 2019-2022 роках, коли Гуцул працювала секретарем політсили молдавського олігарха-втікача Ілана Шора, вона систематично ввозила до Молдови гроші з Росії. Кошти призначалися для оплати акцій протесту і виплати неврахованої зарплати членам територіальних партійних відділень.
Гуцул звинуватили в координації роботи офісів партії і отриманні грошей від організованого злочинного угруповання для фінансування діяльності “Шор”. Всі звинувачення вона заперечує.
“Ніяких грошей ані в Росію, ані з Російської Федерації я не возила. Кожна партія отримує фінансування як з бюджетних коштів, так і шляхом пожертвувань”, — заявила Гуцул.
Антикорупційна прокуратура передала до суду справу проти Євгенії Гуцул у квітні 2024 року. У березні 2025 року її затримали в аеропорту Кишинева і відправили під варту. У квітні суд змінив запобіжний захід на домашній арешт. Після винесення вироку главу Гагаузької автономії заарештували в будівлі суду.
“У зв’язку з сукупністю злочинів, встановити Гуцул Євгенії Олександрівні остаточне покарання у вигляді семи років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній установі закритого типу для жінок”, — сказала суддя Буюканського суду Кишинева Анна Кучереску.
У 2023 році Євгенія Гуцул виграла вибори на посаду башкана — глави Гагаузької автономії. Балотувалася вона від партії “Шор”. У цьому ж році політсилу визнали неконституційною. До речі, у виборчій кампанії Гуцул брали активну участь російські політики. А закликали голосувати за неї улюбленці кремлівської еліти — Кіркоров, Басков і Михайлов.
На посаді глави регіону Гуцул послідовно виступала проти політики Кишинева і скаржилася на утиски з боку влади. Прессекретар Путіна Пєсков звинуватив владу Молдови в “тиску на політичних опонентів”. Москва дорікає Кишиневу і в гоніннях проти олігарха-втікача Ілана Шора.
У 2024 році він оголосив про створення блоку “Перемога”, який об’єднав не тільки його колишніх однопартійців, але й представників інших проросійських сил. Вони мали намір взяти участь у парламентських виборах у Молдові наприкінці вересня. Але Центральна виборча комісія відмовилася включати політсили до передвиборчого списку. А після перевірки фінансової діяльності — рекомендувала правоохоронним органам обмежити діяльність партій.
“Комісія зафіксувала численні випадки незаконного фінансування, зокрема оренду приміщень без оформлення договорів, проведення протестів і мітингів з ознаками дестабілізації, організацію поїздок прихильників за рахунок партій або пов’язаних з ними осіб, роздачу грошей, продуктів, подарунків і проведення розважальних заходів, агітацію з використанням незаконних друкованих матеріалів”, — йдеться в публікації видання NewsMaker.
Москва розгорнула масштабну кампанію з дезінформації та пропаганди. Вона націлена на громадян Молдови в країні та за кордоном. Росія хоче спонукати виборців голосувати за проросійські партії або знизити явку на вибори, зокрема на закордонних дільницях.
“Ця кампанія спрямована на деморалізацію виборців діаспори, з метою спонукати їх залишатися вдома… Сфабриковані повідомлення під маскою легітимних європейських ЗМІ націлені на підрив довіри до демократичних інститутів Молдови і є спробою посіяти смуту серед молдавських громад за кордоном”, — заявив радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру в інтерв’ю виданню Politico.
Ціль Кремля — підкорити Молдову і саботувати прагнення Кишинева до євроінтеграції, заявила президентка Мая Санду.
Раніше Москва вже намагалася вплинути на результати молдавських президентських виборів і референдуму про вступ до Євросоюзу. Незважаючи на організацію масштабних проросійських акцій і вливання величезних коштів на підкуп виборців, більшість громадян висловилися за євроінтеграцію, а президентські вибори знову виграла Санду.
Читайте також: Путін хоче контролювати Молдову, втручаючись у виборчий процес — розбір (ВІДЕО)
Нагадаємо, 20 липня у Молдові розпочалося подання документів до Центральної виборчої комісії (ЦВК) політичними партіями та політиками для реєстрації участі в парламентських виборах. Вони мають відбутися 28 вересня 2025 року. Напередодні ЦВК Молдови відмовила в реєстрації блоку проросійського олігарха Ілана Шора “Перемога”.














