Трамп пообіцяв “важливу заяву” щодо Росії: що це буде — думки глядачів FREEДОМ та експертів

Президент США Дональд Трамп планує у понеділок, 14 липня, зробити важливу заяву, що стосується Росії. За його словами, він розчарований позицією кремлівського диктатора Володимира Путіна щодо припинення війни проти України. Аналітики відзначають, що в Білому домі зрозуміли: дружня риторика у спілкуванні з Москвою не дає жодних результатів у просуванні до миру. Путін увесь цей час обманював президента США і не збирався припиняти кровопролиття. Видається, Трамп це усвідомив.

Чи готовий Трамп затвердити нищівні санкції проти Росії?

У січні 2025 року, одразу після своєї інавгурації, Дональд Трамп заявляв, що має добрі стосунки з Путіним і переконаний, що вдасться укласти мирну угоду. Уже в лютому відбулася телефонна розмова між ними, яку Трамп назвав чудовою й оцінив як початок переговорів щодо завершення війни Росії проти України.

І російська пропаганда, і сам кремлівський диктатор намагалися всіляко лестити президентові США. Путін стверджував, що після замаху на Трампа у Пенсильванії довго молився за нього як за близьку людину. Крім того, Путін замовив портрет американського лідера з піднятим догори кулаком — фактично одразу після інциденту на мітингу. Подарунок був переданий через спецпосланця Стіва Віткоффа. Кремль також щедро сипав компліментами і самому Трампу, і його дружині Меланії. Спочатку така тактика, видно, спрацьовувала.

Однак навесні, після масованих атак Росії по українських містах, Трамп різко змінив тон. Вперше він публічно назвав Путіна божевільним і пригрозив вторинними санкціями. Джерела з його оточення акцентували, що це була не гра для електорату, а емоційна реакція на кадри зруйнованих українських міст. Західні ЗМІ писали, що Путін ризикує зруйнувати “золотий міст”, який Трамп йому протягнув. Утім, тоді це радше звучало як попередження — президент США ще сподівався, що вдасться домовитися, і давав Путіну шанс.

“Володимир Путін не усвідомлює, що, якби не я, з Росією вже сталося б багато справді поганих речей, і я маю на увазі дуже поганих. Він грає з вогнем!”, — заявив Трамп.

Після наступної телефонної розмови Трамп очікував конкретних кроків щодо припинення вогню, але нічого не змінилося. Навіть після зустрічей у Стамбулі, де на словах Москва готувалася до мирних переговорів, на практиці по Україні й надалі запускали сотні ракет і безпілотників. Кремль відмовився погоджуватися на 30-денне припинення вогню, а перемовники висували нічим не обґрунтовані вимоги. Увесь цей час російська армія не припиняла комбіновані удари по мирних українських містах.

“Путін хоче, щоб наші люди страждали, щоб вони тікали з України, і щоб домівки, школи, саме життя були знищені всюди, не лише біля фронту. Пам’ятайте, лише рік тому багато хто вважав, що Росія хоче реальних мирних переговорів, справжнього миру — реальних перемовин і припинення вогню. Москва надсилала ці сигнали, і це все було частиною їхньої пропаганди — спроби показати, що Україна не прагне миру. Але ми тоді вже казали — має бути тиск на Росію, бо вона не готувалася до миру. А тепер усі бачать, що Путін відкинув кожну мирну пропозицію і нарощує насильство”, — зазначив президент України Володимир Зеленський.

Нові хвилі атак, тиск Конгресу і союзників, а також саботаж усіх мирних ініціатив Кремлем зрештою призвели до того, що Трамп, схоже, перестав плекати ілюзії. Запроваджені тарифи у 500% на товари країн, які купують російську нафту, газ і уран, можуть стати реальністю вже найближчим часом.

Американські ЗМІ повідомляють, що Трамп готовий підписати документ про нові нищівні санкції проти Росії, але за умови, що отримає більше контролю над їхнім застосуванням.

На думку експертів, саміт НАТО в Гаазі також відіграв значну роль у зміні позиції Трампа щодо Путіна. Президент США пообіцяв розглянути можливість передачі Україні додаткових систем ППО Patriot і брав участь в обговоренні військових закупівель через НАТО для Києва. На полях саміту він почув багато закликів до дій від ключових союзників по альянсу. Там же відбулася його зустріч із Володимиром Зеленським. Розмова тривала близько години й була досить продуктивною.

“Після пів року скепсису Білого дому щодо Києва і дружності до Москви президент Дональд Трамп і провідні республіканці змінили курс: Білий дім готується відправити додаткове озброєння в Україну, а Конгрес переходить до запровадження нових жорстких санкцій проти Росії. Зміна позиції цього тижня відбулася на тлі невдоволення Трампа, що зростає, небажанням Володимира Путіна серйозно обговорювати припинення війни проти України. Ще на початку року Трамп обіцяв швидко покласти край конфлікту, але зараз він зрозумів, що все було марно”, — пише The Washington Post.

Спершу у Кремлі стверджували, що заяви Трампа — результат емоційної напруги або того, що президента США начебто дезінформують. Згодом російські пропагандисти почали називати Трампа несамостійною фігурою, залежною від оточення. А тепер в ефірах федеральних каналів звучать звинувачення у “байденізації” Трампа та в черговому “ударі в спину”.

На полях саміту АСЕАН у Малайзії глава МЗС Росії Сергій Лавров намагався переконати держсекретаря США Марко Рубіо, що Москва лише реагує на загрози, а Київ нібито не здатен до переговорів. У відповідь Рубіо ще раз відмітив позицію американського президента.

“Я поділяю слова президента про розчарування і невдоволення відсутністю прогресу у мирних переговорах чи у просуванні вперед. Ми вважаємо, що витратили багато часу й сил на це питання, але поки що недостатньо результату. Нам потрібна дорожня карта, яка визначить, як цей конфлікт може бути врегульований. Ми обмінялися ідеями щодо того, як це може виглядати. І, звісно, я передам це президентові й сподіваюся, що ми зможемо на цьому щось побудувати”, — прокоментував Рубіо.

У Кремлі, ймовірно, вигадають ще чимало хитрощів, щоб затягнути процес мирного врегулювання. Але в Білому домі навряд чи надалі будуть цьому довіряти. На засіданні уряду Трамп знову повторив: “Путін завжди дуже люб’язний із нами, але це безглуздо”. Щодо законопроєкту про посилення санкцій проти Росії, Конгрес може розпочати його розгляд уже цього місяця.

Думки глядачів FREEДОМ

Президент США Дональд Трамп анонсував “важливу заяву” щодо Росії, наголосивши, що дуже розчарований у Путіні.

Неочікувані санкції? Удари по російському ВПК? Торговельне ембарго? Про що йтиметься — глядачі поділилися припущеннями у коментарях:

• “Схоже, це буде обіцянка знову дати Вові час подумати… Трамп завжди дає йому час. Попри весь жах, який творить цей нелюдь в Україні. Це такий план — говорити балачки і під їх прикриттям нескінченно давати Вові час на здійснення його планів”;
• “Ну, про що ще може говорити Трамп? Звісно, про якусь угоду”;
• “Дасть Україні далекобійну зброю і дозволить бити далеко і багато по НПЗ. І ще назве величезні суми підтримки для України, пригрозить Росії, буде багато емоційного складника”;
• “Санкції будуть запроваджені однозначно. Але сподіваюся, що Україна отримає таку зброю, якої ще не було. І це змінить географію війни у короткі строки”;
• “У понеділок Трамп скаже: “Володя хороший хлопець, він розуміє, що війна — це погано, я йому вірю, все буде ОКЕЙ”;
• “Він скаже: я їх покараю або не покараю. Дам ще два тижні…”.

Думки експертів

Про зміну стратегії Трампа та можливі позитивні рішення для України в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента України;
  
• Євген Костогризов, аналітик Ради зовнішньої політики “Українська призма”;
  
• Максим Блант, економічний оглядач і публіцист;
  
• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Коли США повністю включаться у підтримку України, ми побачимо наляканого Путіна

— Немає сумнівів у тому, хто такий Путін насправді. Це абсолютно виражений психотип маніяка, схильного до масових убивств, катувань і насильства. Це точно не творець. Подивіться на Росію — це провальна країна, у якій усе перебуває в занепаді. Це неконкурентна держава. Сам Путін, безумовно, не є людиною бодай із середніми політичними чи управлінськими якостями. На жаль для всього людства, він отримав у своє розпорядження значні військові ресурси, які сьогодні активно використовує.

Що стосується заяв Трампа, це об’єктивна частина. Довгий час у нього була ілюзія щодо Росії, і він мав на це право. Він вважав, що, можливо, шляхом особистого тиску та прямої комунікації зможе переконати Путіна в нераціональності його поведінки. Тут слід віддати належне Трампу — він наполегливо це робив, шукав варіанти швидкого завершення війни й усяко йшов назустріч — не в сенсі, щоб Росія отримала все, чого хоче, а щоб пояснити, наскільки це загрожує наслідками для неї самої, якщо вона не зупиниться. На жаль, це зайняло певний час. Але, на щастя, Трамп, очевидно, вже після шостої телефонної розмови зрозумів, що Путін повністю неадекватний, не сприймає жодних аргументів і цілком зациклений на ідеї знищення іншої держави.

Сьогодні очевидно, що Путін цю війну не виграє в жодному сенсі. Проте, на жаль, через наявність ресурсів він її поки і не програє. Водночас Путін не може із неї вийти. Тому все, що він робить зараз, позбавлене сенсу.

Заяви Трампа, на мій погляд, абсолютно об’єктивні та історично зумовлені. Коли всі союзники — Україна, безумовно зацікавлена у співпраці зі США, і Європа — стверджують, що це режим ризиків і неадеквата, з яким неможливо домовитися, Трамп починає діяти так, як має діяти лідер, що домінує. Лідер, який прагне відновити матрицю міжнародного права, архітектуру безпеки й повернути нас до розуміння сучасного світу.

Трамп готовий ефективно обговорювати посилення санкційного тиску. Він працює з Конгресом, де вже є законопроєкт Блюменталя — Грема, який може серйозно вплинути на позицію країн — основних покупців російської сировини, таких як Китай, Індія, Бразилія та інші. Саме завдяки цим країнам Росія отримує грошові потоки, якими фінансує війну.

Крім того, Трамп анонсує важливі заяви щодо Росії. Подивимося, якими будуть ці рішення, але головне розуміти: у Сполучених Штатів справді є весь спектр інструментів для примусу Росії. Для США надзвичайно важливо їх використовувати.

Інакше ситуація складатиметься катастрофічно з погляду репутації, адже Росія прагне підірвати авторитет США, ізолювати їх і зменшити їхню глобальну вагу. Окрім убивств мирних громадян України, є й це паралельне завдання — ослаблення Європи та Сполучених Штатів.

Якщо нинішнє партнерство України, Європи та США — синхронізоване й засноване на чіткій позиції Трампа — посилюватиметься і супроводжуватиметься логістикою дій, це буде чудовим розвитком подій. Нарешті починає складатися переговорна конструкція, у якій беруть участь справді впливові країни — Китай, Туреччина, Бразилія та інші держави Глобального Півдня, а Росія посяде те місце, яке їй і належить. Вона не модеруватиме переговорні процеси, як намагалася робити раніше, і вже точно не виставлятиме фейкові клоунські делегації, як це було в Туреччині. Росія сидітиме на приставному стільці, а решта країн визначатимуть правила.

Якщо Трамп розпочне передачу унікальної зброї Україні (поки що йдеться насамперед про системи протиракетної оборони), це матиме найважливіший вплив на перебіг війни й поведінку Путіна. Щойно США повернуться до максимально тісної співпраці й почнуть математично вивірено забезпечувати Україну потрібною кількістю озброєнь, ми побачимо, як зникає суб’єкт Путіна. Він рідше робитиме свої пихаті, дурні заяви про те, чому він прийшов вирізати громадян іншої країни. Ми знову побачимо налякану людину, яка ховається. Це буде свідчити про наближення кінця війни.

Важливо розуміти два принципові моменти. Перше: без примусу Росії жодних переговорів, жодних зупинок війни не буде. І друге: для примусу потрібні особливі інструменти, а точніше, їх математично вивірена кількість. Це зброя для України й санкції — санкції і ще раз санкції. Не затяжного секторального характеру, а обмежувальні та навіть заборонні.

ЄВГЕН КОСТОГРИЗОВ: Трамп визнав провал попередньої стратегії і намагається її виправити

— Риторика Трампа справді змінилася буквально кілька днів тому. Ми вже бачили натяки у цьому напрямі. Дії, які здійснює адміністрація США на підтримку України, набагато більш тривалі й системні, ніж просто миттєві “хотілки” Дональда Трампа, як це, на жаль, нерідко бувало.

Саме з цієї причини ми можемо говорити не лише про зміну риторики чи тактики, а про те, що українська дипломатія виявилася ефективною. І що ще важливіше — адміністрація Дональда Трампа, хай і з великим запізненням, усе ж здатна побачити, як насправді йдуть справи.

Російська Федерація повністю розчарувала президента Трампа. Не лише так, як він сам це озвучив, але, на мою думку, і особисто, і політично, і на всіх можливих рівнях.

Президент Трамп опинився в ситуації, коли Путін місяцями вів із ним лише видимість переговорів. По суті, це були лише ілюзії діалогу. У підсумку Трамп опинився осоромленим перед українськими партнерами, перед європейськими союзниками, а що ще важливіше — перед самим собою і своїм найближчим оточенням. Нарешті він це усвідомив і вирішив зайняти більш рішучу позицію.

Друга причина, яка, як мені здається, також зіграла роль, — це усвідомлення Трампом того, що його попередня стратегія просто виявилася неефективною. Визнавати власні помилки — не в його стилі. Але, як ми бачимо, хоча він і не сказав прямо, що це була помилка, фактично він зараз її виправляє. Це дуже важливий і позитивний сигнал.

Будемо сподіватися, що Російська Федерація не зможе перехопити ініціативу. Хоча абсолютно очевидно, що вона намагатиметься це зробити. Уже зараз видно, що у Кремлі реагують. На мою думку, буквально за день чи два після перших сигналів від Трампа про зміну позиції у Куала-Лумпурі відбувся діалог між Марком Рубіо та Сергієм Лавровим. Рубіо заявив, що Російська Федерація представила якесь “нове бачення” врегулювання ситуації.

Важко уявити, що там викладено, але я сумніваюся, що це якийсь реальний прорив. Найімовірніше, Росія просто знову намагається тягнути час і вигадувати чергові пояснення, чому вони нібито не можуть припинити агресію і вивести війська з України. Швидше за все, у цих пропозиціях викладені саме такі аргументи.

Інакше кажучи, Росія всіма можливими способами намагатиметься за допомогою нових “ідей” переконати США затягувати рішення про допомогу Україні.

У понеділок буде щось на кшталт, якщо не ультиматуму Росії, то принаймні погроз — можливо, і Росії, і Україні — щодо того, як і коли має завершитися війна. Імовірно, Трамп і його команда нарешті дозріли, щоб заявити про більш рішучу позицію.

Не факт, що все буде саме так, але ймовірність є. Можливо, ми почуємо не просто заяву, а конкретну ідею чи план дій — що мають зробити сторони, щоб бойові дії припинилися, і як саме США збираються змусити насамперед Росію це виконати.

МАКСИМ БЛАНТ: Трампу вигідний закон про збільшення мит для союзників РФ

— Якщо спочатку законопроєктом Грема — Блюменталя передбачалося, що будуть запроваджені 500-відсоткові мита щодо торгівельних партнерів Росії, які купують у неї нафту та інші товари, то в остаточному варіанті законопроєкту це положення змінилося. Тепер право запроваджувати такі мита — аж до 500% — повністю передано на розсуд Дональда Трампа.

Чи буде це 500%, чи, наприклад, 50%, і чи будуть мита взагалі застосовуватися, чи залишаться лише загрозою — це рішення ухвалюватиме особисто Трамп. Для нього цей законопроєкт, безумовно, дуже вигідний. Раніше, коли він запроваджував торгівельні мита в рамках так званого “дня визволення”, ці заходи оскаржувалися в суді, і Трампу доводилося доводити, що у нього були законні підстави для запровадження надзвичайного стану.

Тепер новий законопроєкт розв’язує йому руки у питаннях торгівельних відносин із Китаєм, Індією та іншими найбільшими покупцями російської нафти. Тому він і заявив: “Вирішувати мені, які мита і коли будуть запроваджуватися, і проти кого”.

У нинішньому вигляді документ, найімовірніше, справді буде ухвалено. З одного боку, він дає Трампу можливість дуже швидко приймати рішення. З іншого боку, це не є гарантією, що санкції в повному обсязі будуть реалізовані. Я думаю, що законопроєкт затвердять без проблем у тому вигляді, в якому Трамп його анонсував. Дотепер і демократи, і республіканці не заперечували проти ініціативи. Нагадаю, що його авторами стали не лише Ліндсі Грем, але й Річард Блюменталь, який представляє Демократичну партію.

У Кремлі вже давно попереджають бізнес і експертне середовище, а також органи економічного управління, щоб ніхто не мав надмірних ілюзій щодо пом’якшення санкційного режиму. При цьому російська економічна команда, наскільки можна судити, налаштована дуже рішуче й розуміє, що економіка перебуває на межі серйозної кризи, якщо не вже у стані самої кризи.

Посилення санкцій може виявитися зовсім не тим сценарієм, на який розраховували. Це суперечить усім стратегіям, які російські міністерства писали від початку року.

Ще недавно слово “санкції” можна було вживати лише разом із терміном “імпортозаміщення”, запевняючи, що тепер усе виробляється самостійно й більше не потрібно звертатися до Заходу за товарами, яких раніше в Росії не випускали. Зараз риторика змінилася. З’ясувалося, що санкції справді створюють проблеми для бізнесу, гальмують технологічний розвиток і негативно впливають на економіку загалом.

При цьому за кілька місяців після вступу на посаду Трампа стало очевидно, що він часто перебільшує неадекватність і загрози своїх рішень. Як кажуть у покері, він блефує. Тому в Кремлі, найімовірніше, не надто серйозно ставляться до його заяв. Основними покупцями російської нафти залишаються Китай та Індія, і малоймовірно, що хтось серйозно розглядає варіант запровадження США 500-відсоткових мит проти всієї торгівлі з цими країнами. Це виглядає малореалістично навіть із погляду самих американців. Утім, прецеденти існують.

Ще одна важлива проблема нового законопроєкту й посилення санкцій загалом полягає в тому, що після приходу в адміністрацію команди Ілона Маска були зруйновані механізми моніторингу за дотриманням санкцій. Їх доведеться відновлювати, якщо США справді захочуть серйозно грати у ці ігри.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Вікно політики умиротворення Росії вже майже закрилося

— Публічно змінюється сприйняття Трампом війни Росії проти України. З одного боку, це результат дипломатичної роботи — і України, і прямих контактів президента Зеленського, а також взаємодії наших європейських партнерів: Джорджі Мелоні, Еммануеля Макрона, Марка Рютте та багатьох інших. З іншого боку, значний вплив має внутрішня підтримка у самих Сполучених Штатах, особливо серед Республіканської партії. Хоча важливо зазначити, що йдеться про двопартійну підтримку.

Другий фактор полягає у повній відсутності будь-якого прогресу з боку Російської Федерації у питанні просування до компромісу. Ми бачимо, що і Путін, і його оточення, і той самий Лавров, наприклад, на зустрічі з Марко Рубіо, продовжують свою звичну тактику затягування процесу.

Складається враження, що вони намагаються обдурити Трампа. Це очевидно і у Вашингтоні. Усі прекрасно бачать масовані атаки на українські міста щоночі. Зараз серйозно постраждали Львів, Луцьк та багато інших громад.

Це відбувається на постійній основі, і Росія не демонструє прагнення до миру, як цього хочуть бачити у Сполучених Штатах. Тому Трампу довелося змінювати свою тактику й стратегію, оскільки вікно політики умиротворення Росії де-факто вже майже закрилося.

Хоча, на мій погляд, він усе ж залишає собі простір для маневру. Проте вже зараз починають вирішуватися питання постачання ППО для України, і це ключовий елемент захисту наших міст-мільйонників.

Навколо Трампа існують різні групи впливу. Зараз умовну більшість отримує група “рейганістів” — тих, хто більш раціонально дивиться на ситуацію і в контексті війни, і щодо підтримки європейських союзників, і з урахуванням участі Китаю.

Ми знаємо, що в оточенні Трампа є прихильники ідеї зосередитися виключно на Індо-Тихоокеанському регіоні, а всі інші напрямки закрити. Але це не виходить. Навпаки, якщо США скорочують свою присутність і вплив у Європі і, зокрема, на українському напрямку, це автоматично підсилює їхнього головного геополітичного противника — Китай.

Зараз приходить розуміння того, що Сполучені Штати своїми попередніми кроками послаблюють самі себе. Це вагомий аргумент для того, щоб 47-й президент США переглядав свою політику і еволюціонував у своїй тактиці.

Це зовсім не означає, що Україна може розслабитися чи вважати, що тепер усе стабільно. Ні, попереду постійна боротьба, яка потребує і від нашої країни, і від європейських партнерів, і від двопартійної більшості у Конгресі продовження системної комунікації з Трампом.

Щойно у цій комунікації з’явиться пролом, вакуум довго не триматиметься. Росіяни, очевидно, вже працюють над тим, щоб знову втягнути Трампа у свій сценарій.

Москва продовжує маніпулювати і переводити все в емоційну площину. Подивіться, що передав Лавров Рубіо. Вони буквально скаржаться, що їм, мовляв, не подобаються заяви високопосадовців України. Але коли війна триває понад 11 років, а її повномасштабний етап триває з лютого 2022 року і при цьому відбуваються немислимі речі, агресія не припиняється, то будь-які слова — це найменше з того, що можна обговорювати.

Читайте також: Роздратування Трампа, нові санкції проти РФ і військова допомога для України: ситуацію з постачанням зброї США оцінили експерти