“Дипломатія вичерпана”: країни ЄС посилюють оборону і готові надавати максимальну підтримку Україні (ВІДЕО)

Дипломатичні засоби щодо Москви вичерпані, заявив канцлер Німеччини під час дебатів у Бундестазі. Масовані обстріли українських міст російською армією демонструють абсолютне небажання Путіна припиняти бойові дії. Федеральний уряд Німеччини зробить все, щоби Росія не досягла своїх цілей, запевнив Фрідріх Мерц. Детальніше — в матеріалі журналістів FREEДОМ.

Берлін готовий надавати максимальну підтримку Києву, наголосив канцлер ФРН. Під час дебатів у Бундестазі він наголосив — дипломатія втратила ефективність, адже злочинний режим Путіна відкрито заперечує право України на існування, застосовуючи військову силу і прагнучи зруйнувати свободу в Європі.

“Ми повинні тверезо оцінити поточну загрозливу ситуацію. Ми повинні ухвалити важливі рішення. Ми продовжимо допомагати Україні, навіть незважаючи на опір проросійської правої сили тут, у цьому парламенті. Ми продовжимо цю підтримку”, — сказав Мерц. 

Навесні 2025 року федеральний уряд Німеччини пообіцяв Україні військову допомогу на п’ять мільярдів євро. Кошти планують спрямувати на додаткові пакети боєприпасів для різних систем озброєння.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час свого візиту до Києва в червні 2025 року заявив, що продовжить ініціативу з підтримки протиповітряної оборони України. Берлін планує зробити її довгостроковою. 

Те, що загроза з боку Росії зовсім не є ефемерною, в ЄС розуміють все чіткіше. І значну роль у гарантуванні безпеки України та Європейського Союзу в цілому мають відіграти Париж і Лондон, впевнений президент Франції Еммануель Макрон. Європа, заявив він, ніколи не відмовиться від України.

“Ми будемо боротися до останньої хвилини, щоб домогтися припинення вогню, щоб почати переговори про побудову міцного і сталого миру. Тому що на кону в Україні — наша безпека і наші спільні принципи. На кону в Україні — мир в Європі, яким наше покоління насолоджувалося в останні десятиліття”, — заявив Макрон.

Агресивна риторика Кремля свідчить про реальну загрозу з боку Росії. Це не просто слова, вважає лідер Литви Гітанас Науседа. Європі слід не тільки взяти відповідальність за свою безпеку, але й активніше допомагати Україні. 

Науседа акцентував на важливості історичного зобов’язання Альянсу під час саміту НАТО в Гаазі — збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП до 2035 року.

“Литва рухається своїм темпом: ми досягнемо 5% від ВВП на оборону вже наступного року. Ми повинні й надалі прагнути переконати наших союзників, особливо тих, що розташовані на захід або південь від нас, що агресивні наміри Росії — це не просто риторика, а реальність, і жодна європейська країна не може відчувати себе в безпеці, не будучи готовою. Європі доведеться взяти на себе велику відповідальність за майбутнє України. Литва готова і надалі подавати приклад”, — сказав президент Литви на зустрічі з дипломатами. 

Країни Балтії вже сьогодні готуються до ймовірної загрози з боку Росії. Так, Литва і Фінляндія планують у 2026 році розпочати виробництво протипіхотних мін для власних потреб і поставок Україні, пише Reuters. Раніше країни оголосили про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. 

“Ми плануємо придбати різні види, типи мін. Протитанкові міни особливо важливі, враховуючи російську тактику і те, як ми їх використовуємо. А також протипіхотні міни, оскільки російська тактика передбачає, що вони використовують живу силу дуже потужно і досить ефективно. Тому ми поки що опрацьовуємо цей процес, підраховуємо, якими будуть пропорції в загальній масі сировини, яку ми купуємо. Це становитиме значну частину наших загальних інвестицій. В принципі, йдеться про сотні мільйонів на міни, протитанкові міни, але також і на протипіхотні міни. Тому все ще триває процес оцінки і ухвалення рішень”, — заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса. 

Слідом за Литвою і Фінляндією знімають заборону на використання протипіхотних мін і три інші країни-члени НАТО і ЄС: Польща, Латвія та Естонія.

“Я прошу провести єдине голосування, проголосувати за вихід з Оттавської конвенції щодо використання протипіхотних мін. Це наша пропозиція в поєднанні з рішенням наших партнерів з країн Балтії та Фінляндії. Польщу не можна змусити надіти будь-які кайдани, які завадили б нам захищати нашу батьківщину”, — наголосив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. 

Президент Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн у Європейському парламенті заявила: війна все ще триває, а загроза з боку Росії залишається. 

“Ми не можемо покладатися на інших у захисті Європи — це наша відповідальність”, — акцентувала вона.

Читайте також: Можливості дипломатії щодо Москви вичерпані, тому потрібно надалі підтримувати Україну, — Мерц

Як повідомлялося раніше, Німеччина готує пропозиції щодо подальшого зміцнення протиповітряної оборони України.