Бригада ЗСУ понад рік стримує наступ російської армії на Вовчанськ — репортаж із позицій на Харківщині (ВІДЕО)

Сили оборони України продовжують стримувати противника на Вовчанському напрямку в Харківській області. Серед них — військовослужбовці 57-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних сил України (ЗСУ) імені Костя Гордієнка. Вони понад рік ведуть бої на цьому напрямку й обороняють північні райони Харківщини. До цього бійці брали участь у боях за Куп’янськ, Бахмут, звільняли Херсонську область. Нині підрозділи бригади продовжують знищувати техніку та живу силу ворога. Про їхні будні на фронті розповідає FREEДОМ.

Танки 57-ї бригади громили противника в Бахмуті та Лисичанську, визволяли Херсонську область, захищали Куп’янськ на Харківщині. І ось уже понад рік броня стоїть та ефективно знищує противника на Вовчанському напрямку.

Попри те, що російська армія обстрілами з різного виду зброї стерла Вовчанськ з лиця землі, захопити місто їм не вдалося. Повторний наступ РФ на Харківську область у травні 2024 року захлинувся. Штурми й атаки українськими захисниками були відбиті. Зараз противник на Вовчанському напрямку намагається атакувати малими групами, але їхні зусилля безуспішні.

“Ми стійко тримаємо оборону, колективна зброя працює відмінно, розвідка — відмінно, і честь, хвала та шана нашій піхоті! Це дуже круто! Це круто, коли піхота працює саме з автоматів, тоді у противника немає шансів. Ми тримаємо вже понад рік місто Вовчанськ. Воно, наскільки я знаю, найбільше в Україні, де оборона тримається саме в місті, саме бої проходять у місті”, — розповідає командир 57-ї ОМБр Євген Солодаєв.

Військовослужбовець Денис командує стрілецьким батальйоном. Сам він родом з Апостолового Дніпропетровської області. Назва рідного міста стала і його позивним. До 2015 року Денис займався бджільництвом, а потім приєднався до добровольчого батальйону.

У 57-й бригаді ЗСУ він пройшов шлях від піхотинця до командира. У 2022 році, захищаючи Сіверськодонецьк, отримав важке поранення. Переніс 27 операцій, рік був на реабілітації, але пізніше все одно повернувся в стрій.

“Я застав АТО (Антитерористична операція), ООС (Операція об’єднаних сил), повномасштабну, різні ділянки фронту… 57-ма бригада є прикладом, як потрібно вести “діалог”. Що більше їх [росіян] лягає в землю, то кращі в нас “урожаї”… Люди розуміють: у кожного за спиною домівки, у багатьох — окупована територія, житло залишилося під противником. У кожного сім’ї за спиною, у кожного є своя мотивація”, — каже боєць.

Старший лейтенант із позивним “Хвиля” керує ротою розвідки. За час служби в бригаді зі своєю групою неодноразово здійснював вилазки на територію противника.

“За час, що я тут, від командира взводу дійшов до командира роти… Кожен вихід я контролював групу, сам постійно вперед ішов, вів за собою. Постійно перший заходив, останній виходив, так було постійно”, — розповідає командир розвідувальної роти.

За 11 років у бригаді семеро військовослужбовців отримали звання “Герой України”. Олег Федоров — один із них. У боях бере участь від початку повномасштабного вторгнення РФ. Звільняв Херсонську область, брав участь в обороні Бахмута та Часового Яру. Був командиром БМП (бойової машини піхоти), і зміг вивести з-під атак багатьох своїх побратимів.

“Я був командиром машини YPR-765. Так виходило, що екіпаж змінювався, механіки змінювалися, навідники змінювалися. Деякі не витримували, деякі поранені були, а я залишався і постійно їздив, їздив, їздив. Ми вивозили й поранених, й піхоту завозили, й в наступах брав участь, у мене тільки шість наступів за Часів Яр, тому що в нас наступи були двічі на місяць”, — зазначає Федоров.

За словами командира бригади, солдати, сержанти та офіцери щодня, ризикуючи своїм життям, забезпечують оборону та демонструють героїзм.

Читайте також: За крок від поля бою: як готують до реалій фронту новобранців ЗСУ в Донецькій області — репортаж (ВІДЕО)

Як повідомлялося, у Вовчанську Харківської області сили ЗСУ зуміли стабілізувати лінію фронту. В останні кілька місяців російські окупанти не змогли просунутися в цьому напрямку ні на метр.