ОПЕК різко підіймає видобуток нафти: як це позначиться на доходах Росії (ВІДЕО)

Країни ОПЕК+ (Організація країн-експортерів нафти) домовилися підняти видобуток нафти на 411 тис. барелів на добу. Подібне зростання постачань уже було в травні, а тепер заплановано і на червень. За інформацією Bloomberg, Росія виступила проти цього рішення, але Саудівська Аравія наполягла на збільшенні світового видобутку нафти. Для Російської Федерації це означає істотне скорочення ресурсного виторгу, а отже, і дохідної частини бюджету. Як це вплине на економіку країни-агресора, розбирався FREEДОМ.

Чистий прибуток “Роснефти” в першому кварталі 2025 року впав на 58% порівняно з аналогічним періодом минулого року, випливає зі звіту компанії. Основні причини — зниження ціни на нафту, санкції щодо країни-агресора, подорожчання логістичних витрат і жорстка політика російського Центрального банку.

“Банк Росії ухвалює самостійні рішення щодо визначення курсу національної валюти, беручи до уваги насамперед реалії фінансової системи. Формування курсу таким чином не враховує економічні умови діяльності компанії, що створює додаткові витрати… Чистий прибуток зріс порівняно з минулим кварталом, але знизився рік до року на тлі зростання ключової ставки. Так, відсоткові витрати за кредитами та позиками зросли в 1,8 раза рік до року”, — цитує сайт компанії голову правління та головного виконавчого директора “Роснефти” Ігоря Сєчина.

Утім, як пояснюють аналітики, саме ситуація на світовому ринку нафти — головна причина падіння доходів Кремля. 31 травня країни об’єднання ОПЕК+ домовилися підняти видобуток сировини на 411 тис. барелів на день. Настільки різке зростання видобутку збільшить денне виробництво держав ОПЕК+ на 12% і, безсумнівно, вдарить по цінах на нафту, адже частка країн організації на світовому ринку нафти становить 60%.

“Вони приносять полегшення споживачам, оскільки в північній півкулі починається сезон пікового попиту… Однак вплив ринку створює фінансову небезпеку для виробників нафти по всьому світу, які можуть зіткнутися з періодом тривалого зниження цін. У квітні нафта впала до чотирирічного мінімуму, нижче 60 доларів за барель, після того, як Організація країн-експортерів нафти та її союзники вперше оголосили, що збільшать видобуток утричі, якщо порівнювати із запланованим обсягом”, — йдеться в публікації Bloomberg.

Причиною різкого перегляду ресурсної політики з поступового зниження на різке зростання видобутку стали обіцянки президента США Дональда Трампа опустити світові ціни на пальне, вважають експерти. А щоб переконати країни ОПЕК+ піти на такий крок, глава Білого дому використовував важіль тарифного тиску. Він переслідував дві мети — знизити ціни на енергоресурси на внутрішньому американському ринку та скоротити доходи Росії від експорту нафти. За інформацією Bloomberg, Москва виступала проти рішення ОПЕК+ наростити видобуток, оскільки ціна російської нафти й так уже нижча за стелю, встановлену партнерами Києва.

“Ми маємо зараз таку ситуацію: нафта марки Brent — 63 долари, американська суміш WTI — 59 доларів, російський Urals — 51-52 долари. Тобто сьогодні фактична ціна на ринку російської нафти — нижча за прайс-кеп. Інакше кажучи, Росії тіньовий танкерний флот не потрібен, тому що вона і так не може продати дорожче 53 доларів за барель”, — пояснив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Обмеження у 60 доларів за барель, яке країни “Групи семи” (G7) ухвалили в грудні 2022 року, вже не актуальне, вважають у Києві. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав Європейський Союз опустити цінову стелю вдвічі — до 30 доларів за барель. За інформацією видання Financial Times, у 18-му санкційному пакеті ЄС, що готується, Брюссель має намір встановити обмеження в 45 доларів. Також, за інформацією ЗМІ, Європейський Союз збирається розширити перелік суден незаконного тіньового флоту Росії.

“Треба мати на увазі, що Європейський Союз має досить-таки сильний тиск і можливість тиснути на Росію. Судна російського так званого тіньового флоту проходять саме через територіальні води Європейського Союзу. Якщо перекрити їм можливість проходити через територіальні води — це, звичайно ж, призведе до того, що Росія може втратити від 10 до 15% продажу своєї нафти на світові ринки”, — зауважив економічний експерт Ілля Несходовський.

Тим часом очільниця Центрального банку Російської Федерації Ельвіра Набіулліна заявила, що скорочення ресурсних доходів не дає змоги опустити ключову ставку та послабити монетарну політику. Крім того, ухвалюючи бюджет на 2025 рік, Москва розраховувала продавати нафту по 70 доларів за барель. Тепер дохідну частину федерального бюджету доведеться переглянути в бік зниження.

Читайте також: Обвал цін на нафту підриває військовий бюджет Росії — деталі (ВІДЕО)