У відповідь на триваючу агресію проти України, Європейський парламент схвалив різке підвищення мит на імпорт ключових товарів РФ і Білорусі, включно з добривами. У ЄС заявляють про необхідність захищати внутрішній ринок і посилювати економічний тиск на Москву. Україна повністю підтримує такий підхід і закликає до подальших кроків, зокрема до зниження ціни на російську нафту та запровадження вторинних санкцій проти тих, хто допомагає Кремлю обходити обмеження. У деталях нових обмежень розбирався телеканал FREEДОМ.
Європейський парламент схвалив різке підвищення мит на товари з Росії та Білорусі. Під удар потрапили цукор, оцет, борошно і корми — ті деякі продукти, які досі ввозилися в ЄС без митних зборів. Тепер на них чекає 50% тариф. Крім того, євродепутати підтримали введення мит на добрива: 6,5% плюс доплати по 40-45 євро за тонну в 2025-2026 роках. А вже через три роки — майже десятикратне зростання: до 430 євро за тонну. Таким чином Брюссель хоче захистити європейських виробників, скоротити залежність від російського імпорту та обмежити фінансування РФ війни проти України.
“Ми повинні припинити фінансувати війну Росії в Україні. Війна йде поруч із нашими зовнішніми кордонами. Зупинити її необхідно для нашої безпеки”, — заявила депутатка Європейського парламенту Інесе Вайдере.
Як ідеться у пресрелізі Європарламенту, закон також дасть змогу збільшити виробництво добрив, що постраждало від дешевого російського імпорту, в Євросоюзі й дасть фермерам час на адаптацію. Тепер для початку роботи тарифів за законопроєкт залишилося проголосувати в Раді ЄС.
“Нинішній рівень імпорту з Російської Федерації, що недобросовісно конкурує на ринку Євросоюзу через різницю в цінах на газ, підриває промисловість ЄС. Водночас необхідно забезпечити фермерам Союзу передбачуваний, достатній і доступний за ціною доступ до азотних добрив, оскільки це необхідно для стабілізації сільськогосподарських ринків ЄС”, — прокоментував європейський комісар з питань міжгенераційної справедливості, молоді, культури й спорту Гленн Мікаллеф.
У Кремлі у відповідь на європейську ініціативу заявили, що РФ намагатиметься компенсувати мита Євросоюзу на добрива шляхом перенаправлення на інші ринки. Втім, у ЄС вважають, що і таких обмежень щодо країни-агресора недостатньо. Глава адміністрації нового канцлера ФРН Торстен Фрай закликав вдарити по РФ жорсткими санкціями. Може йтися про заборону на імпорт газу та урану з Росії, а також використання заморожених активів РФ.
“Ми повинні вийти із зони комфорту і вжити заходів, які дійсно виходять за рамки статус-кво. Це саме ті заходи, які дійсно зашкодять Росії й, таким чином, дадуть змогу домогтися того ефекту, на який ми, власне, і розраховуємо, вводячи санкції”, — зазначив в інтерв’ю агентству Reuters керівник відомства канцлера Німеччини Торстен Фрай.
Нові обмеження можуть торкнутися і ціни на російську нафту. Наразі встановлена стеля цін становить 60 доларів за барель. Однак, як заявив у коментарі агентству Reuters єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс, на зустрічі міністрів фінансів країн G7 (“Групи семи”) у Канаді Євросоюз має намір запропонувати знизити цей поріг. За інформацією агентства, обговорюється варіант зниження до 50 доларів за барель. Україна, своєю чергою, наполягає на ще більш жорсткому обмеженні.
“Гранична ціна на нафту, з нашого погляду, нашої позиції, розумна гранична ціна — 30 доларів за барель. Крім того, нам необхідно чинити тиск і впливати санкціями на банківську систему, на банківську інфраструктуру, на російську банківську інфраструктуру, включно з Центральним банком”, — акцентував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Київ цілком підтримує нові ініціативи ЄС щодо розширення санкційного тиску на Росію. Ба більше, як повідомляє агентство Reuters, Україна готує для Євросоюзу документ із пропозиціями щодо посилення санкційної політики блоку. Серед ключових пунктів — арешт російських активів із подальшою передачею їх Україні, а також запровадження вторинних санкцій проти компаній, які допомагають обходити чинні обмеження, включно з іноземними покупцями російської нафти. За даними агентства, у 40-сторінковому документі, який планують надіслати 27 країнам-членам ЄС, також міститься пропозиція переглянути принцип ухвалення санкційних рішень — перейти від одностайності до голосування більшістю, щоб унеможливити блокування ініціатив окремими державами.
Читайте також: Мерц закликав Сі підтримати зусилля Заходу щодо перемир’я в Україні
Нагадаємо, президент Литви Гітанас Науседа заявив, що ще не всі важелі впливу на Путіна вичерпані. Їх можна використовувати набагато сміливіше і послідовніше. За його словами, 18-й пакет санкцій проти Росії має бути набагато сильнішим, ніж 17-й, який Євросоюз ухвалив 20 травня.
Читайте також: РФ не готова завершувати війну, тому тиск на країну-агресора потрібно посилювати — розбір (ВІДЕО)














