Україна визначила “червоні лінії” для підписання зі США угоди про рідкісноземельні метали — подробиці (ВІДЕО)

Головною умовою України для підписання зі США угоди про видобуток рідкісноземельних металів є дотримання принципу паритетності сторін. Про це заявив президент України Володимир Зеленський. За його словами, Вашингтон міг би поділитися своїми технологіями, а Київ зі свого боку — дати можливість видобувати корисні копалини. Країни, згідно з планом України, будуть разом вкладати гроші й разом управляти фондом. У деталях того, які позиції Україна займає в питанні угоди про рідкісноземельні метали, розбирався телеканал FREEДOM.

Обговорення майбутньої угоди про видобуток рідкісноземельних металів між українською та американською делегаціями заплановані на 11 і 12 квітня. Як пояснив Володимир Зеленський, сьогоднішня зустріч є технічною. Завдання української сторони — обговорити принципи, на яких ґрунтуватиметься майбутній договір.

У середині лютого міністр фінансів США Скотт Бессент прибув в Україну і зустрівся з Володимиром Зеленським. Вашингтон хотів, щоб Київ підписав угоду про мінерали, однак тоді глава держави відмовився, назвавши умови документа невигідними для України.

“Я вважаю, проблеми пана Бессента в його підході. Він сказав: “Ви зараз повинні це підписати”. Я приховувати не буду: у мене є різні риси, як і в кожної людини, присутньої тут. Мої колеги знають, що стукати пальцем по договору і казати: “Зараз треба підписати” — на це я міг тільки сказати йому: “Припиніть стукати пальцем і говорімо предметно”. Напевно, він очікував іншого діалогу, але я не вважаю Україну третьосортною країною. Я вважаю, що ми повинні спілкуватися на рівних”, — цитує “Суспільне. Новини” слова президента Зеленського.

Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина нагадала, що будь-яка угода має враховувати вже наявні зобов’язання України.

“Ніщо в угоді не може бути узгоджене з Україною таким чином, щоб підірвати наявні зобов’язання та обов’язки, які є в України, в тому числі фінансові, в межах української програми, макрофінансової допомоги, співпраці з МВФ. Це те, що не підлягає жодному переговорному формату, а раз так, це означає, що до формату угоди згодом мають бути внесені відповідні корективи”, — прокоментувала Стефанішина.

8 квітня міністр закордонних справ Андрій Сибіга поінформував, що українська сторона вже визначила своє бачення тексту майбутньої угоди. Крім того, за його словами, для Києва залишається в пріоритеті відсутність суперечностей між угодою і курсом України на вступ до Євросоюзу.

А 9 квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що Україна готова до підписання документа, однак має свої “червоні лінії” щодо його деталей.

“Звичайно, у нас є “червоні лінії”. По-перше, це наша Конституція. По-друге, це наше прагнення до членства в ЄС і наші європейські зобов’язання. Також це міжнародне право. Також ми розуміємо, що це має бути партнерська угода — з рівними умовами для обох сторін. Думаю, технічні переговори триватимуть цими вихідними [12-13 квітня] і наступного тижня, а далі ми побачимо результати. Ми налаштовані оптимістично”, — заявив на брифінгу після засідання Ради асоціації Україна — ЄС Денис Шмигаль.

Україна входить до десятки найбільших світових постачальників мінеральних ресурсів. Як зазначено в липневому звіті Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) за 2024 рік, на території країни розташовано приблизно 20 тис. родовищ корисних копалин. До повномасштабного вторгнення російських військ в Україну близько 15% цих родовищ були активними. У 2022 році канадська консалтингова компанія SecDev оцінила вартість українських мінеральних ресурсів у 26 трлн доларів.

“Україна є ключовим потенційним постачальником рідкісноземельних металів, зокрема титану, літію, берилію, марганцю, галію, урану, цирконію, графіту, апатиту, флюориту і нікелю. Попри війну, Україна володіє найбільшими запасами титану в Європі (7% світових запасів). Це одна з небагатьох країн, де видобувають титанові руди, що мають вирішальне значення для аерокосмічної, медичної, автомобільної та морської промисловості”, — йдеться у звіті ВЕФ.

Документ, який перебуває на обговоренні української та американської сторін — рамковий. У ньому буде закріплено план технічної підготовки до підписання самої угоди про видобуток рідкісноземельних металів.

Читайте також: Україна виробила свою позицію щодо майбутньої угоди зі США про корисні копалини — коментар Сибіги

Нагадаємо, у Парламентській асамблеї Ради Європи вказали, що будь-які зобов’язання України щодо угоди про рідкісноземельні метали зі США не повинні суперечити євроінтеграційним зобов’язанням країни.

Читайте також: Деякі пункти неприйнятні для України: що не так із новою версією угоди про рідкісноземельні метали — думки експертів