Україна скоротила військовий потенціал Росії в окупованому Криму (ВІДЕО)

Морпіхи Севастопольської 810-ї бригади, яка базується в тимчасово окупованому Росією Криму, бояться відправлення на фронт. За даними партизанського руху “Атеш”, частина особового складу вже вступила до лав опору і готує “сюрпризи для командування”. Крім того, російський флот стикається з регулярними атаками під час заходу в кримські порти. Таким чином, після окупації українського півострова 2014 року Росія не може почуватися в безпеці ні на суші, ні на морі. Про те, як скорочується військовий потенціал Кремля в Криму, розповідає FREEДОМ.

Окупаційна адміністрація Криму залучає дітей до виготовлення компонентів зброї, яку російська армія використовує у війні проти України. За даними Центру національного опору, у школі №5 міста Сімферополь учнів під керівництвом військових інструкторів змушують виготовляти деталі для безпілотників і пристрої для швидкого заряджання автоматів Калашникова. Російські окупанти називають це “волонтерською ініціативою”. Насправді такі дії — чергове грубе порушення Москвою норм міжнародного гуманітарного права.

“Окрім примусу до виробництва комплектуючих для армії окупантів, у кримських школах активно ведеться мілітарна пропаганда: дітей залучають до рухів на кшталт “Юнармії”, організовують зустрічі з російськими військовими та змалечку нав’язують позитивне ставлення до війни. У такий ганебний спосіб росіяни формують нове покоління, яке повністю підкорятиметься кремлівській ідеології та буде готове поповнювати лави окупаційної армії в майбутньому”, — наголошують в українському Центрі національного спротиву.

У прокуратурі Автономної Республіки Крим та міста Севастополь заявили, що Кремль посилює мілітаризацію дітей на окупованому Росією півострові. На початку лютого 2025 року Путін підписав указ, яким ще більше зміцнив значимість організацій з “військово-патріотичного виховання” на окупованих російською армією територіях України.

“Ми можемо тільки констатувати, що Російська Федерація — це злочинна держава, яка готується до продовження війни, і тому активно працює над тим, щоб підростаюче покоління було зомбоване, і в майбутньому його можна було б використати в подальших військових діях як “гарматне м’ясо” — незалежно проти якої держави”, — прокоментував голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

Мілітаризацією Криму Кремль перейнявся відразу після окупації в лютому 2014 року. Москва поставила перед собою мету — перетворити Крим на військову базу. Туди завозили важку техніку, засоби протиповітряної та протиракетної оборони, а також тисячі солдатів. Росія розмістила на аеродромах окупованого півострова велику кількість військових літаків, у кримські порти заходили бойові судна, у регіоні регулярно проводили військові навчання.

“На півночі Криму було створено тимчасове угруповання сил, на Перекопських валах були створені потужні земляні оборонні споруди, які потім удосконалилися. Там у постійній готовності на ротаційній основі перебували бригади російської армії”, — розповів керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХI” Павло Лакійчук.

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну неприступність військових об’єктів в окупованому Криму опинилася під питанням:

• уже у квітні 2022 року Росія втратила флагмана Чорноморського флоту РФ — гвардійський ракетний крейсер “Москва”;
• близько десятка десантних катерів було виведено з ладу або повністю знищено;
• затонули три великі десантні кораблі: “Саратов”, “Новочеркаськ” і “Цезар Кеніков”;
• ще п’ять суден — “Оленегорський гірник”, “Мінськ”, “Ямал”, “Азов” і “Костянтин Ольшанський” — зазнали серйозних пошкоджень;
• Сили оборони України вразили два російські ракетоносці проєкту “Каракурт” — “Аскольд” і “Циклон” і підводний човен “Ростов-на-Дону”.

За інформацією видання Bild, Україна потопила близько 20% усього Чорноморського флоту Росії. Через загрозу подальших втрат залишки флоту відвели в далекі гавані. Але час від часу на ремонт до Севастополя заходили військові російські судна. І ставали цілями ЗСУ.

“Краболовкою став Севастополь. Так, можна тимчасово дислокуватися в Новоросійську, в Туапсе, в Сочі, але якщо пішла несправність — кораблю доведеться повертатися на ремонт до Севастополя. А тут на нього вже чекають наші ракети і дрони”, — зазначив Павло Лакійчук.

Цілями ЗСУ в окупованому Росією Криму стали й інші військові об’єкти: командні пункти, склади з озброєнням, системи ППО та нафтопереробні підприємства. Так, після удару дрона 7 жовтня 2024 року у Феодосії тиждень горіла нафтобаза. Повністю знищено 8 резервуарів із паливом. Ця база була важливим об’єктом постачання для російських окупантів у Криму. А ще це був єдиний нафтоналивний термінал на півострові, куди могли доставляти паливо танкери. У підсумку логістика поставок до Криму значно ускладнилася.

“В армії є вислів, що паливо — кров для мотора. Ми розуміємо, що без авіаційного гасу, без дизельного пального нічого не поїде, не полетить і, врешті-решт, не буде стріляти на полі бою. Тому ця стратегія України, починаючи з 2022 року, по-перше, принесла успіх Силам оборони, по-друге, стала впливати на ресурсність російської армії”, — прокоментував речник Української добровольчої армії “Юг” Сергій Братчук.

Через проблеми з постачанням палива наприкінці 2024 року для перекидання цистерн із пальним Росія почала використовувати Керченський (Кримський) міст, що з’єднує територію РФ із тимчасово окупованим півостровом.

“Кримський міст не може повноцінно використовуватися, у нього немає технічних можливостей, щоб перекидати по ньому вантажні ешелони повною мірою. Але сьогодні росіяни змушені йти на порушення під час експлуатації цих залізничних шляхів, сподіваючись на російське “авось””, — продовжив Братчук.

З початку 2025 року після успішних і масових ударів українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) Росія змушена була перебудовувати логістику постачання пального для своєї армії через окупований Крим. Тепер російські окупанти уникають створення великих запасів палива через загрозу атак українських БпЛА. Через такі довготривалі поставки російська армія відчуває дефіцит пального, а на кримських заправках зростають ціни.

“Судячи зі складів, які йдуть із території РФ, їхня географія змінилася внаслідок почастішання успішних атак по російських НПЗ у прикордонних і тилових регіонах. Дедалі більше потягів прибуває до Криму з далеких регіонів, що робить перевезення складнішим і дорожчим”, — зазначили в партизанському русі “Атеш”.

На окупованому Росією півострові активно діє інформаційний опір. Підпільники та партизани допомагають Силам оборони України. Жителі передають важливу інформацію про людей, які підтримують війну Російської Федерації проти України, а також про злочини російських окупантів щодо місцевого населення.

Окупація Криму Росією — грубе порушення міжнародного права, наголосив президент України Володимир Зеленський.

“Суверенітет порушила Росія. І тому в момент, коли Росія буде слабкою (а вона буде, безумовно), у цей момент усе повернеться. Наше завдання, щоб усе повернулося. Чим раніше — тим краще. І повернулося дипломатично”, — акцентував він.

Кремль прагнув зробити анексію Криму новою нормою, але світова спільнота не визнала її. Фундаментальні принципи міжнародного права залишаються чіткими: територіальна цілісність України має бути повністю відновлена.

Читайте також: Світ не визнає незаконну анексію Криму Росією — огляд (ВІДЕО)

Нагадаємо, 26 лютого відзначається День кримського опору російській окупації.

Читайте також: Дефіцит води, світла і палива: як за 11 років Росія погіршила життя окупованого Криму (ВІДЕО)