Запрошення в НАТО та миротворці: шляхи справедливого миру розглядають Україна і Захід (ВІДЕО)

Україна поки не готова починати переговори з Росією, заявив Андрій Єрмак. За словами керівника Офісу президента України, країна має бути сильною, щоб говорити з агресором на рівних. Досі Кремль лише озвучує ультиматуми, тому Київ продовжує роботу із західними партнерами, щоб зміцнити як свої дипломатичні позиції, так і ситуацію на полі бою, повідомляє FREEДОМ.

Питання про те, якими мають бути умови встановлення міцного миру після завершення війни Росії проти України, обговорюють партнери Києва як публічно, так і в кулуарах. Одна з головних вимог України — реальні гарантії безпеки. В Офісі президента України впевнені, що підписаних раніше двосторонніх угод з окремими державами недостатньо. Захистити Україну від потенційної загрози російської агресії в майбутньому зможе лише запрошення країни до НАТО.

“Запрошення до НАТО — це перший крок. Це ще не НАТО, але це добра воля. І що важливо, це завжди чесні відносини. Запрошення — це чесна відповідь, чи буде Україна в майбутньому в НАТО. Це важливо зробити, і це перший крок, який дає, до речі, сигнал Путіну чи будь-якому агресору майбутньому, що Україна буде членом НАТО. Запрошення дається всій території України в міжнародно визнаних кордонах. Тут навіть нема про що говорити, тому що це наша Конституція і міжнародне право, не можна його порушувати. Тому в міжнародно визнаних кордонах потрібно давати запрошення, а ось дії Альянсу можуть бути на тій частині, яку Україна буде контролювати й потім з майбутнім розширенням”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Дедалі частіше, поки що неофіційно, обговорюють ідею президента Франції щодо відправлення в Україну миротворчої місії, яка гарантуватиме дотримання умов припинення вогню, якщо таких домовленостей буде досягнуто. За інформацією ЗМІ, над розробкою проєкту цієї місії працює французький Інститут міжнародних відносин. Експерт інституту Еллі Тененбаум повідомила, що цей контингент може налічувати п’ять бригад — близько 40 тис. військовослужбовців.

“Єдиний можливий мир — це стійкий мир, тобто мир, про який домовляються українці і який дасть їм змогу мати гарантії безпеки на довгострокову перспективу. Ми поділяємо позицію — немає миру в Україні без українців. Тобто ми не можемо обговорювати поступки, пункти, які потрібно покласти на стіл для українців від їхнього імені, це мають зробити вони самі. Але не може бути безпеки в Європі без європейців, і в цьому важливість дебатів, які ми продовжуємо”, — зазначив президент Франції Емманюель Макрон.

Ідею про міжнародну миротворчу місію в Україні підтримують не всі партнери Києва. Крім Франції, працювати над нею готові Латвія, Канада, Естонія і Литва. А, наприклад, Польща не входить до числа прихильників ідеї президента Макрона. Однак готовність Варшави сприяти миру в регіоні залишається незмінною.

“Президент Макрон знає, ми говорили про це — рішення, що стосуються Польщі, ухвалюватимуться у Варшаві й тільки у Варшаві. На цей момент ми не плануємо таких дій. Ми співпрацюватимемо з Францією, і не тільки з нею в пошуку рішення, яке насамперед захистить Європу та Україну від відновлення конфлікту, якщо угода про можливий мир буде досягнута”, — пояснив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Поки у Києва немає чітких гарантій безпеки, говорити про готовність до переговорного процесу зарано, вважає керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

“Нам не вистачає зброї, не вистачає статусу, про який ми говоримо. Мова про запрошення до НАТО і розуміння чітких гарантій, які б забезпечили нас, щоб ми були впевнені, що Путін не повернеться через два-три роки”, — сказав в інтерв’ю “Суспільному” керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

Водночас у Кремлі продовжують заявляти про нібито готовність до переговорів із Києвом. Однак умови Москви залишаються нереалістичними та ультимативними.

Читайте також: За більшості завершень воєн і збройних конфліктів на лінії зіткнення стає третя сторона, — дипломат