Інтеграція України до ЄС та НАТО, військова та гуманітарна допомога союзників, розширення санкційного тиску на Росію — усе це здобутки української дипломатії під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, інформує FREEДОМ.
Агресія Росії проти України стала наймасштабнішим збройним протистоянням у Європі з часів Другої світової війни. Експерти кажуть, що факт її початку доводить неефективність принципів, на яких ґрунтувалася безпека у світі. Організація Об’єднаних Націй, на яку покладалася роль міжнародного майданчика для уникнення розв’язання розбіжностей за допомогою зброї, не справляється зі своїми обов’язками. Європейські політики все частіше заявляють, що організація потребує реформ.
“Як ніколи раніше з 1945 року, світ перевернутий вибухонебезпечною сумішшю потрясінь, які накопичуються та відбуваються з наростаючою швидкістю. Існує ризик Третьої світової війни. Ми повинні терміново прийти до тями. Це вимагатиме співпраці і насамперед мужності. Необхідно дотримуватися наших спільних правил. Для цього Рада безпеки Організації Об’єднаних Націй має звільнитися від права вето, яке паралізує її в нинішній формі. Рада безпеки не є представницькою. Вона навряд чи легітимна. І найголовніше, вона більше неефективна. Рада безпеки все більше нагадує живого мерця”, — заявив голова Євроради Шарль Мішель.
Росія досі має місце в Раді безпеки та може ветувати всі її рішення. Чорноморська зернова ініціатива, що була організована під патронажем ООН, проіснувала лише рік, поки з договору не вийшла Росія. А підрозділи організації із захисту культурних цінностей ЮНЕСКО та ядерної безпеки МАГАТЕ змогли лише фіксувати порушення з боку Росії й не в змозі їм протидіяти. Ще більше репутацію ООН підірвав візит її очільника Антоніу Гутерріша на саміт БРІКС у Казані, що відбувся в жовтні 2024 року.
“Цим диктаторським режимам він просто потрібен для того, щоб показати, мовляв, дивіться, весь світ за нас, він за нас тощо. І тут знову-таки виникає питання, а хто уповноважує Гутерріша робити все те, що він робить? Якщо його ніхто не уповноважує, на підставі чого він таким чином діє? Тобто, насправді, я думаю, що стосовно нього мають бути вжиті дуже та дуже серйозні заходи. Тому що він насправді підриває безпеку в світі”, — вважає політолог, доктор політичних наук Петро Олещук.
Через дедалі більшу агресію Росії країни беруть у свої руки питання безпеки. Одним із приводів вторгнення в Україну російський диктатор Володимир Путін назвав розширення НАТО на схід. Але саме внаслідок його агресивних дій до блоку приєдналися Фінляндія та Швеція.
“Кордон НАТО з Росією збільшився вдвічі. І навіть коли Альянс визначає загрозою своїй безпеці номер 1 Росію, ми у Фінляндії повністю усвідомлюємо свою відповідальність за Альянс”, — сказав президент Фінляндії Александр Стубб.
“Ситуація з безпекою не була такою серйозною з часів Другої світової війни. І Росія залишатиметься загрозою для Євроатлантичного альянсу в осяжному майбутньому. Саме з огляду на це Швеція подала заявку на вступ до Альянсу, не тільки щоб отримати безпеку, але й гарантувати її іншим”, — сказав прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Крім того, країни Альянсу збільшують свої внески в обороноздатність НАТО. Якщо в довоєнному 2021-му тільки 6 країн виділяли необхідні 2% ВВП на потреби Альянсу, то у 2024-му кількість країн зросла до 23. Збільшилася й підтримка блоком Києва. У НАТО вважають, що безпека в Європі безпосередньо залежить від обороноздатності України.
“Надавши Україні більше зброї, ми можемо змусити Путіна зрозуміти, що він не може отримати бажане силою, і зробити це настільки дорогим, що йому доведеться визнати Україну суверенною демократичною державою. Парадокс полягає в тому, що чим більше зброї для України ми зможемо поставити, тим більша вірогідність того, що ми зможемо досягти миру та припинити війну”, — заявив генеральний секретар НАТО (з 2014 по 2024 рік) Єнс Столтенберг.
Такої ж позиції дотримуються і в ЄС. Тільки за 2024 рік Євросоюз передав Україні понад 980 тис. снарядів. Крім того, у Брюсселі активно підтримували Київ фінансово. Від початку повномасштабного вторгнення Євросоюз передав Києву 122 млрд євро допомоги. До того ж у липні ЄС підписав договір з Україною, за яким усі країни НАТО зобов’язуються надавати широку підтримку Києву у військовій, фінансовій, гуманітарній та політичній сферах протягом наступних десяти років.
“Ніхто не хоче миру більше, ніж народ України, справедливого й міцного миру для вільної та незалежної країни. І Європа стоятиме за нього разом з Україною стільки, скільки буде потрібно — ось наше послання для Кремля”, — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Над наданням озброєння Україні почали замислюватися і в країнах, що дотримуються нейтралітету. Японія вперше з часів Другої світової війни допомогла країні, яка перебуває у стані війни. У липні 2023 року Токіо передав Києву систему для виявлення безпілотників. А в серпні 2024 року Politico повідомило, що експертна робоча група з питань безпеки Швейцарії при Міністерстві оборони запропонувала уряду країни переглянути свій нейтралітет на користь розширення співробітництва з ЄС та НАТО. Крім того, це дасть змогу конфедерації постачати зброю Києву. Також можливість відправити військову допомогу Києву розглядає Південна Корея. За словами президента країни Юн Сок Йоля, після відправки північнокорейських військ до Росії в Південній Кореї не будуть “сидіти склавши руки”.
Читайте також: Війна триває 1000 днів: шлях України до справедливого та сталого миру (ВІДЕО)
Нагадаємо, за 1000 днів повномасштабної війни проти України Росія з сильного гравця на світовій арені перетворилася на країну-ізгоя. З нею уникають контактів навіть країни, колись лояльні до неї, побоюючись вторинних санкцій. У відповідь на вторгнення Росія зазнала дипломатичного бойкоту з боку низки міжнародних організацій і держав. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна. Парламентська асамблея Ради Європи закликала країни Європейського Союзу припинити з ним будь-які контакти.