Більшість європейських лідерів підтримали план перемоги України, представлений президентом Володимиром Зеленським. Український лідер 17 жовтня у Брюсселі ознайомив союзників із цим планом — наступного дня після презентації в українському парламенті. На зустрічі в столиці Бельгії обговорили перспективи членства України в НАТО і не тільки.
Як пройшла презентація плану перемоги України в Брюсселі
Президент України презентував свій план перемоги лідерам Європейського Союзу, відвідав Європарламент і взяв участь у засіданні Ради Україна — НАТО у штаб-квартирі Альянсу — там зокрема обговорили ситуацію на полі бою та потреби ЗСУ.
“Україна справді заслуговує на те, щоб одного дня стати 33-м членом НАТО. Ми маємо зробити все, щоб гарантувати, що це станеться. Тому, перший і фундаментальний пункт у плані перемоги — це запрошення до Альянсу. Українці показали, що ми можемо захищати спільні цінності та боремося з Росією — найбільшою загрозою Європі та глобальному світу”, — заявив Зеленський.
Говорити про повну підтримку або не підтримку українського плану ще зарано. Союзникам потрібен час, щоб із ним ознайомитися. Деякі положення документа вже частково виконуються. Так, за фінансування Європейського Союзу зміцнюється українська армія та економіка. Очікується, що наступного тижня Європарламент проголосує за виділення Україні кредиту на 45 млрд євро коштом відсотків від заморожених російських активів, 35 млрд з яких виділить ЄС.
“З практичного погляду план перемоги важливий: як пов’язати план перемоги і план миру, як виграти війну і виграти мир. Обидва ці чинники повинні йти разом. Ось чому ми повинні підтримувати Україну не тільки з військового погляду, а й із цивільного, щоб ця країна продовжувала працювати”, — сказав верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
Союзники з Європейського Союзу вже активно долучилися до обговорення плану перемоги України: 18 із 27 європейських лідерів брали активну участь в обговоренні.
“Я дуже вдячний, що в мене була закрита частина розмови з союзниками. І після нашої дуже відвертої розмови в принципі більшість тих, хто виступав, були повністю на боці підтримки плану перемоги. Я радий, що наші команди працюватимуть далі”, — сказав президент України.
Одне з головних положень українського плану — запрошення України вступити до НАТО. У штаб-квартирі Альянсу вважають, що Україна сьогодні ближче до членства, ніж будь-коли. У Німеччині відкрився командний пункт для координації допомоги, країни-члени Альянсу надають постійну підтримку на двосторонньому рівні. Усе це свідчить про те, що Україна вже в дорозі, але конкретних дат вступу або запрошення до НАТО поки воліють не називати.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляє, що союзники і партнери робитимуть усе можливе, щоб Україна перемогла у війні, яку проти неї веде Росія, так само як і стала членом Організації Північноатлантичного договору.
“Я з нетерпінням чекаю того дня, коли Україна буде тут як член Альянсу. І доти ми продовжимо робити все можливе, щоб Україна перемогла. Це життєво важливо для нашої спільної безпеки”, — сказав він на спільній із президентом України Володимиром Зеленським пресконференції.
Діалог щодо якнайшвидшого запрошення України до складу Альянсу триває і, на думку президента Зеленського, є всі шанси зробити його успішним.
Також у Брюсселі Володимир Зеленський відвідав військовий госпіталь, де лікуються українські військові, які дістали поранення, захищаючи Україну на Донеччині. Наразі їхній стан задовільний. Воїни щодня проходять курс інтенсивної терапії. Президент поспілкувався з військовими, подякував за захист України та відзначив їх державними нагородами.
Лідери Європейського Союзу заявили, що продовжать підтримувати Україну в проведенні реформ на шляху до членства в ЄС. Так, наступна конференція з відновлення України буде проведена в Італії в липні 2025 року.
Крім цього, лідери ЄС заявляють, що жодна ініціатива щодо України не може бути зроблена без України, а справедливий і міцний мир повинен бути заснований на принципах міжнародного права.
Думки експертів
Які пункти плану перемоги України здаються найскладнішими і дискусійними для західних партнерів? Що передбачає неядерне стримування РФ? Якщо йдеться не про негайний вступ України до НАТО, то про що? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:
- Володимир Фесенко, політолог;
- Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”;
- Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень;
- Олег Чаленко, політолог.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Київ розуміє, що поки що йдеться лише про запрошення до НАТО, а не про вступ
— Не йдеться про вступ України до НАТО зараз. Саме зараз. Поки триває війна, вступ України до НАТО неможливий.
Нас приваблює в НАТО п’ята стаття, тому що тоді різко знижується можливість нової війни Росії проти України. І НАТО не хоче війни з Росією, тому що це ризик ядерної війни.
Тому вступ України до НАТО можливий тільки після завершення війни. Зараз ідеться тільки про запрошення України до НАТО. Це не вступ.
Ще перед Вільнюським самітом НАТО минулого року виникла така формула:
спочатку запрошення, але з відкладеною датою, а сам вступ буде після завершення війни.
Володимир Зеленський, виступаючи перед депутатами українського парламенту, наголосив, у чому сенс саме запрошення. Це сигнал Україні про підтримку наших євроатлантичних устремлінь і того, що ми отримаємо гарантії безпеки на післявоєнний період.
Другий важливий момент — це сигнал Путіну. Можливо, це найголовніший момент. Це теж спосіб і політичного, і психологічного тиску на Путіна з метою примусу його до завершення війни. Це заява про те, що його забаганки, його прагнення до того, щоб заблокувати членство України в НАТО, не працюватимуть.
Тобто НАТО посилає сигнал, що Україна буде в складі Північноатлантичного альянсу. І це не буде предметом торгів із Путіним.
Будьмо реалістами, на цей час у НАТО поки що консенсусу немає. Є країни, які взагалі проти членства України в НАТО, а вступ до НАТО вимагає повного консенсусу, згоди всіх країн.
Є уряд Орбана, і це буде проблемою. Як показав вступ Швеції, навіть коли було запрошення до НАТО, дві країни, Угорщина і Туреччина, затягнули цей вступ на два роки. На нас, можливо, чекає та ж сама проблема.
Після того як буде обрано президента США, Байден на ці процеси впливати не буде. Наприклад, у Трампа може бути прямо протилежна позиція. І з цим доведеться рахуватися. І, до речі, цього дуже побоюються європейські партнери США в НАТО. У будь-якому разі, нам доведеться працювати з новим президентом США.
І питання про запрошення України до НАТО вирішуватиме не один і не група західних політиків, а саміт НАТО, який відбудеться наступного року.
Я не очікую швидкого результату. Проте нам важливо, що ми виходимо на новий вищий етап дискусії про те, коли і як ми отримаємо запрошення в НАТО.
Новий генсек НАТО Рютте дуже активний і своїм візитом до Києва він показав, що взаємини з Альянсом будуть одним із головних його пріоритетів. Уже зараз це помітно за інтенсивністю взаємодії, обсягом допомоги Україні. Взаємодія України з НАТО набагато ширша, ніж взаємодія з більшістю інших країн Північноатлантичного альянсу.
Швидше, в найближчому майбутньому ми отримаємо можливість використовувати західну зброю для ударів по території Росії, ніж запрошення в НАТО.
ДМИТРО ЛЕВУСЬ: План перемоги реалістичний, у ньому немає нічого неможливого
— План перемоги зачіпає всі моменти, про які йшлося і раніше. Тобто про удари по території Росії та розширення військової допомоги. Додалося стратегічне стримування неядерними методами я неядерною зброєю. Але я думаю, що мова може йти про розширення спільного виробництва озброєння.
План реалістичний, у ньому немає нічого неможливого. Кожен пункт абсолютно правильний. Україна як суверенна держава має право захищати свою безпеку і залучати до цього тих союзників, яких вважає потрібними.
Є можливість зняття обмежень щодо уражання із західною далекобійною зброєю по території Російської Федерації. Дискусія може бути про розміщення ракетних озброєнь. Можливо, йдеться про Taurus, можливо, про “Томагавки”, високоточне озброєння.
Є дискусія в контексті побоювань, що може бути якась ескалація. Хоча насправді давно вже Україна продемонструвала, що ескалації бути не може.
“Червоних ліній” Росії не існує. Але я думаю, що ми можемо побачити певний розкол у сприйнятті цієї ідеї. Кардинального негативу тут бути просто не може і не повинно.
ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Україна вже зараз готує ґрунт для західних гарантій безпеки
— Навіть коли ми будемо в НАТО, ми повинні говорити про те, що для нас важливим елементом залишаються дієві гарантії безпеки. Крім статті 5 Статуту НАТО ми говоримо про те, що є набір певних рішень і озброєнь, які необхідні. Що мається на увазі? Мається на увазі, що на першому етапі — збільшення кількості ракет і озброєнь, якими можна завдавати ударів по окупованих територіях, а також завдавати ударів по території Росії, як сказав президент України, виступаючи в парламенті. Кошти, необхідні для того, щоб підтримати Україну зараз на полі бою, але також є і ті рішення, і засоби, які ми плануємо отримати.
Сили неядерного стримування це ракети середньої дальності.
Тобто, як правило, у західній термінології ракети середньої дальності — це стандарт від 500 кілометрів і далі. Тож я думаю, Україна просить у партнерів ракети.Йдеться вже не тільки про ATACMS, Storm Shadow і SCALP EG, про них теж, але з іншою дальністю.Тобто ми говоримо про те, що якщо це Storm Shadow, то 450 кілометрів, не 270. Якщо ми говоримо про додаткові ракети, яких у нас ще немає, але вони замовлені вже в оборонно-промислового комплексу США, то йдеться про ракети JASSM, які призначені для літаків F-16. Вони є і до 900 кілометрів.
Тобто, коли ми говоримо про неядерне стримування — це перелік ракет від 500 кілометрів і балістичні ракети ATACMS.Але й допомога в розробці українських балістичних ракет дальністю на 500 кілометрів.
Крім цього, сили неядерного стримування можуть мати на увазі під собою і те, про що говорив президент також, це про спільні зусилля і спільні дії з проведення взаємних операцій із нашими партнерами.
Україна вкотре підкреслює і говорить про те, що ми вже зробили внесок у європейську безпеку, але готові ще й зробити, проводячи спільні операції.Захід розуміє таким чином, чому Україну вигідно приймати в НАТО і чому з Україною важливо розвивати партнерські відносини.
Елемент наявності іноземних військ, контингентів, баз у тому чи іншому вигляді гарантує безпеку, наприклад, тієї самої Японії, або Південної Кореї, в принципі, і Ізраїлю Сполученими Штатами. Ось ці механізми, які розробляються, розроблені і які зараз обговорюються, і вони дійсно, свого роду є такими проривними для нас, коли ми говоримо про гарантії безпеки.
ОЛЕГ ЧАЛЕНКО: Я вважаю найскладнішим питанням розміщення зброї неядерного стримування в Україні
— Запрошення України до НАТО — це політичне рішення, якого справді можна все ж таки досягти, якщо Вашингтон упродовж кількох наступних місяців змінить свою думку щодо євроатлантичної інтеграції України та швидкості для нашої держави на цьому шляху.
Як на мене, найважчим є організація на території України, розгортання повного комплексу неядерного стримування Російської Федерації. Очевидно, що це питання потребує додаткової координації з нашими партнерами.
Ми бачимо, як питання, наприклад, інструкторів на нашій території, наскільки воно викликає суперечки. Також тема парасольки ППО західних країн у координації з Україною для збиття російських ракет і “Шахедів” на нашій території досить складна.
Третє питання, яке викликає зараз суперечки, — це момент повного зняття заборони на використання західного далекобійного озброєння по території країни-агресора.
Є низка пунктів у плані перемоги, які реалізувати набагато легше, бо вони опрацьовуються, зокрема, українською стороною вже не перший місяць.Цей план є збалансованим.Київ показує, що він може дати натомість.
Логіка Рютте абсолютно зрозуміла і відкрита. Вона полягає в тому, щоб Україна на кожному наступному етапі мала необхідні ресурси і можливості для опору російському агресору.Тобто не так, що Україну “дотиснули” і вона не може чинити опір, саме тому вона йде на переговори з російським агресором, — ні. Україна матиме можливість і далі стримувати московську навалу, проте в необхідний момент, коли сама того захоче, вийде на справедливий переговорний процес із російським агресором із відповідними зрозумілими рамками.І ми бачимо, що в принципі зараз це, зокрема, і намагається бути реалізовано з боку офіційного Києва.Це і підготовка до другого Глобального саміту миру, це і подальші кроки з примусу Російської Федерації до миру.
Читайте також: У плані перемоги Україна пропонує Заходу чіткі терміни, цифри та ролі: експерти розкрили суть документа