Новий генсек НАТО Марк Рютте вступив на посаду: як це вплине на перебіг війни та перспективи членства України в Альянсі — думки експертів

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Фото: ap.org

Колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте офіційно обійняв посаду глави НАТО. Він змінив на цій посаді Єнса Столтенберга, який очолював блок останні десять років. Офіційно Рютте призначили 26 червня 2024 року, за його кандидатуру проголосували 32 держави-члени Альянсу. 

Марк Рютте і підтримка України 

Марк Рютте ще до свого призначення на посаду генерального секретаря НАТО заявив, що планує продовжити політику Столтенберга.

“Якщо я стану наступним генеральним секретарем, я буду слідувати тій лінії, яка обговорювалася. Я хочу рівності та поваги між усіма країнами-членами”, — заявляв він.

Зі свого боку, ексгенсекретар НАТО Єнс Столтенберг привітав рішення союзників призначити Марка Рютте і заявив, що залишає НАТО в надійних руках.

“Марк Рютте — дуже сильний кандидат. У нього великий досвід роботи на посаді прем’єр-міністра. Він мій близький друг і колега. Це буде добре для всіх нас, для НАТО”, — сказав він.

Після початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну прем’єр-міністр Нідерландів Рютте став активним прихильником надання військової підтримки Києву. Під його керівництвом Нідерланди увійшли в коаліцію з постачання озброєнь Україні, зокрема винищувачів F-16. Саме Нідерланди першими заявили про рішення почати підготовку до передачі літаків Україні.

Рютте підписав угоду про безпеку з президентом України. Він неодноразово відвідував Київ. Як пишуть ЗМІ Нідерландів, у нього склалися хороші стосунки з Володимиром Зеленським.

Як пише Reuters, країни-учасниці НАТО розглядали не тільки Рютте як кандидата на посаду генерального секретаря Альянсу, але саме його підтримали Німеччина, США, Велика Британія і Франція. А канцлер ФРН Олаф Шольц назвав Марка Рютте “видатним кандидатом із колосальним досвідом у безпековій політиці та з сильними дипломатичними навичками”.

1 жовтня 2024 року Марк Рютте провів свою першу конференцію на новій посаді, під час якої заявив, що Україна буде пріоритетом у його роботі. 

“Ми повинні переконатися, що Україна переможе, як суверенна, незалежна і демократична країна. Дуже важко провести відмінність між пріоритетами. Але, звичайно, Україна — на вершині списку. Але також ми маємо робити більше для нашої колективної оборони та стримування, ми маємо інвестувати більше, і закрити відставання за нашими можливостями. Ми повинні намагатися досягти всіх цілей, які НАТО встановило в цій сфері”, — заявив новий генсек НАТО.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що Україна має бути в Альянсі. 

“Мій другий пріоритет — це посилення підтримки для України та приведення її якомога ближче до НАТО. Тому що не може бути стійкої безпеки в Європі без сильної та незалежної України. Я знаю з особистого досвіду, з катастрофи рейсу MH17 у 2014 році, як конфлікт в Україні не обмежений лініями фронту. Тому ми повинні виконати частину нашої роботи. Ми повинні виконати пакет, узгоджений на Вашингтонському саміті, і ми повинні забезпечити цю підтримку в майбутньому, тому що законне місце України — в НАТО”, — сказав Рютте. 

Також він прокоментував ситуацію на полі бою і наголосив, що Росії не вдасться залякати союзників ядерною зброєю для того, щоб вони перестали надавати допомогу Україні.

“Ми бачимо, як російські війська досягають обмежених результатів на полі бою цього року. Але не забувайте, що ці результати обходяться коштом російських втрат, які становлять близько 1 тисячі вбитих і поранених на день… Ми чуємо регулярні погрози Кремля, і ця риторика нерозважлива і безвідповідальна. Але водночас, я хочу підкреслити, що ми не бачимо навислої загрози застосування ядерної зброї Росією”, — сказав він.

Рютте додав, що підтримка права України на самооборону “означає і можливість вражати законні цілі на території агресора”.

Попередній генсек НАТО Єнс Столтенберг обіймав посаду з 2014 року. За його словами, війна Росії проти України стала головним викликом під час його каденції. Столтенберг активно працював над збільшенням обсягу військової допомоги Силам оборони України. Він вітав переговори Великої Британії, США та інших членів Альянсу щодо надання дозволу ЗСУ на удари далекобійним озброєнням углиб території Російської Федерації. Під час його керівництва, НАТО на саміті у Вільнюсі 2023 року ухвалило рішення про майбутній вступ України до Альянсу без виконання Плану дій щодо членства. 

Думки експертів

Як прихід нового генерального секретаря вплине на НАТО? Чи відбудуться якісь зміни в підході до війни Росії проти України? Чи варто очікувати розширення перспектив членства України в Альянсі? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Володимир Фесенко, політолог;
  • Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, професор КНУ імені Тараса Шевченка; 
  • Олег Лісний, президент Аналітичного центру “Політика”;
  • Ярослав Божко, голова Центру політичних досліджень “Доктрина”.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: У НАТО стає більше голосів “за” дозвіл бити західною далекобійною зброєю по території РФ

— Генеральний секретар НАТО — це, по суті, виконавчий директор, якщо проводити аналогії з бізнесом. Він адміністративно-політичний координатор, який керує Секретаріатом НАТО. Політичні рішення ухвалюються лідерами держав-членів Альянсу. 

Генсек НАТО не може ухвалювати самостійних рішень, але він може впливати на процес і розробку стратегічних документів. Але будь-який такий документ ухвалюється після узгодження всіма країнами-членами Альянсу. Безумовно, генсек впливає на стратегію розвитку НАТО, вироблення пріоритетів, і його позиція дуже значуща. 

Єнс Столтенберг в останні місяці свого керівництва і тепер Марк Рютте підтримують необхідність використання Україною далекобійної західної зброї по військових об’єктах на території РФ. Це, на мій погляд, дуже важлива і принципова позиція, попри погрози Путіна. 

Те, що генсек НАТО публічно висловлюється на користь рішення дозволити Україні бити далекобійною західною зброєю, говорить про те, що у внутрішній дискусії, яка точиться в НАТО з цього питання, голосів “за” стає більше. 

Попередній і нинішній генсек НАТО підтримують перспективи членства України в Альянсі. 

ГРИГОРІЙ ПЕРЕПЕЛИЦЯ: Україна не буде членом НАТО, поки не розвалиться Росія

— Для України Марк Рютте на посаді генсека НАТО – це найбільш вдалий вибір, бо він затятий прихильник України. Крім того, Рютте дотримується концепції, яка до певної міри відрізняється від тієї, що сповідував Єнс Столтенберг. 

На початку широкомасштабної війни Столтенберг сказав, що ми повинні зробити все, що можна, щоб ця війна не вийшла за межі України. Рютте каже по-іншому: ця війна вже вийшла за межі України, і тому тепер це справа НАТО. Уже потрібно захищати європейську безпеку, тому що цей конфлікт є більш глобальним. Марк Рютте акцентується на тому, що на НАТО покладено велику відповідальність за безпеку східного флангу Альянсу. 

На думку Рютте, саме перемога України може забезпечити безпеку НАТО і всієї Європи. Тому він виступає за більші обсяги військової допомоги. 

Основне завдання генсека — це досягнення консенсусу, бо з ним у НАТО дуже великі проблеми. Ми бачимо, як себе поводять Угорщина, Словаки, Туреччина. Стоїть велике завдання – досягти консенсусу щодо ключових проблем оборони та безпеки Північноатлантичного альянсу. 

НАТО потрібно визначити стратегічну позицію та геостратегічне становище України в забезпеченні європейської та євроатлантичної безпеки. Поки що Альянсу шукає будь-який спосіб ухилитися від конфронтації з Росією і, відповідно, ухиляється від своїх зобов’язань, як оборонного союзу. А це загрожує втратою авторитету. 

НАТО зараз перебуває в глибокій кризі та не готове до оборони свого східного флангу. По суті, його зараз захищає Україна. Нещодавній саміт Альянсу визначив, що протягом року потрібно розробити стратегічний план оборони у війні з РФ. 

Очевидно, що Україну не приймуть до Північноатлантичного альянсу, поки не розвалиться Росія. Захід патологічно боїться війни з РФ, вони думають, що це буде ядерна війна. 

Сьогодні з подачі Марка Рютте, кожна країна НАТО повинна самостійно дозволити Україні бити своєю зброєю по території Росії. НАТО не готове до оборони у війні з Росією. Для цього їм потрібна стратегія і час, щоб розгорнути військову інфраструктуру на території держав східного флангу НАТО. 

ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Новий генсек НАТО має розв’язати питання війни РФ проти України

— Перед Марком Рютте стоїть досить серйозний виклик. Потрібно розуміти, що НАТО в мирний час і НАТО у воєнний час — це дві абсолютно різні організації. Якщо я не помиляюся, тільки 10 країн платять свій фінансовий внесок в оборону, який перевищує 2% від ВВП. Цього недостатньо, тому що країн набагато більше. 

Я думаю, що перед нинішнім генсеком стоїть завдання — максимально збільшити кількість тих країн, які серйозно ставляться до сфери безпеки, тому що ключовим у його промовах і в його баченні є безпека. Вона може бути ефективною тільки якщо буде колективною. Блок має почати ухвалювати швидкі рішення. 

Я думаю, що перед Рютте стоїть завдання зробити НАТО більш військовим блоком, ніж політичним. З іншого боку, ми прекрасно знаємо його погляди — він друг України. Але ми повинні розуміти, що Альянс — це не диктаторська структура, де одна людина може прийняти рішення за всіх інших так, як це відбувається в Росії. Значення менеджера в тому, щоб він зміг добре налагодити комунікації між членами Альянсу. Там є як країни, які нас підтримують у прагненні бути членом НАТО, так і ті, які нам перешкоджатимуть. Генсек не зможе закрити це питання одноосібно, але він зможе налагодити комунікацію, яка буде ефективною. 

Війна в Україні — це ключовий момент, який має цей генсек закрити за свою каденцію. 

Для президента США Джо Байдена на першому місці зараз стоять вибори в країні на пост глави держави. До них він не озвучуватиме жодних рішень щодо вступу України до НАТО, щоб не нашкодити кандидату від його партії. Але після виборів у нього буде час до кінця каденції запросити Україну до Північноатлантичного альянсу та увійти в історію.

Усі згадуватимуть, що саме Байден покликав Україну в НАТО. Я впевнений у тому, що за США всі дивляться і прислухаються. Якщо у президента Сполучених Штатів буде політична воля, то і члени НАТО відреагують адекватно. Якщо Україну не візьмуть до НАТО, то це буде стимул для Путіна і далі знищувати країну. Він розуміє, поки йде війна — України в НАТО не буде. 

ЯРОСЛАВ БОЖКО: Членство України в НАТО залежить від США

— Генсек НАТО не керує країнами-членами блоку. Виконання зобов’язань, які на себе бере Альянс, дуже сильно залежить від позицій країн. Часто генеральний секретар не має можливості на це вплинути. Він залишається таким своєрідним перемовником, який завжди шукає компромісне рішення і знаходить середні позиції між основними гравцями в Альянсі. Я думаю, що загальна тенденція, а саме нерішучість НАТО, збережеться. 

Хоча це нерішучість не НАТО, а США. Це конкретна позиція американської адміністрації, що ґрунтується на побоюваннях і перестраховці. Ось такий головний гальмівний фактор для всього Альянсу і він побічно впливає на позиції інших держав-членів. 

Через зміну генерального секретаря рішення щодо вступу України до блоку не зміниться. Це рішення, в першу чергу, залежить від Сполучених Штатів. І ми побачимо “зелене світло”, якщо США змінять своє ставлення до цього питання, вийдуть у більш творчу рамку підходу до ситуації з війною РФ проти України. 

Не приймати країну з певними територіальними конфліктами — це ж не установчі документи НАТО. Це резолюція Вашингтонського саміту 1990-х років. І якоюсь мірою новий саміт міг би потенційно ці документи нівелювати, якби на це була політична воля. На жаль, не генеральний секретар НАТО ухвалює це рішення, інакше Україна б уже могла бути набагато ближчою до вступу в Альянс. 

Я думаю, генсек НАТО Рютте міг би лобіювати дозвіл бити західною далекобійною зброєю вглиб Росії. Він підтримує таке рішення і зробив про це відповідну заяву. Щодо допомоги західних союзників збивати російські ракети на території України, то таке навряд чи трапиться, бо буде розцінено як пряма участь країн НАТО в бойових діях. Альянс боїться Росії, яка може почати якісь збройні провокації в балтійських або скандинавських країнах. 

Читайте також: Лукашенко знову заговорив про підготовку до війни: що криється за меседжами білоруського диктатора

Прямий ефір