Лукашенко знову заговорив про підготовку до війни: що криється за меседжами білоруського диктатора

Режим Білорусі залишається співробітником Кремля — самопроголошений президент Олександр Лукашенко підтримує контакт з російським диктатором Володимиром Путіним. Співпраця з Росією підігрівається заявами Лукашенка.

Наприклад, не так давно він заявив, що Білорусь може стати місцем ескалації війни РФ проти України. За версією диктатора, українська армія нібито має намір атакувати прикордонну інфраструктуру РБ у відповідь на прольоти російських дронів над білоруською територією.

При цьому Лукашенко стверджує, що не планує брати участь у військових діях проти України. Однак же і співпрацю з Путіним він не припиняє.

Білоруський диктатор знову неоднозначний

Олександр Лукашенко веде активне спілкування з Путіним — віддалено і під час особистих зустрічей, приймає у себе членів окупаційних адміністрацій з Донецької області, бере участь у незаконному переміщенні українських дітей на територію Росії. Це далеко не повний список дій, які вказують на те, що Лукашенко схильний до тісної співпраці з Кремлем, хоч і заявляє про мирні спонукання та бажання стати посередником у договорі між Україною та Росією про припинення війни.

Паралельно самопроголошений президент Білорусі Лукашенко звинувачує колективний Захід у підігріванні обставин, натякаючи на відсутність самостійних рішень у Києві — так само заведено робити та в Кремлі.

“За словами Лукашенка, американці сказали Києву в разі певних обставин атакувати інфраструктуру Білорусі на південному кордоні. Водночас білоруський диктатор каже, що вирішив попередити своїх суперників, що напад на його країну означатиме Третю світову”, — сказав політолог Микола Давидюк.

Лукашенко поскаржився, що Україна і Росія “погано керують своїми дронами” і вони залітають на територію Білорусі.

Раніше білоруський диктатор уже поширював дезінформацію про порушення повітряного простору країни “українськими безпілотниками”. Тоді як про російські дрони, які регулярно залітають у Білорусь, воліє замовчувати.

Не варто забувати, що 2022 року він давав повітряний простір для російських збройних сил. Літаки стартували з військових аеродромів Білорусі, також використовувалася її інфраструктура для атак по Україні.

14 вересня під час чергової атаки Кремля, російський дрон помітили в районі селища Лоєв у Гомельській області. Він пробув у Білорусі близько пів години.

Сам же Лукашенко діє виключно в рамках, заданих Кремлем, підкреслюють експерти. Він давно перестав бути самостійною політичною фігурою.

Доказ тому — його заява під час чергової зустрічі з главою російської окупаційної адміністрації Пушиліним. Лукашенко сказав, що готовий співпрацювати з Україною на тих самих умовах, що і з російською окупаційною владою на тимчасово окупованій Росією території України.

Лукашенко вирішив приміряти маску медіатора і миротворця, вважають експерти. Це — частина його піар-компанії, як і рішення про помилування незаконно засуджених за участь у протестах громадян Білорусі. Президентські вибори у країні мають відбутися не пізніше 20 липня 2025 року. Дату ще не визначено, але передвиборча кампанія диктатора — у розпалі.

Нинішні відносини самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка і російського диктатора Володимира Путіна експерти характеризують як тактичні розбіжності.

“За тією інформацією, яка надходить, ми можемо говорити, що зараз виникла проблема у зв’язку з тим, що Лукашенко відправив багато продукції військового призначення на адресу Міністерства оборони РФ за державним замовленням Російської Федерації, а Міноборони РФ не платить за контрактами”, — сказав заступник голови Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, керівник Народного антикризового управління Павло Латушко.

Лукашенко не вперше йде всупереч позиції Путіна. Так, у липні 2024 року він доручив відвести війська з “південних рубежів” у місця їхньої дислокації. Реакція Кремля на це рішення не змусила на себе чекати: нафта за передоплатою і відмова платити за озброєння, вироблене в Білорусі. І на думку експертів, рішення збивати російські дрони може спровокувати Путіна на ще більш жорсткі заходи. Кремлівський диктатор може підняти ціни на газ.

Тож сьогодні Лукашенко перебуває у складній ситуації. З одного боку, він уже не може продавати своєму народу гасло, що збереже мирне небо над головами, адже приховати той факт, що російські безпілотники падають на території Білорусі, уже неможливо. Але, з іншого боку, єдиний спосіб утримати свою незаконну владу — і далі підігравати Путіну. Тому Лукашенко продовжує нарощувати військовий контингент і тим самим створювати загрозу агресії на кордоні з Україною. Крім того, Мінськ не припиняє постачати Кремль необхідним озброєнням, а також допомагає Росії обходити санкції.

Думки експертів

Причини неоднозначної поведінки Олександра Лукашенка, його неоднозначні та подекуди суперечливі заяви, а також мотиви — в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Юрій Губаревич, голова руху “За Свабоду”;
• Анна Красуліна, прессекретарка лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської;
• Павло Усов, білоруський політолог і аналітик, доктор політичних наук;
• Ілля Добротвор, головний редактор видання “Белорусская правда”.

ЮРІЙ ГУБАРЕВИЧ: Гра на різні аудиторії — це все, що залишається Лукашенку

— Лукашенко чітко ловить усі сигнали та відстежує події, які відбуваються в театрі військових дій, тому його риторика постійно змінюється. Від бравурних заяв на самому початку війни Росії про можливість захоплення українських територій у найкоротший термін до риторики щодо можливих переговорів і своєї ролі в цих переговорах. Дійсно, він не хотів би нести всю ту відповідальність, яку він мав би нести, тому шукає різні варіанти виходу із ситуації. У це вкладається й остання подія — звільнення частини незаконно засуджених політв’язнів.

Лукашенко демонструє Заходу, що не все з ним втрачено, що він може йти на якісь компроміси.

А жорсткі заяви про те, що Білорусь може стати театром військових дій, якщо хтось сунеться на її територію, це спроба промацати ґрунт. Але до якихось конкретних дій, судячи з усіх цих заяв, навряд чи Лукашенко найближчим часом перейде.

А ось для громадян Білорусі він хоче демонструвати наявність міцної руки, стан людини, яка нібито контролює ситуацію, розуміє всі процеси, що відбуваються, і здатна впоратися з будь-якими викликами.

Тому Лукашенко і вдається до подібної риторики, заявляючи про те, що Білорусь здатна відбити будь-які атаки, що білоруська армія нібито готова протистояти будь-якому нападу і вторгненню на територію Білорусі.

Це відбувається виключно для того, щоб мобілізувати невелику частину прихильників, яких має Лукашенко. Це необхідно, бо в них похитнулася віра в можливість довгого й успішного збереження ситуації під контролем з боку Лукашенка, бо єдиним гарантом перебування його влади є РФ та її військовий силовий апарат.

Як бачимо з подій у Курській області, Росія не здатна контролювати ситуацію навіть на своїй території. Тому проблеми, які теоретично можуть виникнути у Лукашенка, Росія вирішувати буде в останню чергу.

Природно, він не може заявити, що це не просто потенційна, а реальна загроза, коли бойові машини, начинені вибухівкою, пролітають над територією Білорусі. І ці прольоти абсолютно неконтрольовані, невідомо, які можуть бути цілі, навіть випадкове потрапляння в об’єкти інфраструктури або житлові будинки може завдати значної шкоди. Лукашенко не може звинуватити в цьому Путіна. Тому пропаганда працює обережно, промацуючи тему про те, що це, можливо, українські дрони.

АННА КРАСУЛІНА: Лукашенко мріяв затягнути білоруську армію у війну РФ проти України

— Насправді, якщо говорити серйозно, то це спроба одночасно і погрожувати, і одночасно вдавати з себе миротворця, і одночасно відмазуватися від того, що сталося. Хоча саме Лукашенко втягнув Білорусь у війну й активно це все підтримував. Він мріяв затягнути білоруську армію в цю війну.

Лукашенко зараз намагається одночасно сподобатися і догодити всім. Усім, хто має абсолютно різні погляди. У його емоційних промовах кожен почує своє. На своїх прихильників він саме так і впливає. Тобто логіку в його словах шукати не треба.

Інше питання, що тепер уже таких прихильників Лукашенка вкрай мало. Ми можемо говорити про 5-12%, і не більше.

ПАВЛО УСОВ: Лукашенко сам знижує свій статус на міжнародній арені

— Якщо говорити про ступінь залежності Лукашенка від Путіна і від Кремля, варто згадати про розміщення російської тактичної ядерної зброї в Білорусі. Адже управління цією зброєю знаходиться безпосередньо в головному штабі РФ. А це прямий показник васальної залежності Лукашенка.

Його міжнародний рівень на сьогодні прирівняний до статусу Пушиліна, тобто “лідера” окупованої території, яка повністю підпорядкована Росії. Жоден розсудливий, суверенний політик-президент ніколи не зустрічатиметься з пігмеєм, з політичним карликом. А статус Лукашенка ще більше знизився, раз він зустрічається з політиком, який не має значення абсолютно нічого, просто маріонеткою.

Коли почалася операція ЗСУ в Курській області, так зійшлося, що Лукашенко відвів свої війська з прикордонної території. Російська пропаганда відразу ж стала його звинувачувати, що він зрадив російський інтерес.

Після цього Лукашенко знову кинув кілька батальйонних груп на південь Білорусі, щоб продемонструвати Москві, що він стоїть на сторожі інтересів Росії, готовий їх захищати. І так постійно.

Щойно Лукашенко починає змінювати свою риторику, одразу ж надходить сигнал із Москви, політика білоруського диктатора одразу ж змінюється. Це говорить про те, що він — маріонетка Путіна. Погано те, що всі ці дії все більше заганяють Білорусь у лещата Кремля.

ІЛЛЯ ДОБРОТВОР: Лукашенко вплутається остаточно у війну, якщо йому це буде вигідно

— Я думаю, що за певних обставин, безумовно, Лукашенко долучиться активно до цієї війни, аж до того, що долучиться до війни на території Євросоюзу. Питання в тому, наскільки це буде йому вигідно, наскільки це відповідатиме його особистим інтересам.

Наразі більшість білорусів проти війни. І не треба забувати про те, що сама влада практично всі виборчі кампанії наголошувала на тому, що ми, білоруси, мирні люди. Навіть гімн, який прийняв Лукашенко, починається цими словами. І тому важко людей, яким 30 років казали, що вони — мирні, змусити воювати. Це буде викликати дисонанс між тим, що заявлялося 30 років, і тим, що буде робитися.

Коли йому нічого буде втрачати абсолютно, тоді він, безумовно, може включитися в бойові дії, в активну фазу. Зараз він готовий і допомагати, і не допомагати. Усе залежить від позиції, я думаю, Євросоюзу і США, насамперед. Якщо вони йому пообіцяють якісь “плюшки”, дадуть йому якісь можливості, він, безумовно, не братиме участі. Йому це буде невигідно.

Читайте також: “Плюнути на Росію” і стати на бік України: чим викликані суперечливі заяви Лукашенка — думка білоруських експертів і глядачів FREEДOM