У розвиток архівної справи в Україні потрібно впроваджувати європейський досвід, – очільник Держархіву (ВІДЕО)

Архівна справа в Україні в останні 10 років деградувала.

Про це розповів очільник Державної архівної служби України Анатолій Хромов у програмі “Официальный разговор” на телеканалі “Дом“.

Такі зміни, на думку гостя програми, пов’язані з людьми, які керували Держархівом. Крім цього, тренд задавала Російська Федерація.

“Ще рік-два тому в нас вигадали заборону на вільне копіювання архівних документів власними технічними засобами користувачів. Це був величезний скандал, це була, скажімо так, “холодна війна” між архівістами та користувачами. Тренд задавала Російська Федерація, архівісти. Багато архівістів вчилися колись у російських спеціалізованих вишах, які мають зв’язки і все інше. Наше завдання зараз – імплементувати, впроваджувати кращий європейський досвід”, – зазначив чиновник.

Така заборона була спеціально завуальована нібито під турботу про архівні документи. Для архівістів це питання найважливіше, тому неналежне керівництво може ним маніпулювати. На думку Анатолія Хромова, збереження документів може бути приводом, щоб прикрити щось інше.

“Але насправді я людина, яка не перший рік працює в архівній сфері, яка, до речі, публічно виступала проти цих обмежень, просила дати відповідь на питання, яким чином безконтактна копія на власний телефон без спалаху, без звуку може нашкодити документу?” – поділився думкою Хромов.

Позитивною зміною в діяльності архівів за останні роки стало прийняття у пакеті законів про декомунізацію у 2015 році важливого закону “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років“, який був написаний із позиції доступу до інформації. Глава Держархіву впевнений, що автори закону керувалися досвідом Східної Європи.

“Я думаю, що автори законів вивчали, як це робилося в країнах Східної Європи, коли відкривалися архіви радянських спецслужб. Цей закон є одним із найкращих у своїй вузькій темі саме доступу до архівів репресивних органів. Міжнародні рейтинги говорять, що в просторі пост-СРСР Україна найбільш відкрита для дослідників, які бажають досліджувати”, – сказав Хромов.

Гість програми наголосив: це дуже показово, що в Україні можна вивчати те, що в Москві або в Мінську, або в інших країнах пострадянського простору ще є державною таємницею. Це означає, що Україна принципово сказала: радянські секрети – це не секрети незалежної України.