На Національний банк чинять тиск, – заступник голови НБУ Олег Чурій (ВІДЕО)

uatv
26.11.2019
Фото Укрінформ-UATV

Динаміка, інтрига, ніхто не знає, куди піде курс. Непередбачуваність – ось чому Олег Чурій 27 років свого життя пов’язав з валютним ринком. Починав він як дилер в комерційному банку, наразі є заступником голови центрального банку України. Розмову ведуча UATV Дар’я Вершиленко почала в Dealing room Нацбанку – місці, де співробітники регулятора стежать за угодами на валютному ринку.

– Ось, наприклад, якийсь банк готовий купити мільйон доларів за 24,09. Банк отримує заявки від своїх клієнтів і потім через торгово-інформаційну систему вводить значення, за якою ціною і скільки готовий купити валюти. Так і формується пропозиція та попит на валютному ринку. Система торгів анонімна – ніхто не бачить, хто купує або продає валюту.

Ця система називається Matching, вона працює вже півтора року, і ми одна з перших країн, яка впровадила її. До цього були чати, де дилери банків просто безпосередньо домовлялися між собою.
– А був колись такий момент, що вам доводилося вриватися в Dealing room зі словами: “Терміново купуємо”?

– У цій справі головне – не панікувати.

– А пам’ятаєте найстресовішу ситуацію?

– Найбільший стрес був на початку 2015 року, коли не було співпраці з МВФ, був тиск на гривню і доводилося вводити валютні обмеження.

Розмову перериває пісня Софія Ротару. З вікна видно, як в основному бабусі та студенти переминаються з ноги на ногу. На вулиці мінус 5. Біля центрального входу НБУ йде мітинг.

– Уже кілька тижнів слухаємо це. Вони починають о 9 ранку і о 17:00 розходяться. Не зовсім зрозуміло, правда, що демонстранти вимагають. Ймовірно, це частина кампанії з психологічним впливом на НБУ і підриву нашого іміджу.

“ПЕРЕГОВОРИ З МВФ ТРИВАЮТЬ”

І хто організовує ці мітинги?

– Ми не знаємо напевно, але припускаємо, що це можуть бути власники банків, які були виведені з ринку. Демонстрації почалися якраз разом з приїздом місії МВФ. Ми вважаємо це невипадковим. Це спроба зірвати співпрацю з фондом.

– А навіщо це власникам банків?

– Тому що у наших міжнародних партнерів є чітка позиція: власники неплатоспроможних банків мають понести юридичну відповідальність і повернути гроші, які вони вивели зі своїх банків.

– До приїзду місії МВФ був затриманий колишній член правління Нацбанку Олександр Писарук. Це питання обговорювали з Фондом?

(Писарука затримали за підозрою в зловживаннях, пов’язаних із видачею стабілізаційних кредитів, виданих у 2014 році VAB банку – ред.)

– Безумовно. Порушувалося це питання.

– І до чого прийшли? Які результати роботи місії?

– Ми бачимо прогрес: ухвалений держбюджет, ухвалені закони з фінансового ринку, в цілому йде дуже позитивний діалог (на вихідних МВФ опублікував заяву, в якій зазначив прогрес у реформах і дотриманні Україною зваженої економічної політики – ред.).

– Тобто, переговори закінчилися тим, що “є великий прогрес”?

– Переговори не закінчилися, переговори тривають. Мені здається, у нас великі перспективи для отримання нової програми.

– Ви в прогнозах закладали 2 млрд від МВФ до кінця року, якщо вони не здійсняться, то які це несе ризики?

– Співпраця з фондом – це, в першу чергу, не гроші. Це знак якості для інвесторів, що з Україною можна працювати, що країна проводить реформи для забезпечення економічного зростання, що Україна цікава для інвестування. Це найголовніше. Отримання грошей другочергове, воно збільшує наші резерви, але для нас зараз не принципово, отримаємо ми транш до кінця року або на початку наступного (міжнародні резерви НБУ на початок листопада становили понад 21 млрд дол. США – ред.) Головне – сам факт співпраці.

– І все ж ризики є?

– Не думаю, що буде короткостроковий вплив на стабільність. Я налаштований оптимістично, і думаю, що наша співпраця з МВФ буде продовжена.

– Іноземні інвестори все активніше купують облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які це несе ризики? На руках у іноземців українські держоблігації вже на 4 млрд дол. США.

– Наразі в інтернеті активно тиражується міф, що це завдає непоправної шкоди економіці. Ймовірно, це ті ж люди, які вже третій рік прогнозують долар по 30 і так і не дочекалися дефолту України цього року, оскільки ми без проблем виконували всі зовнішні зобов’язання перед кредиторами.

Це абсолютно нормальна ситуація, коли іноземні інвестори цікавляться українськими цінними паперами. Це означає, що їм цікавий наш ринок, що вони бачать перспективи зростання української економіки і вірять в гривню. Більше того, є багато країн, де частка іноземних інвесторів на внутрішньому ринку держборгу набагато більше, ніж у нас. Візьміть ту ж Чехію, Польщу, Угорщину, Мексику, Перу, Індонезію. Багато прикладів є.

Зацікавленість українським ринком дуже просто пояснюється: ми вийшли з кризи і досягли макрофінансової стабільності, продовжуємо проводити реформи. Інвестори бачать, що інфляція в країні знижується, курс плаваючий і не становить загрози, економіка зростає, нехай навіть і меншими темпами, ніж необхідно для скорочення розриву з нашими європейськими сусідами. Наразі стоїть завдання досягти високого економічного зростання, тому ми розраховуємо, що подальше проведення реформ забезпечить приплив інвестицій не тільки в облігації Мінфіну, а й в реальний сектор: відкриття нових виробництв, створення нових робочих місць.

– Минулого року теж була стабільна економічна ситуація. Як пояснити те, що саме зараз активізувалося купівля українських облігацій?

– Справа в тому, що ми спростили доступ інвесторів на наш ринок. У травні НБУ запустив так званий “лінк” з міжнародним депозитарієм Clearstream (європейська система для розрахунків за договорами з цінними паперами – ред.). Операції в Україні тепер значно легші та зрозуміліші для іноземних інвесторів. Додатково до цього, як я вже говорив, економічна ситуація в Україні поліпшується, і нерезиденти теж бачать цю динаміку.

– Чи вийде віддати супердохідні облігації, чи не буде потім проблем із цим?

(Сьогодні дохідність за ОВДП сягає 14,5%. Вище, ніж за депозитами. Крім того, не потрібно платити податок з доходу в 18%, а держава гарантує 100% повернення коштів – ред.)

– Ми вже пройшли пік боргових виплат в цьому році, і за послідовної зваженої економічної політики зможемо пройти і боргові піки 2020-2021 рр. Те, що відбувається наразі – це процес заміщення валютного боргу запозиченнями в гривні. Адже проблема українського державного боргу в тому, що більша його частина номінована в іноземній валюті. Іноземні інвестиції в гривневий борг навпаки зменшують ризики для держави.

У нас держбюджет з дефіцитом трохи більше 2%. Це невелика цифра, але щоб покривати його, уряду потрібно залучати від інвесторів приблизно 70-80 млрд грн. Можна робити це у валюті та брати на себе валютні ризики, а можна залучати фінансування в гривні і тримати ситуацію під контролем.

ТРУДОВА МІГРАЦІЯ СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ

– НБУ поступово скасовує валютні обмеження. Існує навіть дорожня карта їх зняття. Що заплановано на найближчий час?

– Переважна частина валютних обмежень, які діяли останні кілька років, вже зняті. Нещодавно ми скасували обмеження з купівлі валюти для фізосіб в 150 тис. грн на день. У наших планах також спростити інвестиції за кордон. Наприклад, сьогодні для фізособи діє ліміт в 50 тис. євро на рік. Тобто, можна купити навіть акції якоїсь міжнародної компанії, але в межах цієї суми. Ми поступово будемо піднімати цей ліміт і з часом скасуємо повністю. Але швидкість наших рішень багато в чому залежить від роботи парламенту щодо ухвалення законів, які покликані забезпечити прозору діяльність фізосіб і юросіб за кордоном зі сплатою всіх податків.

– А наскільки активно бізнес виводить за кордон дивіденди в цьому році?

– Обсяг репатріації дивідендів цього року не сильно відрізняється від минулорічного. Цього року репатрійовано близько 3 млрд доларів. Це жодним чином не загрожує фінансовій стабільності. Бізнес має можливість розпоряджатися своїм прибутком, і якщо ми хочемо залучати в країну нових інвесторів, ми маємо забезпечувати їм таке право.

– А скільки грошей зараз перераховують в країну трудові мігранти?

– Ми очікуємо, що перерахування трудових мігрантів в Україну в цьому році будуть понад 11 млрд доларів. Цифри будуть дещо вищі, ніж минулого року, але є чітка тенденція уповільнення темпів трудової міграції. Це пов’язано з тим, що доходи в Україні ростуть досить швидко. Номінальне зростання зарплат становить близько 20%. Крім того, за рахунок зміцнення гривні доходи в валютному еквіваленті теж ростуть. Цього року гривня зміцнилася на 12%. Виходить, якщо переводити в іноземну валюту, доходи громадян зросли майже на третину. Це позитивний факт для того, щоб українці залишалися працювати в Україні.

– Нацбанк вже бачить передумови для того, щоб говорити про світову фінансову кризу і про те, як вона може відбитися на Україні?

– Йдеться скоріше не про глобальну рецесію, а про уповільнення зростання світової економіки. Звичайно, ми відчуваємо це уповільнення, оскільки в України – маленька, але дуже відкрита економіка. Обсяги експортно-імпортних операцій у нас становлять практично 100% нашого ВВП. Безумовно, ситуація на світових ринках може впливати на ситуацію в Україні, на динаміку нашого експорту, тобто ми, можливо, будемо отримувати менше валютної виручки за експорт наших товарів за кордон. Тут можливий певний негативний вплив.

З іншого боку, уповільнення світової економіки буде призводити до того, що центральні банки провідних країн будуть утримувати процентні ставки на досить низькому рівні. Це значить, що фінансові ресурси для країн, зокрема і України, можуть коштувати дешевше.

На годиннику 17:00. Під вікнами Нацбанку звучить гімн.

– Це мітинг закінчується.

– Психологічно складно переживати все це: демонстрації, затримання співробітників НБУ, підпал будинку Валерії Гонтаревої. Що допомагає відволіктися від цього?

– Коли немає якихось негативних новин, коли нічого не відбувається, коли немає стресу, виникає навіть якась тривога – вже так звикли до цього. Взагалі, у вільний час я люблю кататися на велосипеді, коли погода дозволяє.

– Якби ви знали, що шлях реформаторства буде таким нелегким, погодилися б на цю роботу?

– Не факт. Є багато позитиву з точки зору розвитку кар’єри, багато важливих речей зроблено. Складно сказати, але я б точно серйозніше думав перед прийняттям рішення.

– Ну, ви ж любите непередбачуваність.

– Тут зовсім все непередбачувано.

Дар’я ВЕРШИЛЕНКО, UATV

Джерело UATV
дата 26.11.2019
категорії Економiка
поділитися

Схожі новини


Топ новин на UA|TV

×