Фото з сайта nure.ua
Головний корпус Харківського національного університету радіоелектроніки з’явився в 1930 році. Однак Друга світова залишила на будівлі свій нищівний слід. У відновленні брав участь увесь колектив навчального закладу, включно зі студентами.
У першій половині ХХ століття Харківський національний університет радіоелектроніки був інженерно-будівельним. Розташовувався в будівлі, спроектованій українським архітектором Яковом Штейнбергом. Після Другої світової війни споруда не вціліла, тож відбудовували її майже 20 років. Працювали на відбудові й студенти вишу.
Тоді пам’ять про них не увіковічнили. Однак уже за часів незалежності України біля ВНЗ постав пам’ятник студентові-програмісту. Виш відновлювали студенти гірничих спеціальностей. Адже університет після Другої світової реорганізували в гірничо-індустріальний, що підкреслює оформлення обох фасадів будівлі.
Оксана Кашпур, зберігач фондів музею історії Харківського національного університету радіоелектроніки: “Виконані фасади в стилі так званого «сталінського ампіру», популярного в радянській архітектурі. Той самий стиль і всередині споруди. Ной Мойсейович Підгірний оформляв велику актову залу. Автор показав перехід плафонної частини стелі в стіни. Освітлює приміщення люстра, виготовлена із бронзи”.
З другої половини ХХ століття у виші вивчають радіоелектроніку, однак досі зберігають гірничу символіку своїх попередників. Адже вона нагадує про важку післявоєнну працю студентів і педагогів, котрі відновили університет.
Більше сюжетів із циклу «Університети: архітектурний літопис» дивіться за посиланням.