Банки стануть фінтехами чи фінтехи з’їдять банки, – голова Української асоціації фінтех і інноваційних компаній Ростислав Дюк

Замовити й оплатити каву через смартфон, посміхнутися і цим заплатити за послугу – це продукти українських фінтехкомпаній. В Україні їх понад 100. Орієнтовна капіталізація – 650 млн доларів. Половина з них конкурують на світовому ринку і мають амбіції стати єдинорогами. Що це означає? Чому фінтехкомпанії можуть “з’їсти” банки та як Нацбанк регулює їхню роботу, на кого вони орієнтуються і як з’явилися – ми дізналися у голови Української асоціації фінтех і інноваційних компаній Ростислава Дюка.

– Український ринок фінтех – це понад 100 компаній. Можете розповісти, чим саме вони займаються?

– Ми робимо вже другий рік поспіль дослідження ринку фінтех. Якщо порівнювати з світовим ринком, він не відстає. У нас представлені всі ті ж підсегменти, що й у світі: платежі, робота з криптоактивами, робота з регуляторними технологіями, інфраструктурними проектами, діджитал-лендингом (онлайн-кредитування, – ред.)

– Який обсяг цього ринку в грошах?

– Три роки тому приїхав один венчурний фонд і говорить: ми хочемо вкласти в Україну 100 млн доларів. На той момент було 68 компаній, тож на ці гроші можна було купити все компанії і ще маленький банк. За три роки у нас є кілька компаній, оцінка яких становить понад 100 млн доларів. Весь ринок дуже консервативно ми оцінюємо в 650 млн доларів

Сподіваємося, що українські фінтех-компанії стануть єдинорогами.

– Виходить, виросли за три роки у 6 разів: менш ніж 100 млн три роки тому, а зараз – 650 млн.

– Так, у нас є мрія, щоб з’явилися компанії, які ми називаємо єдинорогами (вартість яких – понад 1 млрд доларів). Коли ми про це говорили рік тому, це лише викликало усмішки. Уже цього року дві українські техкомпанії стали єдинорогами.

– З чого почався ринок?

– З того, що людям не подобалися сервіси, які представляли банки, тож вони намагалися створити щось, що полегшило б клієнтський досвід. Фінтех – це не міфічна вигадка, це те, що вирішує проблему клієнтів або банку

З допомогою обличчя розрахуватися за каву – дуже зручно в ситуаціях, коли руки зайняті.

– 37% українців поза банківською системою взагалі. Для кого ви працюєте?

– Фінтех покриває увесь спектр: і тих, хто в банківській системі, й поза нею. Раніше було як? Ви приходите в віддалений райцентр – там 5 відділень банків. Зараз усе змінилося, навіть держбанки закривають свої відділення в маленьких містах, і в людини, яка там живе, немає шансів бути включеним у фінансове життя. Який тренд в Україні ми бачимо зараз? 62% – середнє покриття інтернету, 110% – покриття сім-картами, 50% з яких – смартфони, а це ідеальний сценарій для розвитку фінтех-послуг і фінсервісу через діджитал- канали.

– Що ваш ринок робить для того, щоб залучити людей, які не користуються фінтех-послугами?

– Як асоціація ми виступаємо з оглядами тих послуг і продуктів, які є. Стимулюємо молодь залучатися в цю галузь. У вишах створили фінтех-лабораторії, щоб студенти могли зрозуміти продукти, елементарно створити чат-бота, платіжного бота. Наступним кроком буде фонд посівних інвестицій, коли молодь приходить з ідеєю і потрібні гроші на її реалізацію. Це стимулюватиме створювати продукти, залишати їх в Україні, допомагати їм розвиватися.

Україна вийшла з Радянського Союзу з півтора законами у сфері платіжних послуг.

– З понад 100 компаній, скільки працюють на експорт?

– Більш ніж половина компаній конкурують на світових ринках.

– Як ви це пояснюєте?

– Сильна математична школа, сильні програмісти. Хлопці зрозуміли, що продавати людино-години на аутсорсингу – це позавчорашній день. Вони почали створювати продукти, які вирішують низку проблем на ринку.

– Який продукт ви вважаєте найбільш якісним і революційним?

– Оплата за допомогою обличчя від Приватбанку. З допомогою обличчя розрахуватися за кавою – це ж дуже зручно в ситуаціях, коли руки зайняті чимось, або вам треба купити воду в спортзалі, ви ж не підете в роздягальню за гаманцем

– Якщо говорити про фінтехкомпанії, які працюють для банків, то як Нацбанк регулює цей ринок?

– Нацбанк створив прообраз регуляторної пісочниці. Поки що ви можете просто прийти в Нацбанк і розповісти про те, що хочете робити. У розвинених країнах Центробанк дає approve-технології (підтвердження), тоді ви можете піти до інвестора, щоб залучити грошей і робити свій продукт. Ми зараз ведемо діалог із Нацбанком для того, щоб українська регуляторна пісочниця набула класичної форми, де ви можете будь-яку технологію спробувати. Україна – та країна, яка вийшла з Радянського Союзу з півтора законами у сфері платіжних послуг – і зараз усе так і лишилося. В Європі на кожен продукт є набір директив.

– На який ринок український фінтех орієнтується?

– Український фінтех – багатосекторний. З точки зору потреби інновацій ми орієнтуємося на ізраїльський ринок. З погляду того, як виписати правильно регуляторку, нам подобається Велика Британія, де чітко прописано, що таке регуляторна пісочниця, як вона стимулює розвиток технологій на ринку. Якщо в Україні буде закон про інновації, можна буде з цієї країни їхати. Ідея в тому, щоби створити середовище, яке стимулюватиме розвиток інновацій, а не регулюватиме. Сінгапур – хороша юрисдикція з точки зору того, як держава сприяє розвитку інновацій. США – хороший приклад, який поєднує в собі консервативне населення, котре звикло ходити в банки, виписувати чеки, і батьківщину таких компаній, як Paypall.

– Як фінтехринок змінить класичний банкінг через 5 років?

– Хай вибачать мене колеги з банківського сектору, але думаю, що кардинально. Деякі фінтехи вже самі стають банками, їм не потрібні банки. Банки стануть фінтехами чи фінтехи з’їдять банки. Якщо одна компанія коштує мільярд доларів, а вся банківська система – 10 млрд. Три випадково обраних єдинороги можуть бути за капіталізації більшими, ніж уся банківська система України.

Дар’я ВЕРШИЛЕНКО, UATV