Антон Макаренко: як радянська влада цькувала всесвітньо відомого педагога (ВІДЕО)

Не кожному з видатних діячів вдається привернути увагу всесвітньо відомої міжнародної установи, такої, як ЮНЕСКО. Саме ця організація визнала Антона Макаренка видатним педагогом, який визначив спосіб педагогічного мислення ХХ століття.

Він був засновником системи дитячо-підліткового виховання. Це масове перевиховання дітей-правопорушників у трудовому колективі. Досвід, який сьогодні широко застосовується в світовій практиці.

“Серед дев’яти найбільш відомих світових педагогів – таких, як Коменський, Песталоцці тощо, чотири українці. Це Пирогов, Ушинський, Макаренко і Сухомлинський. Уся педагогічна освіта побудована на тих ідеях, які заклали українські педагоги”, – розповів академік Віктор Андрущенко.

Антон Макаренко народився на Сумщині в 1888 році. Батьки знайшли кошти на навчання юнака в Кременчуцькому міському училищі. А після його закінчення у 1905 році він стає вчителем, і з 17 років сам заробляє собі на хліб.

Війни й окупація України російськими більшовиками породили таке явище, як масова безпритульність дітей. У вересні 1920 року Макаренко прийняв пропозицію Полтавського відділу народної освіти організувати й очолити колонію для безпритульних і неповнолітніх правопорушників.

“На дітей накладалося тавро соціально небезпечних і тих, які мають погану спадковість. Ці будинки, в яких працював Антон Макаренко, називалися будинками для соціально дефективних людей. Педагог із цього приводу висловився відверто. Він сказав, що немає дефективних дітей, а є дефективне ставлення до них”, – говорить історик Михайло Журба.

Організатор і головний ідеолог радянської освіти і комуністичного виховання молоді Надія Крупська в 1928 році на Восьмому з’їзді комсомолу затаврувала систему виховання Макаренка як “не радянську”. Цього ж року Антона Семеновича знімають з посади керівника колонії імені Горького. А від арешту його рятує тільки перехід у систему внутрішніх справ. Нарком НКВС України Балицький запропонував опальному педагогу очолити новий виховний заклад – Комуну імені Дзержинського.

В середині 1930-х років Макаренко відсторонюється від завідування комуною, а створені ним заводи передаються для цілодобової роботи військовому відомству. Перейшовши в наркомат, Макаренко намагається поширювати свій досвід для інших виправних установ України, але його підходи надто розходяться з практикою “радянського” життя.

Педагог тихо пішов у відставку і переїхав до Москви. Тут він завершив свою книгу “Педагогічна поема”, вступивши до Спілки письменників. Займався літературою, читав лекції, вів програму на радіо.

Позбавлений улюбленої справи Макаренко дуже швидко згас. Сталося це 1 квітня 1939 року.

Антон Семенович присвятив своє життя перевихованню дітей із важкою долею. Саме цей досвід зробив його всесвітньо відомим педагогом.

Поки у нас тривають дискусії, чи прийнятний досвід Макаренка в сучасних умовах, за кордоном великі компанії його успішно використовують.

“Сучасні найуспішніші компанії та бізнесові проєкти користуються винаходом Макаренка. Насамперед це зацікавленість тих, хто отримує свій дохід від загального прибутку компанії, як це робив Макаренко у своїй колонії. Друге – це виховання нових учасників компанії через її ядро. Залучення до корпоративної культури. І, нарешті, це самодіяльність в окремих структурах компанії. Та формат, який обов’язково передбачає узгодженість мети й організаційних заходів”, – пояснює Журба.

У багатьох варіантах біографії Антона Макаренка і довідковій літературі зазначено, що він є видатним радянським педагогом. Хоча фахівці не вважають його таким, оскільки його система виховання, яка була побудована на народних методах у поєднанні з гуманістичними ідеалами, йшла всупереч із принципами тоталітарної радянської системи.

Науковцям вдалося на основі педагогіки Макаренка побудувати систему корпоративно-командної роботи колективу, де кожен працює на спільний успіх компанії або фірми.

Більше випусків проекту UATV “Пишемо історію” дивіться за посиланням.