Сили оборони України з початку повномасштабного вторгнення більш ніж у 2,5 раза збільшили дальність deep strike по глибокому тилу агресора. Якщо у 2022 році вдалося уразити військовий об’єкт приблизно за 630 км, то зараз українські далекобійні засоби успішно знищують військову машину ворога на відстані близько 1 750 км.
Туапсе у вогні
У російському Туапсе — знову масштабна пожежа на нафтопереробному заводі. Безпілотники Сил оборони України втретє за два тижні атакували підприємство, яке працює на потреби російської армії. Жителі розповідають про більш ніж десяток гучних вибухів. На НПЗ триває пожежа, над містом підіймається густий дим. Нафтопродукти, що палають, почали розливатися вулицями й потрапили в річку.
Як зазначив командувач Сил безпілотних систем (СБС) Збройних сил України (ЗСУ) Роберт Бровді, російські НПЗ — це законні військові цілі. Подібні операції СБС демонструють здатність уражати об’єкти в глибокому тилу російських сил. Дальність ударів України досягає 1 500-2 000 км.
“Путін видобуває природні ресурси і перетворює їх на криваві долари, які потім спрямовуються проти нас у вигляді безпілотників “Шахед” і балістичних ракет. Якщо нафтопереробні заводи є інструментом для отримання прибутку, що використовується у військових цілях, то вони є законною військовою ціллю, яка підлягає знищенню”, — заявив Роберт Бровді в інтерв’ю BBC.
Базу зберігання оперативно-тактичних ракетних комплексів “Іскандер” уразили Сили спеціальних операцій України в окупованому Криму. Удар завдали безпілотники підрозділів middle strike (мідл-страйк). Техніка противника була прихована на території колишньої ракетної бази на схід від Сімферополя. Звідти російські окупанти запускали ракети по Україні, що раніше фіксували представники Руху спротиву.
“Українські Сили оборони для діп-страйків і мідл-страйків використовують тактику прорізання “вікон” в ешелонованій російській ППО і входу засобів ураження через ці “вікна”, поки вони не закриються. Потім прориваються нові. Слід зазначити, що з кожним разом часовий інтервал цих “вікон” стає все більшим. Це свідчить про те, що у російських загарбників із засобами протиповітряної оборони вже не так добре, як їм хотілося б”, — прокоментував ситуацію на фронті керівник військових програм безпеки Центру глобалістики “Стратегія ХХI” Павло Лакійчук.
Раніше в Міністерстві оборони України нагадали знакові для України deep strike по РФ:
2022 рік: авіабаза “Енгельс-2”, 650 км
У грудні 2022 року Україна завдала удару по авіабазі “Енгельс-2” у Саратовській області — одному з ключових аеродромів російської стратегічної авіації. У результаті атаки було пошкоджено два бомбардувальники Ту-95МС, здатні нести крилаті ракети.
Для удару по цьому стратегічному об’єкту українські засоби deep strike подолали близько 650 км — рекордну відстань за підсумками першого року повномасштабного вторгнення.
Варто зазначити, що одночасно було уражено авіабазу “Дягілєво” в Рязанській області РФ (500-600 км).
2024 рік: Україна розширила географію далекобійних ударів
2 квітня 2024 року вперше атаковано завод із виробництва “Шахедів” у спеціальній економічній зоні “Алабуга” (1 200 км).
9 травня уражено НПЗ “Газпром Нефтехим Салават” (1 500 км).
Тобто 2024-й став роком, коли Україна почала перехід до системних далекобійних ударів по об’єктах військової машини РФ.
2026 рік: Ухтинський НПЗ, 1 750 км
У лютому 2026 року підрозділи Служби безпеки України та інших частин Сил оборони уразили Ухтинський нафтопереробний завод у Республіці Комі, РФ. Це підприємство розташоване на відстані приблизно 1 750 км від державного кордону.
У 2026 році Сили оборони України продовжують систематично завдавати ударів як у ближньому, так і в глибокому тилу, щоб змусити агресора до миру. Зокрема, в Уфі на відстані близько 1 400 км уражено НПЗ “Башнефть-Новойл” і “Башнефть-Уфанефтехим”.
В оборонному відомстві також нагадали, що лише в березні цього року було уражено 5 стратегічних заводів і 10 об’єктів нафтопереробки Росії. Операції охопили територію від тимчасово окупованого Криму, Донецької та Луганської областей до глибоких тилових районів РФ, зокрема Ленінградську область.
Як зазначив президент України Володимир Зеленський, розвиток deep strike є одним з оборонних пріоритетів держави.
“Сьогодні наші діп-страйки — вже не сенсація, хоча щоразу це дуже справедлива і дуже приємна новина. Сьогодні наші українські дрони докорінно змінили підходи до ведення війни. Безумовно, ми атакуємо те, що болісно для Росії. І це дуже болісно. Ми бачимо висновки. Сьогодні їхні втрати вимірюються вже десятками мільярдів. Це критичні втрати для Росії”, — наголосив глава Української держави.
Українські удари вглиб РФ в оцінці експертів
Як Україні вдається збільшувати кількість ударів у тил РФ? Який це має вплив на можливості Росії продовжувати війну? Чому російська ППО не справляється? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Юрій Федоренко, командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем “Ахіллес” Командування Сил безпілотних систем Збройних сил України;
- Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії;
- Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант у відставці.
ЮРІЙ ФЕДОРЕНКО: Удари України в тил РФ знижують можливості агресора продовжувати війну
— Україна отримує необхідні технології, а також фінансові й економічні ресурси, щоб фактично впливати на можливості Росії продовжувати цю агресивну війну.
РФ може купити компоненти для зброї в Китаї, поставити їх на свої підприємства. Але якщо в це підприємство прилітає українська крилата ракета і додаються удари дронами — вони вже не зможуть виготовити необхідну кількість продукції та використовувати її далі проти України.
Якщо ми завдаємо ударів по об’єктах, які виробляють і транспортують нафтопродукти, то це зменшує можливості Російської Федерації закуповувати компоненти, необхідні для виробництва озброєння, яким вони тероризують українське населення.
Важливо зазначити, що Сили оборони не завдали жодного удару по цивільному населенню в Росії, навіть попри те, що значна частина цього населення підтримує бойові дії проти України.
Жодного удару, жодного влучання в житловий будинок у РФ. Усі удари — виключно по об’єктах, які виробляють ресурс, що згодом спрямовується проти наших громадян. Ось настільки ювелірно і точно Україна веде бойові дії проти Росії.
СЕРГІЙ БРАТЧУК: Урал більше не неприступна “фортеця”
— Сили оборони України почули заклик колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу, який багато говорив про безпеку Уралу. Але, як бачимо, дочекався. І це лише початок.
Якщо ми говоримо про Урал — про ті військово-промислові комплекси, які ще нещодавно здавалися географічною, економічною і промисловою “фортецею” РФ, то сьогодні, виходить, немає такої локації, куди б ми не могли дотягнутися. По прямій — понад 1 700 км.
Водночас ми чудово розуміємо: наші далекобійні удари не йдуть по прямій. Вони обходять систему протиповітряної оборони Російської Федерації — ту саму систему, яка нерідко “відбиває атаки”, завдаючи ударів по власних громадянах.
Урал — це про нові танки та про зброю, яка використовується у війні проти України. І це якраз приклад того, як Сили оборони завдають асиметричних ударів по території РФ.
Було два удари по заводах, причетних до виробництва російських ракет. Після цього з’являється дефіцит у виробництві ракет. Україна б’є по ключових елементах виробничого ланцюга російського ВПК, які критично важливі для армії РФ.
Ми б’ємо не кількістю — ми б’ємо якістю. І, відповідно, військово-промислова й економічна українська якість сьогодні на порядок вища.
Так, у противника більший мобілізаційний ресурс. Ми не можемо і не будемо “закидати м’ясом” фронт. У нас є воїни, які завдають точкових ударів, зокрема по російських тилах. Це і є наша відповідь. І я думаю, що такі асиметричні удари ставатимуть дедалі відчутнішими.
Згадаймо Туапсе. Згадаймо інші локації, які останніми днями зазнавали ударів з боку Сил оборони України.
Якщо говорити про далекобійні удари, не можна оминути увагою і так звані мідл-страйки — удари на середні дистанції. Саме вони безпосередньо впливають на інтенсивність бойових дій на фронті.
Очевидно, що така стратегія вже дає результат. І для Росії це серйозний виклик, на який, я впевнений, вона не зможе адекватно відреагувати.
Підсумки березня вже відомі: 274 знищені елементи протиповітряної оборони РФ. Зараз підбиваються підсумки квітня і, думаю, вони будуть не гіршими. Це суттєві удари.
Стратегія ударів по елементах протиповітряної оборони та РЛС дає одразу кілька ефектів: Україна краще захищається, Росія втрачає можливість завдавати таких самих масштабних ракетних ударів по наших містах. Ми не можемо сказати, що обстріли повністю припиняться. Але те, що їх інтенсивність знижуватиметься — це очевидно.
Знищення російських РЛС у Криму — це ж не про півострів як такий, а про захист Одеси, Дніпра, Києва. Росіяни менше бачать, гірше реагують, зокрема і на удари українських дронів. Усе взаємопов’язано.
Якщо згадати початок повномасштабного вторгнення: на той момент російські радіолокаційні системи вважалися одними з найкращих у світі. Але сьогодні ми бачимо, що ці технології стрімко застаріли. І не лише через час, а тому, що українські технологічні рішення виявилися на голову вищими. Це — наша реакція на російську агресію. І наше прагнення не лише захищатися, а й звільняти свої території.
ІГОР РОМАНЕНКО: Зараз на першому місці — технологічний складник війни
— Мідл-страйк — удари на дистанції до 200 км. Далі — це вже засоби дальньої дії.
Оскільки потенціал засобів ураження на середніх дистанціях збільшується, відбувається і масштабування шляхом роботи підприємств оборонно-промислового комплексу, а також наших союзників, які підключаються до цього процесу.
Нам поки не вистачає ні кількості, ні швидкості ухвалення рішень з боку західних держав. Але ми бачимо, що потенціал зростає. А отже — зростає й ефективність ударів. І ті приклади, які ми бачимо останні місяці, лише це підтверджують.
Ідея дрона на оптоволокні спочатку була народжена в Силах оборони України. Однак окремі керівники вирішили, що в цьому немає такої необхідності, і проєкт не був реалізований. У підсумку росіяни підхопили цю ідею, масштабували її й тепер це створює серйозні, важкі наслідки на полі бою. У боротьбі з такими дронами Сили оборони України вже застосовують рішення — як повітряне, так і наземне перерізання оптоволокна.
Логіка залишається незмінною: на кожен крок противника — впровадження нових або модернізованих засобів ураження — необхідно якнайшвидше знаходити та застосовувати контрзаходи. І ми бачимо, що це відбувається.
Питання зараз зводиться до швидкості: хто швидше освоює технології й хто швидше їх масштабує — той і отримує перевагу. Це впливає як на кінцевий результат війни, так і на ситуацію на окремих ділянках фронту.
Технологічна частина війни виходить на перший план. І від того, наскільки швидко Україна зможе масштабувати ці рішення, безпосередньо залежить ефективність дій.
Читайте також: Європа зіткнулася з найвищим рівнем військової загрози: експерти про те, як НАТО готується до можливого вторгнення Росії














