Євросоюзу необхідний досвід України у протистоянні російським дронам — подробиці (ВІДЕО)

Напередодні лідери майже 50 європейських країн зібралися в Копенгагені, щоб обговорити виклики регіональної безпеки. Основна частина дискусії була присвячена ситуації в Україні та шляхам збільшення її підтримки. На місці працював спеціальний кореспондент телеканалу FREEДOM в Європі.

Європейський Союз змінить підходи до військового співробітництва з Україною. Постійні агресивні дії Росії з порушення повітряного простору членів ЄС зробили українську експертизу в області протидії дронам і їхньому використанню затребуваною в Брюсселі та інших столицях Європи.

Засідання Європейського політичного співтовариства проходило в Копенгагені, де не так давно літальні апарати невстановленої приналежності порушували роботу місцевих аеропортів, тому безпеку під час проведення зустрічі забезпечували військові та поліція з різних країн. Звісно, головною темою на такому тлі стала безпека Європи. Президент України Володимир Зеленський першим із гостей саміту виступив на його пленарному засіданні і торкнувся цієї теми.

“Недавні інциденти з безпілотниками по всій Європі — явна ознака того, що Росія все ще відчуває себе досить сміливою для ескалації цієї війни. І справа була не тільки в Україні. Росія завжди прагнула розколоти Захід і Європу зокрема. Сьогодні їхня стратегія проста: розділити Європу, розпалити суперечки і перешкодити нам знайти спільну мову. І я вважаю, що ми повинні діяти прямо протилежно тому, чого очікує Росія. Ми повинні діяти спільно, і ми повинні діяти, використовуючи свої сильні сторони. По-перше, наші хлопці вже тут, в Данії, і там є досвідчені українці, які знають, як виявляти і збивати ударні безпілотники. І вони вже почали виконувати свою місію”, — наголосив Володимир Зеленський.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен визнає високий рівень української експертизи і вважає, що в цій галузі українці можуть навчити данців і європейців буквально всьому.

“На жаль, єдиним експертом у світі з можливостей боротьби з безпілотниками зараз є Україна, оскільки вона практично щодня бореться з російськими безпілотниками. Ми рухаємося недостатньо швидко. Це означає, що, на мою думку, всі недооцінили, наскільки серйозну загрозу становить Росія. Я не кажу, що ми нічого не зробили, тому що ми робимо дуже багато. І я сподіваюся, що всі зрозуміють, що нам слід розглядати Україну як першу лінію оборони. Тому все, що ми робимо в Україні, — це захист себе і решти Європи. Ми багато робимо, але нам потрібно прискоритися і розширити масштаби. Коли ми говоримо про переозброєння Європи, ми повинні бути здатні повністю захистити себе до 2030 року”, — зазначила прем’єр-міністерка Данії.

За день до зустрічі в форматі Європейського політичного співтовариства в Копенгагені лідери Європейського Союзу обговорювали плани щодо готовності до відбиття можливої агресії до 2030 року. Вони обговорювали майбутню Дорожню карту цієї готовності, комплекс необхідних заходів. Одна з пропозицій — це “стіна дронів” на східному фланзі і програма з контролю за східним кордоном. За підсумками цієї зустрічі прем’єр Польщі Дональд Туск, ця країна теж зазнала порушення повітряного простору, побачив позитив.

“Як ви розумієте, це неприємні теми. Але, як прем’єр-міністр Польщі, я відчуваю певне задоволення від того, що польська точка зору на важливість захисту східного флангу тепер стала загальною європейською позицією. Ніхто більше не заперечує той факт, що наш східний кордон з Росією і Білоруссю є кордоном всієї Європи, всього НАТО, і що кожен повинен взяти на себе відповідальність — включаючи фінансову та організаційну — за його захист”, — наголосив Дональд Туск.

На підсумковій пресконференції, за словами президента України Володимира Зеленського, Україна готова долучатися до спільних з Європейським Союзом проєктів з оборони. Він вкотре закликав Європу до єдності і в спільній обороні, і в підтримці європейської інтеграції України, і в прийнятті підготовленого 19-го пакету санкцій.

“Наші військові, які мають солідний досвід у сфері безпілотників, зараз перебувають у Данії, і ми поділимося їхнім досвідом і знаннями. І я сподіваюся, що сьогоднішня зустріч рішуче підтримає ідею спільного захисту від безпілотників. Її можна назвати як завгодно: “стіна дронів”, “дрони новий купол” або “стрімка відповідь на дрони”. Але суть одна. Кожна країна, звичайно ж, повинна бути захищена від ударів і будь-яких інших безпілотників. І, судячи з загрози, яку Росія створює для України щоденними атаками безпілотників, ми чітко бачимо, що тільки спільні дії та об’єднані зусилля можуть гарантувати справжню безпеку”, — наголосив глава Української держави.

Під час 2-денної дискусії обговорювалася і пропозиція Європейської комісії щодо надання Україні репараційного кредиту за рахунок заморожених російських активів. За інформацією ЗМІ і судячи із заяв урядів окремих країн, сума допомоги може сягати 140 млрд євро на 2026 і 2027 роки. Поки цей проєкт опрацьовується, але за підсумками зустрічі прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен бачить прогрес.

“Коли мова заходить про репараційний кредит, нам на якомусь етапі необхідно прийняти офіційне рішення. Ми не можемо зробити це на неформальному засіданні Ради, як вчора. Але в такі дні в Копенгагені ми можемо проводити обговорення і глибше вникати в суть питання. І саме це ми і намагалися робити разом. Так що так, я думаю, ми зблизилися, але поки не досягли мети. Тобто, ми ще не готові дійти єдиної думки і прийняти рішення. Але це не входило в наші плани на ці дні, тому що це неформальне засідання, і ми не приймаємо рішень. Отже, ідея полягає в тому, щоб приймати рішення пізніше, але готувати їх і приймати політичні рішення. Саме цим ми і займаємося. І я думаю, що це було досить добре”, — зазначила вона.

На саміті президент України провів зустрічі з лідерами ключових країн Європейського Союзу, таких як Німеччина, Франція, Польща, з лідерами північних країн: Норвегії, Данії та Швеції, з президентом Азербайджану, прем’єром Португалії та главою НАТО Марком Рютте. Після зустрічі Володимира Зеленського з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом Євроради Антоніо Коштою, Єврокомісія анонсувала запуск проєкту, що дозволяє Україні досягти технічної переваги на полі бою. Російські атаки проти Європи призводять до посилення підтримки з її боку і зміцнення військового співробітництва з Україною.

Читайте також: Європа консолідується навколо захисту східного флангу та підтримки України — підсумки саміту в Копенгагені (ВІДЕО)

Нагадаємо, 1 жовтня перед неформальним засіданням Європейської Ради в Копенгагені верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що використання заморожених російських активів для допомоги Україні не порушує міжнародне право, а відповідає його принципам.