Європа консолідується навколо захисту східного флангу та підтримки України — підсумки саміту в Копенгагені (ВІДЕО)

Безпілотники стають основною зброєю для армій, злочинних або терористичних угруповань. Російські дрони і російські загрози — це реальна проблема для всіх країн на берегах Балтійського моря. Польська точка зору на важливість захисту східного флангу тепер стала загальною європейською позицією. Про підсумки дводенної зустрічі, що відбулася в Копенгагені, розповів спеціальний кореспондент телеканалу FREEДОМ в Європі Віталій Сізов.

Саміт Європейської політичної спільноти в Копенгагені завершився ввечері сьогодні, 2 жовтня, спільною пресконференцією президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен.

У зустрічі взяли участь близько 50 лідерів країн Європейського Союзу та інших європейських країн. Основною темою обговорень була безпека, включаючи російську агресію проти України, шляхи підтримки України та зміцнення східного флангу Європейського Союзу. На пленарному засіданні саміту Європейської політичної спільноти першим із гостей виступив президент України, і він торкнувся теми загального протистояння російській загрозі. 

“Нещодавні інциденти з безпілотниками по всій Європі — явна ознака того, що Росія все ще відчуває себе досить сміливою для ескалації цієї війни. І справа була не тільки в Україні. Росія завжди прагнула розколоти Захід і Європу зокрема. Сьогодні їхня стратегія проста: розділити Європу, розпалити суперечки й завадити нам знайти спільну мову. І я вважаю, що ми повинні діяти прямо протилежно тому, чого очікує Росія. Ми повинні діяти спільно, і ми повинні діяти, використовуючи свої сильні сторони”, — наголосив Зеленський.

Сьогодні був другий день саміту. Вчора лідери країн ЄС обговорювали питання оборони. За підсумками саміту прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що захист східного флангу ЄС від російських загроз є пріоритетом для всього Євросоюзу.

“Як ви розумієте, це неприємні теми, але як прем’єр-міністр Польщі я відчуваю певне задоволення від того, що польський погляд на важливість захисту східного флангу тепер стала загальною європейською позицією. Ніхто більше не заперечує той факт, що наш східний кордон з Росією і Білоруссю є кордоном всієї Європи, всього НАТО, і що кожен повинен взяти на себе відповідальність, включаючи фінансову та організаційну, за його захист”, — заявив Туск.

Президент України Володимир Зеленський на полях саміту зустрівся з лідерами європейських країн і керівництвом ЄС, з президентами Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і Європейської Ради Антоніу Коштою. На зустрічах обговорювалися питання оборони.

За підсумками цієї зустрічі Урсула фон дер Ляєн анонсувала найближчим часом запуск нового оборонного проєкту, який дозволить Україні отримати технічну перевагу.

“Незабаром ми запустимо нову програму, яка надасть Україні необхідну їй технологічну перевагу на полі бою. Ми разом працюємо над майбутнім України як держави-члена Європейського Союзу. Саме це ми маємо на увазі, коли говоримо “сьогодні”, “завтра” і “стільки, скільки буде потрібно”, — написала у соцмережі Х президентка Єврокомісії.

На саміті в Копенгагені Україну сприймали не тільки як країну-реципієнта, але й країну-донора, що володіє унікальним досвідом у сфері захисту від дронів. Президент України Володимир Зеленський запропонував допомогу в гарантуванні безпеки повітряного простору ЄС. 

“Наші військові, які мають солідний досвід у сфері безпілотників, зараз перебувають у Данії, і ми поділимося їхнім досвідом і знаннями. І я сподіваюся, що сьогоднішня зустріч рішуче підтримає ідею спільного захисту від безпілотників. Її можна назвати як завгодно: “стіна дронів”, “дроновий купол” або “стрімка відповідь на дрони”. Але суть одна. Кожна країна, звичайно ж, повинна бути захищена від ударів і будь-яких інших безпілотників. І судячи з загрози, яку Росія створює для України щоденними атаками безпілотників, ми чітко бачимо, що тільки спільні дії та об’єднані зусилля можуть гарантувати справжню безпеку”, — заявив глава Української держави.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен підтвердила, що український досвід є унікальним і відсутній в інших країнах.

“Єдиним експертом у світі з питань боротьби з безпілотниками зараз є Україна, оскільки вона практично щодня бореться з російськими дронами. Ми рухаємося недостатньо швидко в жодному питанні. Це означає, що, на мою думку, всі недооцінили, наскільки серйозну загрозу становить Росія. Я не кажу, що ми нічого не зробили, тому що ми робимо дуже багато. І я сподіваюся, що всі зрозуміють, що нам слід розглядати Україну як першу лінію оборони. Тому все, що ми робимо в Україні, — це захист себе і решти Європи. Ми багато робимо, але нам потрібно прискоритися і розширити масштаби. Я б сказала, що 2035 рік буде занадто пізно. Коли ми говоримо про переозброєння Європи, ми повинні бути здатні повністю себе захистити до 2030 року”, — наголосила Фредеріксен.

Також Данія підтримала українську позицію щодо питання про рівноправний партнерський статус України в проєкті “Стіна дронів Європейського Союзу”, який обговорювали на рівні європейських лідерів вчора. 

На підсумковому брифінгу Зеленський закликав до посилення санкцій проти Росії, включаючи заходи проти тіньового флоту і торгівлі нафтою, щоб позбавити Росію доходів. Він зазначив, що Україна наростила військові можливості, і зараз це знизило ймовірність російських атак на енергетичну інфраструктуру України.

Під час дводенної дискусії обговорювалася і пропозиція Європейської комісії щодо надання Україні “репараційного кредиту” коштом заморожених російських активів. Судячи із заяв урядів окремих країн, сума допомоги може сягати 140 млрд євро на 2026-2027 роки. Поки цей проєкт опрацьовується, але за підсумками зустрічі можна говорити про прогрес, вважає Метте Фредеріксен. 

“Коли розмова заходить про репараційний кредит, нам на якомусь етапі необхідно ухвалити офіційне рішення. Ми не можемо зробити це на неформальному засіданні Ради, як вчора. Але в такі дні в Копенгагені ми можемо проводити обговорення і глибше вникати в суть питання. І саме це ми й намагалися робити разом. Тому так, я думаю, ми зблизилися, але поки не досягли мети. Тобто ми ще не готові дійти єдиної думки й ухвалити рішення. Але це не входило в наші плани на ці дні, тому що це неформальне засідання, і ми не ухвалюємо рішень. Отже, ідея полягає в тому, щоб ухвалювати рішення пізніше, але готувати їх і ухвалювати політичні рішення. Саме цим ми і займаємося. І я думаю, що це було досить добре”, — зазначила прем’єр-міністерка Данії.

Читайте також: Зеленський провів низку зустрічей на полях Європейської політичної спільноти — деталі (ФОТО)

Нагадаємо, 1 жовтня перед неформальним засіданням Європейської Ради в Копенгагені верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що використання заморожених російських активів для допомоги Україні не порушує міжнародне право, а відповідає його принципам. 

Читайте також: ЄС і Україна обговорюють спільну стратегію захисту від російської загрози — подробиці з Копенгагена (ВІДЕО)