Євросоюз шукає, як обійти вето Угорщини: 17-й пакет санкцій проти РФ під загрозою

Європейський Союз розробляє два альтернативні сценарії на випадок, якщо Угорщина спробує заблокувати продовження санкцій проти Росії. Будапешт неодноразово критикував як обмежувальні заходи щодо Москви, так і євроінтеграцію України. У зв’язку з цим юридичні служби ЄС шукають механізми, які дозволять зберегти санкційний тиск, навіть якщо Угорщина скористається правом вето.

З технічного погляду, якщо санкції не буде продовжено, це не означає їх автоматичне скасовування — ці процеси регулюються різними процедурами.

Угорщина на роздоріжжі: союзник Росії чи частина Європи?

Санкційна архітектура ЄС складається з двох компонентів — рішення і постанови. Саме постанова підлягає обов’язковому продовженню кожні шість місяців.

“Постанову потрібно продовжувати кожні шість місяців одноголосно, а рішення — ні. Фактично рішення залишається чинним, якщо кваліфікована більшість не проголосує за його скасування. Це означає, що санкції можуть залишатися в силі без формального продовження. Це позбавляє Угорщину можливості ‘шантажувати’ інших членів ЄС”, — пояснив редактор “Радіо Свобода” з європейських питань Рікард Йозвяк.

Інший варіант передбачає згоду Будапешта заблокувати 17-й пакет санкцій в обмін на продовження вже чинних обмежень.

Крім того, у Брюсселі обговорюють можливість заміни санкцій тарифними заходами щодо аналогічних секторів російської економіки. Такі рішення можна ухвалювати більшістю голосів. Додатково розглядається сценарій, за якого санкції будуть замінені дзеркальними заходами на рівні окремих країн-членів ЄС.

Саботаж Будапешта у питанні продовження антиросійських санкцій — не єдина проблема, яку намагаються вирішити в ЄС. У червні 2025 року мають розпочатися переговори щодо вступу України до Європейського Союзу. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан активно виступає проти євроінтеграції України. Нещодавно глава МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив, що членство України нібито призведе до ескалації війни.

“Я хотів би прояснити позицію Угорщини: ми не вважаємо, що той факт, що Україна перебуває у стані війни, має якесь значення для цілей вступу до ЄС. Це, на нашу думку, не є аргументом на користь вступу до ЄС, а скоріше аргументом проти нього”, — зазначив він.

Попри заяви про прагнення до миру, бачення Будапешта завершення війни відрізняється від позиції ЄС. Угорщина наполягає на скасуванні санкцій проти Росії, відновленні економічних зв’язків і припиненні військової допомоги Україні. Новим приводом для критики стали плани союзників відправити до України військових радників для підготовки.

“Тому що це тягне за собою серйозну небезпеку ескалації війни в бік Європи. Жоден з елементів цієї місії військового вишколу не повинен реалізовуватися на території України — ні військові інструктори, ні військові радники. Ми не хочемо, щоб Європейський Союз направляв їх до Києва”, — наголосив Сіярто.

Антиєвропейська та проросійська риторика уряду Орбана викликає критику не лише всередині Угорщини, а й за її межами. У партії “Тиса”, яка конкурує з керівною, заявили про необхідність нормалізації відносин із ЄС.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також розкритикував Будапешт, назвавши Угорщину країною без моральної визначеності.

“Усім в Євросоюзі зрозуміло, що Путін говорить про мир, а сам вбиває цивільне населення в Україні. Усім, окрім однієї держави — Угорщини”, — заявив він.

Сікорський закликав розблокувати виділення 7 мільярдів євро з Європейського фонду миру та відкрити перший кластер переговорів про вступ України до ЄС.

Паралельно ЄС шукає шляхи для розірвання довгострокових контрактів на постачання російського газу без виплати штрафів. За даними Financial Times, Єврокомісія готує детальний план поетапної відмови від російських енергоносіїв до 2027 року.

Тим часом Росія має намір збільшити експорт скрапленого природного газу більш ніж у п’ять разів. Bloomberg повідомляє, що протягом наступного десятиліття планується будівництво чотирьох нових заводів СПГ. Наразі в Росії працюють два такі підприємства — “Сахалін-2” і “Ямал СПГ”.

Євросоюз планує посилити санкції проти російської енергетики.

“Ми працюємо над 17-м пакетом. Запровадження санкцій проти нафти й газу, додаткових санкцій у цьому напрямку мало б більший ефект, тому що саме так вони фінансують свою війну. Отже, обговорення тривають, але ви чудово знаєте, що нам потрібно, аби 27 країн погодилися. Але я хочу сказати, що ми маємо зібрати якомога потужніший пакет. Сподіваюся, спільно з нашими міжнародними партнерами”, — наголосила Каллас.

За даними Reuters, Єврокомісія вже готує стратегію поетапної відмови від російських енергоносіїв. Її презентацію очікують на початку травня. Bloomberg повідомляє, що у документі можуть бути передбачені торгівельні інструменти на кшталт квот або тарифів — їх можна ухвалити кваліфікованою більшістю голосів, що дозволить уникнути блокування з боку Угорщини або Словаччини.

Чому Орбан став головним болем для Брюсселя — думки експертів

Чим загрожує Україні та ЄС блокування санкцій з боку Угорщини? Які механізми може використати Брюссель, щоб обійти вето Будапешта? Чи готовий ЄС покарати країну-члена за проросійську політику? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
• Денис Кузьмін, експерт Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І. Мечникова.
• Ольга Брусиловська, завідувачка кафедри міжнародних відносин ОНУ ім. І. Мечникова.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Угорщина потребує загальноєвропейських фондів — це зробить Орбана поступливішим

— У Брюсселі вже відчувається певна втома від Орбана. І це проявляється не лише в офіційних рішеннях і переговорах — це видно й у комунікації глав держав. Якщо проаналізувати зовнішню політику Орбана й загалом Угорщини, можна побачити, наскільки токсичним він став.

У Брюсселя склалося доволі стале, системне розуміння того, що несе з собою правління Орбана — як для самої Угорщини, так і для загальної зовнішньополітичної лінії Європейського Союзу.

Тому певною точкою кипіння стала остання позиція Орбана щодо продовження санкцій проти Росії. Уже багато європейських видань писали, що глави деяких держав просто ставили питання руба. Саме тоді всерйоз заговорили про застосування сьомої статті Лісабонського договору, яка дозволяє покарати одну з країн ЄС у разі, якщо її рішення або позиція суперечать цінностям і принципам, прийнятим у межах Союзу.

Наразі, влітку, постане питання про продовження санкцій. Якщо їх не буде продовжено, усі російські активи будуть розморожені, і Росія негайно здійснить їх повернення. Тому в Брюсселі розробляють механізми, як обійти цей проросійський слід, який Орбан залишає в загальній політиці Євросоюзу.

Розглядається кілька варіантів. Один із них — узгодження 17-го пакета санкцій і торг із Будапештом: Угорщина відмовляється від нового пакета, але голосує за продовження вже введених обмежень. Другий варіант — переведення питання санкцій із рівня європейського законодавства на рівень національного законодавства.

Це досить тривалий процес, адже багато країн ЄС взагалі не мають власного законодавства щодо санкцій. А для цього необхідне голосування в парламенті, підпис президента — і все це може розтягнутися на місяці. А часу, як бачимо, обмаль.

Травень, по суті, червень — і все, рішення треба ухвалювати. Тим не менш, цей варіант також залишається в Брюсселі як резервний.

Ну і третій варіант — торг із Будапештом. Нагадаю, що угорська економіка переживає не найкращі часи і вже у 2024 році демонструвала ознаки рецесії. Тому Будапешт потребує загальноєвропейських фондів, а частина коштів досі залишається замороженою. Сума сягає 20 мільярдів. Думаю, це робить Орбана певною мірою більш поступливим.

Але тут виникає інше питання. Угорщина може заблокувати не лише антиросійські санкції. Наприклад, вона заблокувала механізм створення оборонної допомоги для України.

Угорщина також погрожує заблокувати початок переговорів за главами і кластерами угоди про вступ України до Європейського Союзу. Тобто Орбан — це системна проблема, системний головний біль. І не лише для Європи та України, а й для ширшого кола учасників, які намагаються вибудувати нову європейську систему безпеки, минаючи загрози з боку Вашингтона і зосереджуючись на викликах, які надходять із боку Москви.

ДЕНИС КУЗЬМІН: Орбан явно торгується за свою автономію

— Позиція Угорщини не є настільки монополістичною, а позиція України досить сильна, тим більше, що вона підтримується і з боку Брюсселя, і з боку інших європейських країн.

Претензії про те, що Україна нібито перетягне на себе фінансування, яке так необхідне Угорщині, — це чистий популізм. Тобто об’єктивно всім сусідам України — Польщі, Угорщині, Словаччині, Румунії — безумовно вигідно, щоб Україна була не якоюсь буферною зоною і вже точно не Російською Федерацією, а повноцінним членом ЄС. Це відповідає їхнім прямим геополітичним та економічним інтересам.

До моменту вступу України до ЄС ще далеко, тому ділити ці трансфери майбутнього бюджету Євросоюзу зараз абсолютно передчасно. Тут швидше відбуватимуться внутрішньоугорські процеси.

Але водночас Європейський Союз у Брюсселі також має діяти активніше. Розраховувати на повне блокування чи позбавлення голосу — тут радше сам Брюссель боїться відкрити скриньку Пандори, щоб не розхитати самі європейські інститути. Потрібно рухатися шляхом реформи загальноєвропейських структур — щоб поступово збільшувати кількість питань, які можуть вирішуватись простою або кваліфікованою більшістю, і зменшувати перелік тих питань, які може заблокувати хоча б одна країна. Повністю позбавити країну можливості блокувати доленосні рішення вони, звісно, не можуть — це неможливо в рамках чинного законодавства.

Бо сьогодні — це Угорщина, а завтра може бути інше питання: умовно кажучи, всі об’єднаються проти Франції й протиснуть якесь рішення. Це вже буде не Євросоюз, а щось схоже на авторитарне об’єднання. Сила Євросоюзу якраз у тому, що якщо якесь рішення ухвалюється — воно приймається фундаментально, хай повільно, але за загальної згоди.

Орбан явно торгується за свою автономію — за додаткові чи вже наявні трансфери з загальноєвропейського бюджету.

Ми внесли зміни до договору про вступ України до ЄС — і це цілком відповідає національним інтересам Угорщини. Угорські корпорації отримують певні вигоди, інвестують десь у центрі України в щось — тобто ми нібито вирішили питання. Але вони можуть легко переграти все це, тому що наразі це чистий популізм, розігрування проросійської карти. Вони ще раз демонструють, що здатні впливати, що їхній голос щось означає. Ймовірно, він щось пообіцяв Путіну — і зараз просто відпрацьовує цю обіцянку, доки може.

ОЛЬГА БРУСИЛОВСЬКА: Інструменти для покарання Угорщини в ЄС є, але бракує політичної волі

— Цілі Віктора Орбана не змінюються. Він хоче залишатися на політичній арені настільки довго, наскільки це можливо, оскільки це приносить йому певні, очевидно, не найгірші дивіденди.

Мені здається, Орбан вже достатньо “попрацював” для того, щоб йому було винесено визначення про серйозне порушення зобов’язань як члена Європейського Союзу. Тобто з інструментами все гаразд — це Амстердамський договір. І ми з вами постійно говоримо про те, що бракує не інструментів, а політичної волі, щоби до них вдатися.

Мене надзвичайно турбує те, що Угорщина веде антиукраїнську й антиєвропейську пропаганду в країнах, які наразі є лише кандидатами на вступ до ЄС. Йдеться, зокрема, про пост’югославські республіки.

Читайте також: Угорщина продовжує перешкоджати вступу України до ЄС — деталі (ВІДЕО)