Європа перетворює підтримку України на незворотну стратегію безпеки — розбір (ВІДЕО)

Колаж: uatv.ua

Переговори про вступ України до Євросоюзу можуть розпочатися вже найближчими тижнями або місяцями. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела в структурах ЄС. Новий імпульс євроінтеграційному процесу надали рішучі кроки Брюсселя щодо фінансової та економічної підтримки Києва. Минулий тиждень ознаменувався для Кремля одразу двома серйозними поразками. Рада ЄС одноголосно схвалила виділення Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро, а також затвердила ювілейний, 20-й пакет санкцій проти Росії. Попри численні провокації, кібердиверсії та спроби втручання у виборчі процеси західних країн, Москва програла черговий важливий раунд цього протистояння. У Європі зростає усвідомлення того, що масштабна допомога Україні — це не просто жест солідарності, а питання безпеки всього регіону. Як тепер може розвиватися ситуація, розбирався телеканал FREEДОМ.

Київ може отримати перший транш європейської позики вже наприкінці травня або на початку червня. Ці кошти будуть спрямовані на пріоритетні потреби оборони: підтримку армії, закупівлю додаткових систем ППО та розширення виробництва власного озброєння.

Крім того, фінансування стане ключовим ресурсом для підготовки до зимового періоду, забезпечивши захист енергетичних об’єктів та критичної інфраструктури. Глава європейської дипломатії Кая Каллас наголосила у соцмережах: “Європейський Союз підтримуватиме Україну доти, доки Путін не зрозуміє, що війна не має жодних перспектив”.

Важливо зазначити, що ця позика є “репараційним кредитом”. У майбутньому її планують погасити коштом доходів, отриманих від заморожених російських активів.

Досі Київ критично залежав від допомоги союзників, щоб хоч якось заповнити прогалину, що утворилася через угорське вето. Тепер у межах угоди він отримає щонайменше 60 млрд євро саме військової допомоги. Ймовірно, вона піде на закупівлю американських зенітних ракетних комплексів Patriot для захисту від російських балістичних ракет, нових безпілотників українського виробництва та інших видів озброєння, таких як британські ракети Storm Shadow”, — пише у колонці для видання The Telegraph військовий аналітик Джордж Баррос.

20-й пакет санкцій посилює тиск на ключові сектори російської економіки. Зокрема, запроваджується повна заборона на надання морських послуг для експорту нафти з РФ, а також заходи, що ускладнюють придбання танкерів.

Додаткові обмеження торкнуться банківської системи: під удар можуть потрапити не лише російські фінансові установи, а й банки в третіх країнах, якщо вони допомагають обходити санкції. Крім того, ЄС запроваджує нові заборони на експорт товарів і послуг на суму понад 360 млн євро.

Паралельно обмежується імпорт металів, хімічної продукції та критично важливих мінералів. Вперше буде застосовано спеціальний механізм, що забороняє експорт верстатів і радіостанцій до країн із високим ризиком їх подальшого реекспорту до Росії.

“Ми узгодили 20-й пакет санкцій. Іншими словами, чим сильніше Росія посилює свою агресивну війну, тим сильніше Європа посилює підтримку України. Це важливо для нас, бо ми цілком чітко заявляємо про свою підтримку вашої країни та українського народу. Сьогодні справді гарний день”, — наголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

У російському уряді вже давно перестали заявляти, що “санкції нам не страшні”. Економіка країни стрімко сповільнюється, інфляція злітає до небес, а цілі галузі руйнуються одна за одною. Втім, це поки не означає, що Путін має намір припинити агресію.

Під час форуму “Мала батьківщина — сила Росії” кремлівський диктатор заявив, що “вся країна має працювати на фронт”. Ще один факт, на який звернули увагу аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW): у партійних списках, затверджених перед виборами до Держдуми, з’явилася значна кількість учасників так званої “СВО”.

Кремль докладає цілеспрямованих зусиль, намагаючись мілітаризувати російський уряд, парламент і російське суспільство загалом. Ймовірно, це відбувається напередодні виборів до Державної Думи у вересні 2026 року, щоб зміцнити контроль і зберегти підтримку російської війни в Україні, оскільки російське суспільство дедалі гостріше відчуває наслідки війни, а рейтинги Путіна падають”, — йдеться у звіті ISW.

Військова розвідка Нідерландів (MIVD) у своєму щорічному звіті повідомила, що Росія зможе підготуватися до зіткнення з НАТО приблизно через рік після закінчення війни в Україні. Поки на українській території тривають активні бойові дії, повномасштабний конфлікт навіть з однією з країн Альянсу вважається малоймовірним, проте в Москві вже опрацьовують різні сценарії.

Цілі Кремля залишаються незмінними: розкол НАТО та ЄС, підрив міжнародної підтримки України, а також розпалювання соціальних і політичних суперечностей. Крім того, російська сторона постійно випробовує межі терпимості Заходу, щоб отримати уявлення про можливі заходи у відповідь.

Навіть якщо довести причетність Росії не вдається, гібридні операції все одно викликають у європейців почуття незахищеності та невпевненості, що саме по собі відповідає інтересам Росії. Арсенал методів Кремля досить широкий: це операції з впливу на громадську думку, кібератаки, поширення дезінформації, економічна дестабілізація, військове та технологічне шпигунство і навіть прямі диверсії”, — повідомили в MIVD.

Про потенційну загрозу для Європи та країн НАТО заявив також голова Військового комітету Альянсу, адмірал Джузеппе Каво Драгоне. Він наголосив, що війна в Україні є частиною ширшого протистояння між демократичним світом та авторитарними режимами.

Зараз на кону стоїть не лише регіональна безпека, а й базові цінності, зокрема свобода та стабільність міжнародного порядку. Драгоне зазначив, що дії Росії стали для Заходу сигналом про необхідність переглянути військову доктрину.

На думку адмірала, зараз важливо не тільки швидко реагувати на виклики, а й планомірно нарощувати військовий потенціал. У цьому контексті підтримка України має залишатися безумовним пріоритетом.

“Київ вчить нас чомусь фундаментальному: свобода має свою ціну, а мир без сили — це лише ілюзія. Ось чому підтримка України залишається нашим пріоритетом. На кону — довіра до міжнародного порядку, від якого залежать усі наші нації. Україна сьогодні є невід’ємною частиною демократичної спільноти, яка захищає ці принципи. Я пишаюся тим, що працюю разом зі Збройними силами України, які за короткий час досягли надзвичайного рівня оперативної ефективності та дають уроки союзникам в Альянсі”, — наголосив Каво Драгоне.

Після ухвалення рішення про розблокування кредиту та затвердження 20-го пакету санкцій проти Росії в ЄС обговорюють подальші кроки щодо інтеграції Києва. Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив про необхідність відкриття першого етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу.

Раніше Франція та Німеччина запропонували для України формат так званого символічного членства, який би виключав доступ до загального бюджету блоку та право голосу з низки питань. Однак президент Володимир Зеленський розкритикував цю ініціативу, наголосивши, що Україна, як ніхто інший, заслуговує на повну інтеграцію до ЄС.

“Україні не потрібне символічне членство в ЄС. Україна, безперечно, захищає Європу. І захищає Європу не символічно, а реально — гинуть люди. Захищає всім, чим може: своєю силою. Це всі визнають. Ми захищаємо спільні європейські цінності. Я вважаю, що ми заслуговуємо на повноцінне членство в Європейському Союзі. Нам уже достатньо символічних союзів. Будапештський меморандум, символічні гарантії безпеки, НАТО, символічний шлях до НАТО. Ми заслуговуємо на повноцінне членство в різних союзах”, — заявив глава Української держави.

Крім того, Україна має унікальний бойовий досвід, без якого модернізація європейських армій стає неможливою. Ці дані вже враховуються під час розробки доктрин і стратегій НАТО.

Київ здатний посилити будь-який союз чи коаліцію, особливо з огляду на те, що Росія зберігає довгострокові плани конфронтації із Заходом і активно застосовує гібридні методи впливу. Усі ці чинники роблять Україну ключовим елементом майбутньої системи безпеки Європи.

https://youtu.be/ZkxLflmVl9c?si=EawCl-OU_2_y_2Iu

Читайте також: Або повноправне членство, або нічого: експерти про перспективи євроінтеграції для України в умовах війни 

Прямий ефір