Європа не вийде з політичної кризи без домовленостей із правопопулістами, — Колесніченко

Європейський Союз переживає глибоку кризу довіри і політичної фрагментації, і без діалогу з правопопулістськими силами рух вперед фактично заблоковано. На цьому в ефірі телеканалу FREEДOM акцентував аналітик міжнародної політики Олександр Колесніченко.

“На мій погляд, поки Європа не зможе домовитися з правопопулістами, справа не буде рухатися з мертвої точки. Зараз ми бачимо певну кризу довіри всередині Європейського Союзу. Демократичні сили не об’єднуються — вони створюють тимчасові коаліції, але одночасно ми спостерігаємо дуже сильне тяжіння правопопулістських рухів. Поки ця ситуація ніяк не зсувається в бік об’єднання або хоча б стійких домовленостей. Про щось вагоме говорити поки дуже рано”, — вважає Колесніченко.

Він зупинився на ситуації у Франції. За його словами, президент Еммануель Макрон перебуває на останньому президентському терміні, а позиції правих сил посилюються.

“У Макрона — останній президентський термін, і водночас дуже високі шанси приходу правих популістів. Хоча зараз навколо цього табору виникають скандали, в тому числі зі звинуваченнями у зв’язках з російською агентурою. Ситуація вкрай показова, і за нею варто уважно стежити”, — зазначив аналітик міжнародної політики.

Він також виділив ключові фактори, що підживлюють зростання правопопулізму в Європі.

“В першу чергу це міграційна проблема. Праві сили не будуть селитися в цій точці, навпаки, вони будуть використовувати її як головний мобілізаційний фактор. Крім того, посилюється антибрюссельська і антиліберальна риторика. Ми вже бачимо це на прикладі “Альтернативи для Німеччини”, Орбана, Ле Пен, чинного президента Польщі. Антибрюссельський і антиліберально-демократичний рух дійсно дуже сильно набирає обертів”, — пояснив гість ефіру.

Він звернув увагу і на економічний вимір кризи. За його словами, на тлі закриття промислових підприємств у Західній Європі, насамперед у Німеччині, Китай активно заходить у східну і балканську частини ЄС.

“У Німеччині закриваються автомобільні заводи, і це величезна проблема. Разом з тим китайські автопідприємства будуються у країнах з авторитарними режимами — таких як Угорщина, Словаччина. Туди приходить капітал і таким чином змінюється виробнича карта Європи. Ці процеси є частиною більш широкої стратегії. Китай і Росія зацікавлені в тому, щоб взяти під контроль європейський ринок — економічно і політично. По суті, мова йде про спробу змінити політичну карту Європи”, — наголосив Колесніченко.

Він додав, що правопопулістські рухи все частіше просувають ідею так званого індустріального ренесансу.

“Виникає нова термінологія: Європа повинна відновити власну індустріальну базу, бути менш залежною від США і стати більш самостійною. Саме на цьому будується їхня електоральна риторика”, — зазначив аналітик.

Водночас він наголосив, що робити точні прогнози про майбутнє Європи поки складно.

“Як це буде виглядати в майбутньому, сказати однозначно важко. Але те, що можна стверджувати точно: електоральна карта Європи буде дуже сильно змінюватися”, — резюмував Олександр Колесніченко.

https://www.youtube.com/watch?v=esBhW274ruw&list=PL1MxamNwS0zpLgHUxchLMgkGDV5-Gmbvp&index=12

Читайте також: Сьогодні Україна гарантує безпеку Європи, а не навпаки, — Мусієнко

Нагадаємо, згідно з даними осіннього опитування Євробарометру, більшість громадян Євросоюзу (72%) назвали збройні конфлікти головною загрозою своїй безпеці, разом з тим 52% респондентів песимістично дивляться на майбутнє світу. На тлі геополітичної напруженості 89% опитаних вимагають від країн-членів ЄС більшої єдності, а пріоритетом номер один для Європарламенту вважають захист миру (52%) і зміцнення оборони (40%).