Загроза голоду через блокаду українських портів Росією. Президент асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, виконавчий директор Agricom Group в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про альтернативні варіанти постачання українського зерна і чому вони є малоефективними.
— Чому коли щоразу у світі постає загроза голоду, ми говоримо про країни Східної Африки насамперед?
— Населення африканських країн, особливо цього регіону, останні кілька десятиліть зростало. При цьому економічний рівень розвитку відставав від демографічних процесів. Основною імпортною складовою цих країн був імпорт продуктів харчування.
Африканські країни зі слабкою економікою та залежністю від імпорту – інструмент у руках Росії, щоб створити додаткову політичну напруженість. Це один із планів, який виношує уряд Росії, щоб додатково створювати політичну нестабільність у цьому регіоні.
— Що має статися, щоб процес доставки зерна відновився?
— Єдиний варіант швидкої доставки зерна на світовий ринок – розблокування українських портів. Іншого варіанта я не бачу.
Ми знайшли способи, що допоможуть аграріям реалізувати новий урожай на світовий ринок, але ми не зможемо реалізувати запаси попереднього року. Величезна кількість зерна доставлялася на світовий ринок лише через порти Чорного моря. Україна могла відвантажувати від п’яти до шести млн тонн на місяць.
Зараз є варіанти відвантажувати зернові через такі канали, як: порти Дунаю, румунські порти, польські порти. Але це лише 1,5-2 млн тонн. Цього недостатньо і це не вирішить продовольчу проблему у світі.
— Чи можна знайти інше зерно, щоб люди не гинули?
— З тих розрахунків, які зараз робить Світовий банк, понад 70 країн будуть схильні до продовольчих проблем через відсутність зерна з Чорного моря.
Так от, на мою думку, ситуація з пшеницею справді буде загрозливою цього року, якщо ми не відкриємо наші порти там у найближчі кілька місяців. Тому що африканські країни, найімовірніше, не мають запасів.
— Які країни мають засіки?
— Засіки виросли в Росії, засіки виросли в Україні з певної причини – ми не змогли реалізувати обсяг зерна. Засіки в Китаї і в низці розвинутих країн. Експерти оцінювали це як вплив постковіду.
— Що Росія робить зі своїм зерном, зокрема з тим, що краде в України?
— Для Росії ринком збуту зерна будуть африканські країни там, де це зерно йтиме під новими документами. Наш уряд це відстежить.
— Якщо блокада портів України триватиме, то як довго ми зможемо зберігати зерно?
— Кожен тип зерна — кукурудза, пшениця чи соняшник — відрізняється умовами зберігання та тривалістю зберігання. У довоєнний час зерно зберігали в елеваторах. Там можна було зберігати його кілька років та контролювати якість зберігання. Наразі елеватори переповнені старим урожаєм.
Ми будемо використовувати нові технології. Зберігання в силобегах, у напідлогових складах. Зберігання в силобегах або зберігання в напідлогових складах за термінами нетривале. Оптимістично сказати, що ми зможемо зберігати рік. Все залежатиме від сезону. Дощовий сезон означає, що зерно потрібно буде сушити і педантично наглядати за ним, воно більш схильне до різного типу псування.
Читайте також:
Подоляк розповів, за яких умов можуть розпочатися переговори між Україною та РФ
Рєзніков — в інтерв’ю The Economist: Україна потребує допомоги негайно, бо день сумнівів вимірюється кров’ю українців
“Нюрнберзький процес” для воєнних злочинців РФ: чому без нього не обійтися