Ядерний аргумент Трампа: що стоїть за рішенням США вивести підводні човни на бойове чергування

Президент США Дональд Трамп заявив про повну готовність країни до можливого ядерного протистояння з Росією. 1 серпня глава Білого дому повідомив у соцмережах, що віддав наказ вивести на бойове чергування два атомні підводні човни — на тлі погроз з боку заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва.

Експерти зазначають, що в Кремлі не очікували серйозної реакції США на чергову ядерну погрозу з боку Росії.

Які підводні човни можуть бути залучені РФ і США?

ВМС США мають 18 субмарин класу Ohio — найбільших у складі американського флоту, повідомляє агентство Reuters. Чотирнадцять з них оснащені балістичними ракетами й здатні доставляти декілька термоядерних боєголовок на відстань понад 7000 кілометрів. Ще чотири — призначені для запуску крилатих ракет Tomahawk. За даними організації Ініціатива щодо запобігання ядерній загрозі, від 8 до 10 таких човнів перебувають у стані бойової готовності. 2 серпня Трамп підтвердив, що наказав розгортання двох із них.

“Нам довелося це зробити. Ми просто маємо бути обережними. Була загроза, і ми вважаємо її недоречною. Тому я маю діяти обачно. Я роблю це заради безпеки наших людей. Загрозу висунув нам колишній президент Росії. І ми маємо намір захистити наших людей”, — заявив президент США.

Ця заява прозвучала наступного дня після того, як Дмитро Медведєв пригрозив США війною у відповідь на скорочення строку ультиматуму з боку Росії. За його словами, йдеться про 10-денний термін, протягом якого Захід має виконати умови Москви.

Ситуацію прокоментував керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко. Він підкреслив, що після заяв Путіна про ракетну систему “Орешник”, яка “запускалася двічі й вдруге не полетіла”, США демонструють конкретні дії.

“Поки у Путіна — брехня про ‘Орешник’, який запускали двічі, і вдруге він не полетів, у Трампа — рішучість і ядерні субмарини. Фактично, у Путіна забирають інструмент погроз і показують, що крім слів можуть бути й реальні кроки. І такі ж кроки чекають на Росію, якщо вона не зупинить війну — санкції й зброя для України”, — написав Коваленко в Telegram.

Держсекретар США Марко Рубіо, своєю чергою, заявив, що ядерний конфлікт між Вашингтоном і Москвою — це “немислима річ”, додавши: “звичайними засобами Російська Федерація не здатна протистояти нікому, тим паче США”.

Reuters уточнює, що Пентагон украй рідко коментує переміщення або розміщення підводних човнів. Субмарини відіграють ключову роль у системі ядерного стримування, і інформація про них зазвичай засекречена. За словами аналітиків, підводні човни нового покоління Columbia здатні досягати практично будь-якої точки світу — від Атлантики до Тихого океану, включаючи маршрути через Арктику.

“Важливо розуміти, дивлячись на програму атомних субмарин США, що ми на 10 років випереджаємо Росію чи Китай з технологічної думки. І дуже складно визначити, де саме перебувають ці об’єкти. Завдяки технології малошумності вони можуть бути де завгодно. Це можливість для президента заявити: ‘Гей, ця штука — там’. Це відкрито, а не таємно, як зазвичай. США завжди могли розміщувати свої сили й засоби там, де потрібно, у будь-який момент. Просто зазвичай про це публічно не говорять”, — пояснив військовий аналітик Вейн Сандерс.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зазначив, що агресивна риторика Дмитра Медведєва щодо США — частина ширшої кампанії ядерного тиску з боку Кремля.

“Путін регулярно використовує експрезидента для посилення радикальної риторики, що має викликати паніку й страх серед західних лідерів і стримувати підтримку України. Путін міг би легко зупинити подібні заяви з боку Медведєва, якби захотів — з огляду на те, що Кремль координує офіційні меседжі та повністю контролює інформаційний простір, інтернет і ЗМІ в Росії”, — йдеться у звіті ISW.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем застеріг російське керівництво “не жартувати” з президентом США. За його словами, Дональд Трамп зацікавлений у мирі, а не в ескалації.

У Києві підтримали рішення про розгортання підводних човнів. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що крок Трампа відповідає логіці “миру через силу”.

Фахівці української розвідки отримали доступ до закритої документації про новітній стратегічний атомний підводний човен РФ К-555 “Князь Пожарський” проєкту 955 “Борей-А”. У розпорядженні розвідників опинилися іменні списки особового складу екіпажу, бойові інструкції та інші дані.

Підводні човни проєкту 955 “Борей-А” — один з ключових елементів так званої ядерної тріади Кремля. Субмарини мають 16 пускових шахт для міжконтинентальних балістичних ракет Р-30 “Булава-30”, кожна з яких може нести до 10 бойових блоків.

Отримана інформація дозволяє виявити особливості й технічні обмеження не лише “Князя Пожарського”, а й інших субмарин цього проєкту, зазначили українські розвідники.

Дональд Трамп не уточнив, які саме субмарини наказав розгорнути. Ймовірно, йдеться про найпотужніші в США човни класу Ohio, здатні нести до 20 балістичних ракет Trident, із дальністю понад 8000 км.

Ще до відправлення субмарин ближче до Росії Трамп виявляв занепокоєння позицією Кремля. За даними агентства Bloomberg, 16 липня літак ВПС США міг доставити на британську авіабазу Лейкенгіт модернізовані ядерні боєприпаси B61-12. Якщо це правда, то йдеться про перше розміщення американської ядерної зброї у Великій Британії з 2008 року.

Офіційно Вашингтон і Лондон не підтверджують наявність чи переміщення ядерної зброї на своїй території. Однак бюджетні документи Пентагону вказують на багатомільйонні інвестиції в модернізацію об’єктів авіабази Лейкенгіт, зокрема в інфраструктуру, пов’язану з ядерною безпекою. Як зазначає Bloomberg, такі дії можуть бути сигналом Путіну щодо готовності Вашингтона гарантувати безпеку Європи.

Готовність до війни як інструмент дипломатії: нова стратегія США очима експертів

Що спровокувало різке загострення риторики між Вашингтоном і Москвою? Наскільки реальною є загроза ядерної ескалації, чи це елемент стратегії стримування? Чим атомні підводні човни класу “Огайо” відрізняються від російських “Бореїв”? Чи може це протистояння перерости в нове видання Карибської кризи? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:

• Тарас Загородній, політтехнолог;
• Андрій Риженко, капітан 1-го рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ (2004–2020);
• Володимир Фесенко, політолог;
• Ярослав Божко, голова Центру політичних досліджень “Доктрина”;
• В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: Це точно не Карибська криза

— Гадаю, відповідь Трампа була адресована не Медведєву, як думають багато хто. Вона була адресована Путіну. Адже це збіглося з черговими заявами Путіна після посиденьок із Лукашенком.

Йдеться про те, що він не збирається відходити від позицій, озвучених 14 червня 2024 року: припинення вогню можливе тільки після виходу України з чотирьох областей і відмови від НАТО. Тобто нічого нового.

Але Трамп дав чітко зрозуміти: не хочете домовлятись — у нас теж є чим відповісти. Це перше. Друге — він прямо сказав: “Хочете погратись у погрози ядерною війною? Гаразд, ми готові. Бо наші потенціали — незрівнянні”.

Це точно не Карибська криза. Навіть близько не стоїть. Військовий потенціал нинішньої Росії не можна порівнювати з можливостями СРСР. Та країна була значно потужнішою. Росія фактично доїдає радянський запас.

Технічні можливості з того часу суттєво змінилися. Зросли системи контролю й точності ураження. Нагадаю історію Карибської кризи. Тоді СРСР провів операцію “Анадир” і зміг приховано перекинути тактичні ядерні боєголовки, бо стратегічних на той момент ще не мав — вони не досягали території США. Їх виявив розвідувальний літак U-2, який використовується й досі. Важливу інформацію передавав також розвідник Пеньковський. Багато радянських військових були налякані діями Хрущова — вони усвідомлювали слабкість СРСР і пам’ятали 1941 рік, коли переоцінка власних сил закінчилася катастрофою.

Тому зараз — це не Карибська криза. Хоч дехто й намагається показати схожість, потенціали абсолютно різні. Нині все контролюється. Тоді не було супутників, щоби розуміти, що відбувається на Кубі. А зараз у США тисячі супутників. Тож це просто гра м’язами на порожньому місці.

Адміністрація Трампа вже ухвалила низку рішень — особливо після досягнення принципових угод із Європою: вона купуватиме американські енергоресурси й зброю. Це давня мрія США — витіснити Росію з європейського енергетичного ринку. І тепер це відбувається вперше за 60 років. Щоб зрозуміти масштаб — це означає, що Росії в Європі не буде. Причому надовго.

АНДРІЙ РИЖЕНКО: Трамп не говорив про ядерну війну, але відповів на загрозу

— Система нової підводного човна РФ, радянська за своєю суттю, для ВМФ Росії практично не змінилася. Та сама структура, штатний розклад, графік бойових тривог, розпорядок під час звичайної служби тощо. Але фахівці можуть побачити в цих документах, які моменти є найнебезпечнішими для підводного човна — особливо в умовах бойових дій.

Між нами та нашими партнерами триває обмін розвідданими. І така інформація може передаватися. Тим паче підводні човни типу “Борей” становлять загрозу не лише для України, а й для країн Заходу. Нещодавно експрезидент РФ, можливо, не дуже обережно і неетично, озвучив ядерну загрозу. Це спонукало США відправити додатково дві підводні човни з ракетами “Томагавк” ближче до кордонів РФ.

Проєкт 955А — новітній підводний човен, який почали будувати наприкінці 1990-х, ще з радянських розробок. Йому мала на зміну прийти найбільша у світі субмарина “Тайфун” водотоннажністю понад 40 тис. тонн. Усього заплановано 12 човнів, збудовано — 8.

“Князь Пожарський” — останній із побудованих. На його введенні до складу флоту був присутній Путін. Подію активно піарили. Один човен перебуває в ремонті, два — ще будуються, два — плануються. Загалом — 12. Кожен коштує приблизно 3 млрд доларів.

Це серйозна зброя для знищення. За водотоннажністю — найбільша у світі. Навіть більша за американську “Огайо”. Має на борту 16 ракет “Булава” — новітній комплекс. Але не до кінця зрозуміло, наскільки він стабільний.

Було багато випробувань, останні — успішні. Човен має багато систем захисту — і підводного, і надводного.

У надводному положенні, особливо на базі, вона більш вразлива. Можлива атака за аналогією з операцією “Павутина”. Але захист у неї кращий, ніж у стратегічної авіації — адже літак може просто впасти, бо не має броні.

Човен витримує великі перевантаження й може занурюватись на глибину в сотні метрів. Дрон може пошкодити, але не знищити. Щоб знищити субмарину під водою, потрібно щонайменше 40 кг вибухівки — це бойова частина самонавідної торпеди. Підводний вибух може порушити герметичність і викликати аварію. Такі аварії в СРСР були частими — наприклад, через займання водню в акумуляторах, як на “Комсомольці”, що мав титановий корпус і міг пірнати на глибину до кілометра.

Цей човен захищений, але водночас вразливий. Зазвичай такі субмарини несуть 16–20 балістичних ракет. Кожна — з 8–10 боєголовками по 100 кілотонн. Один такий заряд здатен знищити місто з мільйонним населенням. Це — величезна загроза. Коли політик погрожує ядерною зброєю — це дуже погано. Бо він говорить від імені цілого народу. А це ще гірше.

Це — найсучасніший російський підводний човен. На відміну від надводного флоту, тут є певний прогрес, хоча санкції й фінансові проблеми серйозно обмежують розвиток. Американська “Огайо” — менша за розмірами, але, ймовірно, потужніша за “Борей”. Є також британські й французькі підводні човни з ядерною зброєю та реакторами. Їхня автономність обмежена лише запасами води й провіанту.

Я не хочу нагнітати паніку щодо зростання ядерної загрози. Президент Трамп, як я зрозумів, не заявляв напряму, що США готуються до ядерної війни. Він сказав, що погроза з боку колишнього президента РФ була настільки очевидною й обурливою, що не можна було залишити її без відповіді.

Тому й було ухвалено рішення про розгортання двох додаткових субмарин. Думаю, йдеться про багатоцільові човни класу “Лос-Анджелес” або “Вірджинія” з ракетами “Томагавк”, які можуть нести звичайні боєголовки. Ймовірно, їх спрямовано до баз РФ, де розміщено ядерну тріаду. Дальність “Томагавків” — 2500 км, у “Трайдентів” — понад 11 000 км.

Президент Трамп не сказав: “ми починаємо ядерну війну”. Він сказав: “ця погроза надмірна, й ми відповідаємо”. Тому й розгортаються дві субмарини — ближче до районів можливого застосування. Коротко: Медведєв заговорив про ядерну зброю. Коли хтось говорить про ядерну зброю — ми маємо бути готові. І ми готові.

Карибська криза сталася через те, що СРСР таємно перекинув ракети на Кубу. Тоді не було ракет із дальністю 10–11 тис. км. Доставили ракети на 1000 км. США побачили загрозу — й розгорівся конфлікт, який вдалося погасити. На той момент американські ракети також стояли в Туреччині.

У РФ близько 60 атомних підводних човнів різного призначення — всі з ядерною енергетикою. Є балістичні й багатоцільові — з ракетами й торпедами. “Князь Пожарський” — балістичний. Таких буде 12, збудовано — 8. Один — у ремонті, два — будуються, два — на етапі планування.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Медведєв дратує Трампа, але не є індикатором політики

— Відповідні дії США на бездіяльність РФ можуть відбутися не обов’язково 8, 9 чи 10 серпня — це може статися пізніше. Тут важливий не конкретний день. Коли завершилися 60 днів для Ірану, Трамп теж не відповів точно в день — рішення ухвалили після узгодження і вибору оптимального моменту, і тоді вже були завдані точкові удари США. Звісно, у випадку з Росією такого не буде, адже йдеться про ядерні держави, і ні в Москві, ні у Вашингтоні не хочуть ядерної війни.

Трамп діє у своєму стилі: як у торгівельних війнах і переговорах — висуває жорсткі вимоги, підвищує ставки, тисне риторично, іноді агресивно, схиляє партнера до компромісу. Так він діяв з ЄС, низкою інших країн, з Китаєм — переговори там тривають. До речі, Китай почав використовувати подібну тактику. Але з Москвою ситуація складніша.

Єдиний шлях до мирної угоди — це припинення вогню. Інших варіантів я не бачу. Мирна угода — це процес на роки, за участі делегацій, де буде багато складних питань, які можна вирішити лише під час прямих переговорів між Україною та Росією — бажано за участі посередників.

Я вважаю, що велика мирна угода між Україною та Росією вкрай малоймовірна. З ключових питань позиції сторін протилежні, і домовитися неможливо. З окремих тем компроміси можливі, але з основних питань — статус окупованих територій, перспектива членства в НАТО, внутрішньополітичні умови — компроміс виключений.

ЯРОСЛАВ БОЖКО: Путін погрозив зброєю — Трамп відповів

— Росія дуже активно спекулює погрозами на адресу Заходу. Ми постійно стикаємось із подібними заявами. Іноді це справді пряма загроза — але саме в такі моменти Росія про неї мовчить. Натомість регулярно лякає “ядерним попелом”, розповідями про нові підводні човни з атомними двигунами та іншим озброєнням — аби залякати всіх навколо.

США, певною мірою, вирішили підрубати цей символічний капітал Росії — капітал страху, заснований на образі ядерної держави. Водночас я не став би вважати слова Медведєва єдиною причиною дій Трампа.

Адже буквально в той самий день, ще до заяви Трампа, Путін сказав, що ракетний комплекс “Орешник” піде в серійне виробництво і вже у вересні-жовтні його розмістять у Білорусі. Звичайно, Трамп сприйняв це як гібридну загрозу — спробу вплинути та постукати зброєю.

Однак, імовірно, аби зберегти Путіну “обличчя” й залишити йому простір для маневру, дії американського президента були оформлені як реакція саме на жарти Медведєва. Хоча насправді США серйозно ставляться до будь-якої інформації про ядерну зброю.

Тема нерозповсюдження ядерної зброї — одна з ключових стратегічних цілей США. Вашингтон дотримується цієї лінії вже кілька десятиліть.

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Ядерні погрози по-різному діють на росіян і західну аудиторію

— У відповідь на одну заяву була зроблена інша. Головне в цій ситуації — США вперше за весь період повномасштабної агресії почали робити заяви, пов’язані з їхніми ядерними силами, у відповідь на ядерний шантаж РФ.

Найактивнішим і навіть частково ефективним цей шантаж був наприкінці 2022 року, коли російська влада заявляла, що у разі продовження наступу України, особливо в Криму, вони застосують ядерну зброю. Тоді США не робили заяв, не переміщували підводні човни — і це значною мірою вплинуло на розвиток подій у 2023 році.

Зараз реакція США інша. Це радикальна зміна позиції, яка проявляється як у риториці, так і в готовності продемонструвати наявність ядерних сил і можливість їхнього застосування.

Це означає, що США почали серйозніше сприймати загрози з боку РФ — навіть якщо не для себе, то принаймні на європейському театрі бойових дій.

Мені здається, саме в цьому й полягає основний сенс обміну заявами. Щодо практики — формально між США і Росією лише 4 кілометри через Берингову протоку. Найкоротша дистанція для ракет, які запускаються з ядерних підводних човнів, — це Північний Льодовитий океан, де чергують як американські, так і російські субмарини з ядерною зброєю на борту. Переміщувати їх немає потреби — звідти найкоротший шлях до великих міст обох країн.

Тому ці заяви — радше символічні: демонстрація боєготовності, рішучості, й головне — зміна сприйняття: не як партнерів, а як противників. Саме в цьому суть новини.

Хоча загроза ядерної війни зросла, про саму війну наразі не йдеться. Логіка ескалації взаємних загроз випливає з концепції ядерного стримування. Вважається, що супротивники лякають одне одного, але не застосовують ядерну зброю. Така логіка тримається вже понад 80 років. Але в сучасному світі не можна бути певним, що вона й надалі працюватиме.

Щодо переміщення “Орешника” — це чисто демонстративна річ. Ця ракета летить на тисячі кілометрів, тож точка запуску не має значення. Те саме стосується атомних підводних човнів із балістичними ракетами. Усі ці пересування — це знаки, сигнали, спроби налякати, подивитися, хто “першим моргне”.

Є й психологічний чинник. Російське суспільство за останні три з половиною роки мобілізоване. Ті, хто був проти війни, або замовкли, або емігрували. Хтось опинився у в’язниці. Інші — удають, що підтримують режим.

Водночас у США та Європі суспільства більш різнорідні: мають свої внутрішньополітичні проблеми, є ті, хто за мир, за продовження війни, або ж проти взагалі. Тому ядерні загрози по-різному сприймаються на Заході та в Росії.

У Росії вони сприймаються як зовнішня загроза і привід згуртуватися навколо лідера (“нам знову загрожують США, як у радянські часи”), а на Заході — можуть викликати протилежну реакцію. З’являються політики на кшталт Фіцо чи Орбана, які кажуть: “Навіщо нам протистояти Росії? У них ядерна зброя, вони сильні — треба домовлятись”. На це й розраховані всі демонстративні ядерні маневри російської влади — і частково вони справді працюють.

Читайте також: Чому Путін не дає виразної відповіді Трампу — думки експертів і глядачів FREEДОМ